27.Форма відтворення реальних інвестицій.

Основу інвестиційної діяльності будь-якого підприємства в сучасних умо­вах складає реальне інвестування. На більшості підприємств та організацій таке інвестування є єдиним напрямом інвестиційної діяльності та головною формою реалізації стратегії економічного розвитку. Основна мета такого роз­витку забезпечується здійсненням високоефективних реальних інвестицій шляхом реалізації сукупності скоординованих у часі інвестиційних проектів.

Реальне інвестування знаходиться у тісному взаємозв'язку з операційною діяльністю організації. Це пов'язано з тим, що завдання збільшення обсягу виробництва та реалізації продукції, розширення її асортименту та якості, зниження поточних операційних витрат вирішуються зазвичай, саме в ре­зультаті реального інвестування. У свою чергу від реалізованих підприєм­ством реальних інвестиційних проектів значною мірою залежать параметри майбутнього операційного процесу, потенціал зростання обсягів його опера­ційної діяльності.

Реалізовані реальні інвестиції забезпечують підприємству отримання ста­більного чистого грошового потоку, що формується за рахунок амортизаційних відрахувань від основних засобів та нематеріальних активів навіть в ті періоди, коли експлуатація об'єктів інвестиційного проекту не приносить прибутку.

Разом з тим, для реальних інвестицій характерним є існування високого рівня ризику морального старіння. Цей ризик супроводжує інвестиційну діяль­ність як на стадії реалізації реальних інвестиційних проектів, так і на стадії їх експлуатації. При цьому стрімкий технологічний процес сформував тенденції до збільшення рівня цього ризику в процесі реального інвестування.

Специфічний характер реального інвестування створює передумови та певні особливості його здійснення на підприємствах. За високої інвестицій­ної активності підприємства з метою підвищення ефективності управління реальними інвестиціями розробляється сукупність спеціальних заходів в межах загальної інвестиційної політики підприємства, що забезпечує підго­товку, оцінку та впровадження найбільшефективних реальних інвестиційних проектів. Реалізація зазначених заходів забезпечується формуванням капі­тальних бюджетів підприємства, що розробляються на період до 1 року та відображають всі витрати та надходження коштів, пов'язаних з необхідністю створення певного реального об'єкту в ході виконання окремих видів робіт скоординованих у часі, тобто при виконанні календарних графіків виконання робіт щодо створення реального об'єкту з визначенням меж повноважень та відповідальності виконавців й замовників.

28. Концепція зміни вартості грошей у часі ті її застосування в прийнятті інв. Рішень

У проектному аналізі при оцінці ефективності інвестиційного проекту порівняння поточних та майбутніх витрат та вигод здійснюється шляхом приведення (дисконтування) їх реальної грошової вартості до початкового періоду (періоду прийняття рішення базового періоду). Дисконтування - це процес розрахунку майбутньої вартості коштів, що інвестуються сьогодні. Основою дисконтування є поняття "часової переваги" або зміни цінності грошей у часі. Це означає, що раніше одержанні гроші мають більшу цінність, ніж гроші, одержані пізніше, що зумовлюється зростанням ризиків і невизначеності у часі.

Вартість грошей у часі - концепція, в основі якої лежить твердження рівні суми грошей у різний час мають різну вартість. Головними причинами зміни вартості грошей у часі є інфляція, ризик та схильність, що до ліквідності. Інфляція - це процес, який характеризується підвищенням загального рівня цін в економіці певної країни та зниженням купівельної спроможності грошей. Причиною інфляції може бути як перевищення попиту над пропозицією, так і відставання попиту від пропозиції. Результатом перевищення попиту над пропозицією є інфляція попиту. Відставання пропозиції від попиту викликає інфляцію витрат (пропозиції). Інфляція проявляється у переповненні сфери обігу товарів грошима внаслідок їх надмірного випуску або у скорочення товарної маси в обігу при незмінній кількості випущених грошей. Головними чинниками інфляційних процесів є не зумовлена зростанням товарної маси в обігу емісія грошей, порушення пропорційності виробництва та обігу, а також помилки в політиці ціноутворення. У залежності від характеру інфляції і темпів наростання інфляційних процесів розрізняють три види інфляції:

• помірна інфляція характеризується повільним зростанням цін (до 10% на рік);

• галопуюча інфляція від 10% до 200% на рік;

• гіперінфляція до 1000% на рік і більше.

Ризик - це нестабільність, непевність у майбутньому. Через непевність у майбутньому ризик з часом зростає, люди хочуть уникнути ризику, тож вище цінують ті гроші, що є сьогодні, ніж ті, що будуть у майбутньому. Існують два типи ризиків - динамічний і статичний.

Динамічний ризик - це ризик непередбачуваних змін вартості основного капіталу як наслідок прийняття управлінських рішень або несподіваних ринкових чи політичних обставин. Такі зміни можуть призвести або до збитків, або до додаткових доходів.

На відміну від нього статичний ризик, як ризик втрат реальних активів від завдання шкоди власності і зменшення доходу через недієспроможність організації, призводить лише до збитків.

Схильність до ліквідності - це перевага, віддана наявним грошам перед іншими цінностями та ризикованими вкладеннями. Коли люди вкладають свої гроші, сподіваючись на майбутні надходження, вони очікують високої винагороди як компенсації за втрату ліквідності, що й впливає на цінність грошей у часі. Абсолютна ліквідність - здатність активу негайно обмінюватися на будь-які блага. Функціональні форми грошей - похідні від грошових функцій, їх логічне продовження. Гроші - найвищий ступінь у розвитку економічних відносин.