56. Чиста монополія та її характерні ознаки. Визначення обсягу виробництва за чистої монополії. Дискримінація цін. Антимонопольне законодавство
Монополія — це ринок, де діє тільки один продавець. Риси монополії: наявність у галузі єдиної фірми, виробництво унікального продукту, що не має замінників, бар'єри для входження в ринок. Монополіст контролює ціну, тобто диктує її споживачеві. Є різні види монополій: відкрита, закрита, природна.
Природна монополія виникає внаслідок того, що в деяких галузях будь-яку кількість продукції з найнижчими витратами виробляє саме одна фірма (наприклад, підприємства комунальних послуг).
Фірма-моноиоліст є єдиним виробником даної продукції і попит на її продукцію буде збігатися з ринковим попитом. Крива с спадною, тому граничний виторг буде меншим, ніж ціна для кожного рівня випуску продукції, і крива граничного виторгу проходитиме нижче від кривої попиту.
Фірма-монополіст залежить не тільки від попиту і граничного виторгу, а й від витрат виробництва.
Обсяг випуску продукції, за якого граничний виторг є рівним грошовим витратам, забезпечує фірмі-монополістові максимальний прибуток. Ціна, що забезпечує максимум прибутку, дорівнює висоті кривої попиту за даного випуску продукції:
Узагальнюючи поведінку монополіста, важливо звернути увагу на цінову дискримінацію, що передбачає політику встановлення різних цін на один і той самий продукт для різних категорій покупців. На цінову дискримінацію впливають два чинники: відсутність у покупця можливості перепродажу продукту і наявність у продавця можливості розподіляти покупців на групи, враховуючи еластичність попиту. Фірми-монополісти використовують цінову дискримінацію для збільшення своїх прибутків.
Антимонопольне законодавство встановлює правила поведінки на ринку, сприяє створенню конкурентного ринкового середовища. В Україні антимонопольне законодавство перебуває на стадії становлення. Рівень абсолютного монополізму в Україні залишається високим.
45. Визначення стану рівноваги споживача на основі аналізу кривої індиферентності та бюджетної прямої
Вивчення поведінки споживача на ринку та досягнення ним максимальної загальної корисності грунтується на аналізі кривої індиферентності (байдужості) та бюджетної прямої. Цей аналіз використовує більшою мірою порядкові, ніж кількісні показники, а відтак виграє, якщо порівнювати з теорією граничної корисності.
Крива байдужості показує всі можливі комбінації двох товарів, які дають споживачеві однаковий рівень задоволення, або загальної корисності, і ставлять його у стан невизначеності.
Побудувати криву індиферентності можна шляхом опитування споживача, пропонуючи йому оцінити різні поєднання благ. Ті набори, що приносять йому однакове задоволення, будуть розташовані на кривій байдужості. Ця крива є спадною, оскільки відображає обернену залежність двох товарів, які приносять споживачеві корисність.
Крива байдужості дає відповідь на питання, що хоче купити споживач.
Відповідь на питання, що може купити споживач, дає бюджетна лінія. Бюджетна лінія показує всі комбінації товарів, які можуть бути придбані споживачем за даного доходу і наявних цін.
Бюджетна пряма характеризує можливу ділянку купівлі.
I - дохід споживача; Pa - ціна блага А; Рв - ціна блага В.
Зміна грошового доходу, або зміна цін, переміщають бюджетну пряму. Крім цього, зміна цін визначає нахил бюджетної прямої.
Розглянемо це графічно:
Збільшення бюджету зміщує бюджетну лінію паралельно вгору та праворуч, зменшення - униз та ліворуч.
Вплив зміни ціни:
Споживач прагне до найпривабливішого набору благ з усіх можливих. Цей набір називається оптимальним вибором споживача, або рівновагою споживача. Рівновага споживача - оптимальне правило купівлі набору товарів - точка дотику лінії бюджетного обмеження з кривою байдужості; оптимальний набір товарів споживача, що перебуває в рівновазі.
(найпривабливіший набір з усіх можливих).