- •1. Поняття, завдання і значення стадії порушення кримінальної справи.
- •2. Приводи і підстави для порушення кримінальної справи.
- •3. Органи та посадові особи, які мають право порушити кримінальну справу.
- •4. Обставини, що виключають порушення кримінальної справи.
- •5. Процесуальний порядок порушення чи відмови у порушенні кримінальної справи.
- •6. Процесуальні гарантії захисту прав і законних інтересів особи в стадії порушення кримінальної справи.
- •Суть, завдання і значення досудового розслідування кримінальних справ.
- •Особливості реалізації принципів кримінального процесу в стадії досудового розслідування.
- •Форми досудового розслідування, строки їх провадження.
- •Поняття та види підслідності кримінальних справ.
- •Суб’єкти процесуальної діяльності, які беруть участь у стадії досудового розслідування. Їх визнання і залучення.
- •Груповий (бригадний) метод досудового слідства у кримінальних справах.
- •Взаємодія слідчого з органами дізнання.
- •Використання науково-технічних засобів під час провадження досудового розслідування.
- •Процесуальні документи, що виносяться в стадії досудового розслідування.
- •Оскарження дій слідчого й особи, яка провадить дізнання.
- •Судовий контроль і нагляд прокурора за дотриманням законів при проведенні досудового розслідування.
- •Поняття і значення притягнення особи як обвинуваченого у вчиненні злочину.
- •Підстави та умови притягнення особи як обвинуваченого.
- •Постанова про притягнення особи як обвинуваченого: її структура, зміст та процесуальне значення.
- •Процесуальні права обвинуваченого на досудовому слідстві. Обов'язки обвинуваченого.
- •Процесуальний порядок пред’явлення обвинувачення. Участь захисника під час пред’явлення обвинувачення.
- •Підстави та процесуальний порядок зміни і доповнення обвинувачення.
- •Засоби процесуального примусу, які можуть бути застосовані до обвинуваченого.
- •Поняття та система слідчих дій. Їх співвідношення з іншими процесуальними діями та оперативно-розшуковими заходами.
- •Класифікація слідчих дій.
- •Загальні процесуальні умови проведення слідчих дій.
- •Фіксація ходу та результатів проведення слідчих дій.
- •Поняття, види та процесуальний порядок проведення допиту.
- •Поняття та процесуальний порядок проведення очної ставки.
- •Поняття, види та процесуальний порядок пред’явлення для впізнання.
- •Поняття та процесуальний порядок відтворення обстановки й обставин події.
- •Поняття, види та процесуальний порядок проведення слідчого огляду. Ексгумація трупа.
- •Поняття, види та процесуальний порядок проведення освідування.
- •Поняття, види та процесуальний порядок проведення обшуку.
- •Поняття, види та процесуальний порядок проведення виїмки.
- •Поняття і процесуальний порядок накладення арешту на кореспонденцію за зняття інформації з каналів зв’язку.
- •Поняття та процесуальний порядок одержання зразків для експертного дослідження. Процесуальний порядок призначення та проведення судової експертизи. Допит експерта.
- •Поняття зупинення досудового слідства у кримінальній справі та обставини, що його зумовлюють.
- •Процесуальні передумови зупинення досудового слідства.
- •Постанова про зупинення досудового слідства.
- •Оголошення розшуку обвинуваченого, коли його місцезнаходження невідоме.
- •Процесуальний порядок відновлення досудового слідства.
- •Форми закінчення досудового слідства.
- •Закриття кримінальної справи як одна з форм закінчення досудового слідства.
- •Підстави для закриття кримінальної справи.
- •Процесуальний порядок закриття кримінальної справи.
- •Процесуальні дії органу дізнання, слідчого, прокурора щодо осіб, інтереси яких зачіпає закриття кримінальної справи.
- •Оскарження постанови про закриття кримінальної справи.
- •Нагляд прокурора за законністю закриття кримінальної справи.
- •Судовий контроль за законністю закриття кримінальної справи.
- •Відновлення слідства в закритій справі.
- •Поняття і підстави для направлення кримінальної справи до суду для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
- •Порядок направлення кримінальної справи до суду для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
- •Ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримінальної справи.
- •Умови, за яких досудове слідство у справі можна вважати закінченим складанням обвинувального висновку.
- •Процесуальне значення та порядок ознайомлення учасників процесу з матеріалами справи:
- •Процесуальні права учасників процесу під час ознайомлення з матеріалами справи.
- •Процесуальне оформлення оголошення учасникам процесу про закінчення досудового слідства та пред’явлення їм матеріалів справи для ознайомлення.
- •Розв'язання клопотань, заявлених при ознайомленні з матеріалами справи.
- •Поняття і значення обвинувального висновку.
- •Структура обвинувального висновку.
- •Додатки до обвинувального висновку.
- •Перевірка прокурором справи з обвинувальним висновком.
- •Питання, які перевіряє прокурор у справі з обвинувальним висновком.
- •Рішення прокурора у справі з обвинувальним висновком.
ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ
1. Поняття, завдання і значення стадії порушення кримінальної справи.
Порушення кримінальної справи — це перша стадія кримінального процесу, в якій орган дізнання, слідчий, прокурор або суддя приймають, реєструють, перевіряють і вирішують заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини.
Стадію порушення не може оминути жодна кримінальна справа.
Своєчасне й обґрунтоване порушення кримінальної справи є необхідною передумовою для швидкого і повного розкриття злочинів, викриття винних, запобігання злочинам та для виконання інших завдань кримінального судочинства.
Підсумковими рішеннями стадії порушення кримінальної справи є рішення про порушення справи або рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.
Завдання стадії
прийняття заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини;
реєстрація прийнятих джерел інформації про злочини;
перевірка цих джерел;
фіксація слідів злочину;
вжиття заходів до припинення злочину, що триває;
вжиття заходів до усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину;
прийняття відповідного кінцевого процесуального рішення.
Процесуальне значення стадії порушення кримінальної справи полягає у наступному:
1. Тільки після прийняття рішення про порушення кримінальної справи допускається проведення слідчих дій і застосування заходів кримінально-процесуального примусу. До порушення кримінальної справи у випадках, що не терплять зволікання, допускається проведення огляду місця події. У такому разі, за наявності підстав кримінальна справа порушується негайно після огляду місця події (ч. 2 ст. 190 КПК).
2. Дана стадія є своєрідним фільтром, через який проходить інформація про різні діяння, які вимагають реагування у встановленому кримінально-процесуальним законом порядку. При цьому "відсіюється" інформація про діяння, які не містять ознак злочину. У випадку встановлення обставин, що виключають провадження у справі (ч. 1 ст. 6 КПК), приймається рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.
3. На стадії порушення кримінальної справи визначається, хоч і попередньо, кваліфікація злочину, а також межі дослідження обставин конкретної справи.
4. На цій стадії визначається місце провадження досудового слідства.
2. Приводи і підстави для порушення кримінальної справи.
Необхідною передумовою для порушення кримінальної справи є наявність законних приводів і підстав.
Приводи — це передбачені законом джерела, з яких органи дізнання, слідчий, прокурор, суддя і суд, уповноважені порушити кримінальну справу, одержують відомості про вчинені або підготовлювані злочини.
КПК передбачає такі приводи для порушення кримінальної справи:
1) заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян;
2) повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним;
3) явка з повинною;
4) повідомлення, опубліковані в пресі;
5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину. Цей перелік є вичерпним.
Підставою для порушення кримінальної справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Достатніми вважаються такі дані (докази), які свідчать про факт підготовлюваного або вчиненого діяння, передбаченого кримінальним законом.
У структурі підстави до порушення кримінальної справи виокремлюють:
процесуальний елемент — достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину;
кримінально-правовий елемент, до складу якого належать:
ознаки злочину (суспільна небезпечність, протиправність, винність і караність), завдяки яким можна отримати уявлення про його зовнішню характеристику;
ознаки складу злочину (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт,суб'єктивна сторона), які дають уявлення про його внутрішню характеристику.