Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори педагогіка.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
16.04.2019
Размер:
313.34 Кб
Скачать

43. Методи стимулювання і мотивації діяльності та поведінки школярів. Застосування їх в педагогічній практиці.

До них відносять: змагання, заохочення, покарання, метод вибуху.

Змагання – метод спрямування природної потреби учнів у суперництві в русло формування необхідних якостей особистості. Змагання може бути індивідуальним і колективним. Недоцільними вважаються змагання з конкретних показників успішності, бо це пов’язане з інтелектуальними можливостями школярів.

Заохочення – спосіб висловлення сусп.-позит. оцінки поведінки і діяльності окремого учня чи колективу. Може бути колективне чи індивідуальне. Прийоми заохочування-схвалення (жестом, оцінкою, словами); похвала, вияв уваги, вияв поваги, довір’я (доручення), подяка, премія, нагорода. Вимоги: об'єктивність, опора на громадську думку, особистісний підхід, гласність, дотримання міри.

Покарання – спосіб впливу на особистість, в основі якого лежить засудження дій, вчинків, що суперечать нормам суспільної поведінки. Покарання має викликати в учнів почуття сорому, вини, наміри не повторювати подібного. Прийоми: виправлення (карається додатково); обмеження (якогось задоволення чи прав); моральний осуд: несхвал, зауваження, догана, попередження; умовне покарання; зміна ставлення; переведення в інший клас, школу; виключення з школи.

Метод вибуху – спосіб яскравих, несподіваних, незвично сильних впливів на вихованця, який має на меті дуже швидку перебудову особистості на основі дуже сильних почуттів, що при цьому виникають. Використовується у складних випадках конфлікту особистості і колективу, коли більш м’якими засобами цей конфлікт розв’язати неможливо.

44. Методи самовиховання.

Самовиховання кінцевий результат виховання.

Самоспостереження включає:

а) само опитування (сам себе);

б) згадування; в) само анкета, само тестування, дані самому собі);

г) порівняння (вражень, спогадів, ін. людей з власними);

д) уявне повторення того що відбулося.

Самокритика – опрацювання результатів самоспостереження за допомогою самоаналізу і самооцінки. Самокритика ґрунтується на умінні бачити позитивне і негативне в собі, своїх діях.

Самооцінка – оцінка особистості самого себе, своїх можливостей, якостей, місця серед інших людей. Позитивна об'єктивна оцінка сприяє формуванню самоповаги. Є занижена і завищена самооцінка.

Саморегуляція – уміння особистості керувати станом свого здоров’я, емоціями, почуттями, діями, вчинками, поведінкою, псих. станом. Рушійна сила - воля. Прийоми: само підбадьорення, само переконання, самоаналіз і т.д.

Самоконтроль і самокорегування. Самоконтроль – свідоме, самостійне регулювання особистості своєї поведінки, її мотивів, спілкувань на основі виявлення відхилень у думках, почуттях, вчинках, діях від загальноприйнятих норм.

Отже, самовиховання – це свідома діяльність, спрямована на найбільш повну реалізацію людини як особистості.

45. Формування наукового світогляду школярів. Змоделювати диспут в аудиторії старшокласників.

У формуванні нац. свідомості, духовності особистості важливе місце займає світогляд як узагальнена с-ма поглядів на світ і на своє місце в ньому, розуміння смислу життя.

Наук світогляд людини формується у тісному зв’язку з природним, національним, який вбирає в себе найкращі зв’язки гуманізму, народної моралі та естетики.

Методика формування наук. світогляду школярів передбачає включення їх у різноманітні види д-ті, що сприяють ознайомленню з оточ світом та його смисл, виробленню власного ставлення до нього, поглядів, переконань, уміння висловлювати свої думки та ідеї, відстоювати їх, діяти у від-ті з переконаннями.

Фори і методи: бесіда, диспут, дискусії, конференції, творчі справи та ін.

Диспут: викор. з метою формування суджень, оцінок та переконань, що грунтуються на зіткненні думок, різних точок зору. Диспут вимагає нових і закінчених рішень. Вчить захищати свої погляди, спростувати ін. думки. Диспут готується за 1-2 тижні. Обирається тема, розробл. питання, пропон. л-ра.

Усний журнал – це серія коротких виступів на різноманітні теми оточ життя. В ході підготовки клас ділиться на групи, які готують свою сторінку.

Жива газета – серія коротких виступів, які в образній формі повідомл. про новини життя колективу.

Прес-конференція – рольова гра-бесіда членів певної делегації з представником преси.

Заходи народознавчого х-ру. Диспут “Сучасна людина. Яка вона”:

- Чи існують критерії сучасної людини? – Чи згодні ви з твердженням, що бути сучасним значить бути модним? – Без яких якостей ви не уявляєте суч людини? Які риси сучасників викликають у вас симпатії? - Які ви засуджуєте? – чи можна назвати сучасною активну і ділову людину?