1. Економічна соціалізація особистості

впливу на особистість як включеність дитини в ті чи інші сфери діяльності, в яких засвоюються економічні знання і досвід економ­ічної поведінки. В зв'язку з цим деякі дослідники (А.В. Бояринце-ва) розрізняють трудову, споживчу і власне економічну соціаліза­цію. Метою споживчої соціалізації в дитинстві є набуття навичок споживчої (купівельної) здатності і засвоєння знань з економічних понять, що характеризують різні аспекти споживання: гроші, купів­ля, місце купівлі та ін. Цілю трудової соціалізації дітей стає форму­вання ставлення до праці через поведінкові аспекти в різних сфе­рах (домашня праця, учбова діяльність та ін.). Власне економічна діяльність в дитинстві спрямована на засвоєння специфіки функц­іонування і виявлення таких соціоекономічних феноменів, як 6а-гатство-бідність, банк, реклама, інвестиції та ін.

Різноманітність конкретних соціальних ситуацій впливає на різноманітність сприйняття економічного світу підростаючою лю­диною. Об'єктивно існуюча диференціація соціального стану дітей, основою якої є відмінність умов життя, відображається на різнома­нітності виявів економічної соціалізації підростаючої людини, зок­рема, у ставленні до праці і споживчої поведінки.

Дослідження економічної соціалізації у вітчизняній психології розпочались лише в останні 5 років. В Західних країнах історія до­слідження економічної соціалізації налічує вже декілька десятків років. Протягом цього періоду західними дослідниками було вису­нуто декілька гіпотез, завдяки яким вони намагались пояснити при­чини досягнень дітьми в проведенні економічного аналізу, порівню­ючи представників різних соціальних груп і виясняючи внесок на­вчання, вплив батьківських установок та інших факторів. У вивченні економічної соціалізації дітей дослідники зосередили увагу на та­ких питаннях: як і коли діти включаються в економічну сферу сус­пільства. Головним чином звертається увага на стадії, які проходять діти в розумінні економічних реалій суспільства.

Крім робіт, в яких вивчались стадійність економічної соціалізації, існує багато досліджень, присвячених вивченню факторів, які впли­вають на даний процес. Особливо цікавими є роботи, в яких розгля­даються такі фактори, як класова належність, регіональні і національні особливості, вік, стать. Як відмічає О.Б. Щедріна, в дослідженнях

Економічна соціалізація особистості

Економіка будь-якого суспільства здатна функціонувати через суб'єкта економічних відносин, особистісні риси якого узгоджува­лись би з основними принципами економіки цього суспільства. Рин­кова економіка, наприклад, вимагає від індивідів особистісних рис, які б узгоджувались з такими принципами, як лібералізація вироб­ництва, фінансів, приватна власність. Тому актуальним стає питан­ня економічної соціалізації особистості.

Визначення поняття "економічна соціалізація " і його складових

Поняття "соціалізація" з'явилось ще в 1836 році, однак його корелят "економічна соціалізація" виникло порівняно недавно. Вперше як самостійна концепція економічна соціалізація стала вжи­ватись у неомарксистських аналізах соціалізації. Незалежно і одно­часно це поняття починає вживатись в дослідженнях економічної поведінки школи економічної психології.

В широкому розумінні економічну соціалізацію можна розгля­дати як процес входження підростаючої людини в економічну сфе­ру суспільства, як формування у неї економічного мислення, як про­цес інтеріоризації нової реальності, що включає пізнання економіч­ної дійсності, засвоєння економічних знань, набуття навичок еко­номічної поведінки і реалізацію їх в реальній дійсності.

Цілі і задачі економічної соціалізації у більшості співпадають з цілями і задачами економічного виховання, оскільки їх методи й засоби використовуються з однаковою метою впливу на економіч­ну свідомість особистості.

Процес економічної соціалізації індивіда пов'язано з його со­ціальними умовами різного рівня: з соціально-економічними про­блемами суспільства, з повсякденним життям, яке відбувається в різних групах, з впливом різноманітних засобів, що здійснюються різними агентами соціалізації. Провідна роль належить такій формі Г. Маршалла і Л. Магрудера було встановлено залежність розуміння дітьми функцій грошей від безпосереднього досвіду, отриманого в сім'ях з різним соціально-економічним статусом. Автори роблять висновок, що діти з робочих сімей засвоюють прямий асоціативний зв'язок між грошима і задоволенням, тоді як діти із середнього класу здебільше накопичують гроші на майбутні трати. Інші автори (А. Фьонем, П. Томас) показали, що, як правило, батьки з середнього класу починають видавати гроші дітям меншого віку, ніж батьки із робітничого класу. Автори зробили припущення, що більш ранній досвід поводження з власними грішми повинен сприяти більш ранній соціалізації, кращому застосуванню грошей. Проте в дослідженнях цих авторів суттєвих відмінностей в економічних уявленнях дітей не було виявлено. Було зроблено висновок, що класові відмінності ма­ють місце, але вони немов би розмиваються і навчанням, і різнорідн­істю складу шкільних кпасів у загальноосвітніх школах.

Ще одна змінна, яка впливає на формування економічних уяв­лень дитини, яка вивчалась в західних дослідженнях, - це її стать. Було виявлено (А. Фенем, П. Томас), що дочкам будь-якого віку бать­ки видають грошей на кишенькові витрати менше, ніж синам. Вияв­лення сутності економічних уявлень у дітей дозволило встановити статеві відмінності і у рівні сформованості окремих економічних по­нять. Було виявлено, що хлопчики дещо краще розуміють призна­чення страйків і те, звідки беруться гроші для видачі зарплати. У хлоп­чиків також сильніше виявляється тенденція вважати, що здібна лю­дина повинна отримати за свою роботу більше грошей. В уявленнях про працю і способах отримання грошей у хлопчиків теж було вияв­лено більшу обізнаність і варіативність, ніж у дівчат (Олпорт).

Для визначення впливу національно-територіальних особли­востей формування у дітей економічних уявлень проводились кросе -культурні дослідження. Результати чисельних досліджень (М. Сігал, Д. Швальб, А. Фьонем, Г. Ягода та ін.) показали суттєві відмінності в уявленнях дітей, що мешкають в країнах з різним рівнем економ­іки. Так, діти, які мешкають в південно-азіатському районі (Японія, Китай, Гонконг) і південно-африканських країнах, вважають, що потрібно більше платити тим, у кого є багаточисельна сім'я (за рівних можливостей), і схильні дотримуватись традиційних цінностей. Між

тим діти із названих регіонів раніше, ніж діти із європейських країн засвоюють поняття вигоди. Останнє пояснюється тим, про ці діти значно раніше за європейців включаються в сферу бізнесу.

Західні психологи активно вивчають економічні уявлення у дітей. Про це свідчить не тільки велика кількість досліджень з даної теми, але й сам факт існування окремої галузі психології -вікова економічна психологія, де вивчаються етапи формування економічних уявлень у дітей, стадії економічної соціалізації. Про­те власне дослідження сприйняття дітьми економічних відносин розпочалось у 50-ті роки і лише у 80-ті вони отримали серйозний розвиток. Спершу майже всі роботи з даної галузі виконувались в рамках раннього Піаже. В них було зроблено спробу описати різні стадії розвитку, які проходить дитина в процесі набуття еко­номічних знань (А. Страусе, К. Данзигер, Р. Саттон). В цих до­слідженнях безпосередньо співставлялись стадії інтелектуально­го розвитку і рівні розуміння економічних відносин поза залеж­ністю впливу факторів на даний розвиток. Інші дослідження були присвячені розвиткові мислення дитини в аспекті засвоєння ними таких спеціальних економічних понять, як вигода, власність, май­нова нерівність і гроші (Г. Ягода).

В цьому ж руслі здійснено аналіз економічної соціалізації дітей, який зробила російський психолог О.В. Козлова. Економічну со­ціалізацію вона розглядає як багатокомпонентний процес, який включає когнітивну, афективну і конативну складові.

Когнітивний компонент включає в себе загальні економічні знання, норми і цінності, які діти засвоюють в ході соціалізації. По-ведінковий компонент відображає зразки економічної поведінки, які дитина засвоїла і присвоїла на даному віковому етапі. Емоційний компонент являє собою емоційне ставлення дитини до економічної реальності. Загальний вигляд системи компонентів економічної со­ціалізації О.В. Козлова представила у вигляді такої схеми.

Когнгтивна змінна економічної соціалізації характеризується

наступними рисами:

• поінформованість особистості знаходиться в прямій залеж­ності від складності того чи іншого економічного поняття і можли­вості безпосереднього знайомства з його виявами у реальності;