Грошові типи особистості

Гроші, як атрибут ринкового господарства, приймають участь в експансії речового світу, змушуючи людей заробляти все більше , і заради своєї ніші ставати рабами грошей. Це породжує, як писав Е. Фромм, тенденцію переважання поверхневого багатоманітного гнучкого мислення, а в сфері формування особистості - пластичного гнучкого ринкового характеру. Першим розробив найпростішу гро­шову типологію особистості Е. Фромм. З його даними добре узгод­жуються відомості X. Голберга і Р. Левиса. Типологія легко допов­нюється новими типами, що виявлені в процесі життєвих спостере­жень і спеціальних досліджень. На основі цього російська дослідни­ця О. Дейнека представила таблицю грошових типів особистості.

вувати комерційну або виробничу діяльність. Коли вони засвоюють певний статус в суспільстві, то у них формується суворий, не схиль­ний до емпатії характер. У багатої людини є зовсім інші можливості. Теоретично вони є різноманітнішими і більш пов'язаними з особи­стішими нахилами людини на противагу тим обставинам, коли ко­мерційна діяльність вибирається дітьми з бідних сімей всупереч їх задатків і здібностей. Цілком природно, що можливість варіації ви­бору впливає на формування особистості.

Як стверджував У. Джеймс, особистість в широкому ро­зумінні - це "Я", плюс капітал і готівка, зміни яких впливають на трансформацію "Я".

Етапи формування уявлень про гроші у дітей

Отже, гроші є важливим фактором економічної соціалізації осо­бистості на всіх вікових етапах її розвитку. Через гроші людина зв'я­зана з іншими людьми в єдину економічну реальність. Як було вже зазначено, особливу роль як фактор соціалізації, відіграють вони на етапі дитинства. Формування перших економічних уявлень тісно пов'язано з використанням дітьми грошей, через посередництво яких відбувається ознайомлення з іншими соціально-економічними яви­щами і інститутами. Починаючи з 4 років діти розуміють призна­чення грошей, вони знають, що за них можна купити, а також те, що гроші можуть змінити їх статус серед однолітків.

Зарубіжними і вітчизняними психологами у дослідженні еко­номічної соціалізації були визначені етапи формування ставлен­ня до грошей у дітей. Як приклад, наводимо таблицю за дослід­женнями Б. Стасі.

Як проілюстровано таблицею, в процесі соціалізації індивід поглиблює знання про гроші. Поступово у дітей змінюється уявлен­ня про функціональне призначення грошей. Якщо в дитинстві ви­значальним у розумінні функції грошей є їх необхідність для чис­ленних споживацьких функцій, то підліток розуміє функції грошей вже по іншому. Для підлітка гроші - це перш за все міра його праці. Такі зміни у розумінні грошей підлітками визначаються перш за все зміною його місця в економічній реальності.

Вік (роки)	Уявлення і поняття
а г / - 4-6	Елементарні поняття про гроші і покупки
6-8	Розвиток понять про грошову систему і усвідомлен­ня взаємозв'язків між грошима і роботою
8-9	Розуміння цінності грошей, поняття багатства і бідності
10-12	Більш диференційоване економічне розуміння, вмін­ня побудувати економічні відносини
12-15	Наближається до знань дорослих про функцію грошей

У вітчизняних психологічних дослідженнях звертається увага на те, що основним психологічним новоутворенням підліткового періоду є поява такої специфічної для підлітків форми самосвідо­мості, як усвідомлення своєї дорослості. Еталон дорослості стає для підлітка мірилом всього його життя (Д.Б. Ельконін). Фахівці вка­зують на різноманітний прояв дорослості у підлітків. Потреба підлітка у задоволенні своєї дорослості виявляється, перш за все, у його прагненні зайняти більш дорослу позицію у суспільстві. Як відмічає О.М. Леонтьєв, більш спонукальну силу у підлітка отри­мують соціальні мотиви діяльності у порівнянні з особистими, а провідним типом діяльності стає суспільнокорисна. Це не може не позначитись на змінах простору, в якому відбувається включення індивіда в економічну реальність, в якій взаємодії між людьми здійснюються через посередництво грошей, бо гроші залишаються головним мірилом економічних відносин на всіх її вікових етапах. Проте зміна соціальної позиції обумовлює переорієнтацію підлітків на нові форми його дії з грішми.

Гроші, що знаходяться у користуванні зростаючої молоді, от­римали назву "кишенькових грошей". Дослідження "кишенько­вих грошей" як фактора економічної соціалізації підлітків впер­ше в українській економічній психології здійснено Г. Авер'яно-вою. Проблема "кишенькових грошей" пов'язана з моральним вихованням особистості. Соціокультурні настанови щодо функції грошей, надання дітям кишенькових грошей, використання їх як

Етапи формування уявлень про гроші (за Б. Стасі)

засобу виховання змінювались у суспільній свідомості людства протягом століть. Так, соціолог В. Зелінгер, продивляючись пе­дагогічні журнали і видання для батьків початку XX ст., відмічає, що в цей період батьків запевняли в необхідності платити дітям кожен день або тиждень за підтримку порядку в їх кімнатах або за інші домашні справи, цим самим наглядно демонструючи їм зв'язок між роботою і грішми. В 30-ті роки вважалось, що голов­на функція грошей полягає в тім, що вони сприяють формуван­ню відчуття цін, і характер їх надання змінився на протилежний - педагоги рекомендували забезпечувати молодших членів сім'ї кишеньковими грішми поза всяких зв'язків з роботою. В публі­каціях 50-70-х рр. мова йшла лише про своєчасне придбання однієї з основних навичок, яка необхідна для успішного функці­онування людини в суспільстві. Мова йшла про економічні знан­ня, вміння і навички, що дають людині миттєво зорієнтуватись у швидких змінах суспільства, вміння подати себе серед рівних і обійти конкурентів завдяки вмінню вписатись в економічну структуру і відповідати вимогам ситуації.

В нашій країні ставлення багатьох батьків до кишенькових гро­шей і самостійного заробітку дітей ще декілька років назад було не дуже схвальним, що було відголоском доволі розповсюдженого міфу про те, що гроші - це щось таке недостойне, з чим дитині непотріб­но мати справу.

Ринкова дійсність динамічна, тому кожній людині потрібно постійно коригувати свої життєві орієнтири, переосмислювати оцінне, особисте ставлення до життя, системи норм, тобто пере­осмислювати дійсність, свій духовний світ і перебудовувати ці реалії, зокрема ставлення батьків і вчителів до ролі "кишенько­вих грошей" у формуванні особистості дитини. Датські психоло­ги К. Девіс і Р. Тейлор у своїй популярній книзі "Діти і гроші" дають батькам рекомендації відносно видачі кишенькових гро­шей. Найбільш ефективна система повинна, на їх думку, відпо­відати декільком правилам.

1. Можна давати кишенькові гроші дитині з 6-7 років.

2. З самого початку необхідно пояснити дитині смисл виплат і домовлятись про те, які витрати дитині будуть компенсувати. 296

3. Сума повинна бути у межах розумності і збільшуватись з віком.

4. Маленьким дітям гроші потрібно видавати щотижня у виз­начений день, а підліткам можна видавати гроші раз на місяць.

5. Видача кишенькових грошей не повинна ставитись у залеж­ності від поведінки і оцінок і не повинна відмінятись як покарання.

6. Встановлена сума грошей не повинна збільшуватись під приводом того, що дитина вже все витратила.

7. Дитині потрібно дозволити витрачати свої гроші за влас­ним вибором.

8. У дитини повинні бути обов'язки у сім'ї, які вона виконує безкоштовно.

9. Щорічно (на день народження дитини) сума кишенькових грошей і обов'язки дитини повинні збільшуватись.

Отже, кишенькові гроші є одним з найбільш ефективних спо­собів економічної соціалізації людини.

Французький дослідник Д. Лассаре вважає, що смисл вип­лат батьками кишенькових грошей змінюється у відповідності з віком дитини і повинен бути засобом контролю її зростаючих вимог. Характер отримання грошей впливає також на оволодін­ня дитиною етичним змістом праці. Як відмічає російська до­слідниця А.В. Баяринцева, у несприятливому етичному фоні, що виникає в результаті винагороди, формується гіиертрофоване прагнення до успіху як єдиному результатові праці. О.В. Щед-ріна пропонує батькам давати можливість самим дітям витра­чати кишенькові гроші, планувати витрати, накопичувати і за­робляти гроші. З цією точкою зору погоджується багато сучас­них дослідників, які вважають, що наявна сума дозволить ди­тині гармонізувати вплив батьків, ровесників, школи. Однак, економічна соціалізація, яка отримана у сім'ї, здійснює великий вплив на економічну поведінку дітей. Вони частіше витрачають гроші за тією ж самою моделлю, що і їх батьки.

Характер втягнення дитини в економічну підсистему сім'ї визначає місце мотиву грошей в ціннісній ієрархії особис­тості, етичний смисл мотивації досягнення, рівень сформо-ваності економічних понять, формування економічної само­свідомості особистості.