- •1. Поняття, завдання і значення стадії порушення кримінальної справи.
- •2. Приводи і підстави для порушення кримінальної справи.
- •3. Органи та посадові особи, які мають право порушити кримінальну справу.
- •4. Обставини, що виключають порушення кримінальної справи.
- •5. Процесуальний порядок порушення чи відмови у порушенні кримінальної справи.
- •6. Процесуальні гарантії захисту прав і законних інтересів особи в стадії порушення кримінальної справи.
- •Суть, завдання і значення досудового розслідування кримінальних справ.
- •Особливості реалізації принципів кримінального процесу в стадії досудового розслідування.
- •Форми досудового розслідування, строки їх провадження.
- •Поняття та види підслідності кримінальних справ.
- •Суб’єкти процесуальної діяльності, які беруть участь у стадії досудового розслідування. Їх визнання і залучення.
- •Груповий (бригадний) метод досудового слідства у кримінальних справах.
- •Взаємодія слідчого з органами дізнання.
- •Використання науково-технічних засобів під час провадження досудового розслідування.
- •Процесуальні документи, що виносяться в стадії досудового розслідування.
- •Оскарження дій слідчого й особи, яка провадить дізнання.
- •Судовий контроль і нагляд прокурора за дотриманням законів при проведенні досудового розслідування.
- •Поняття і значення притягнення особи як обвинуваченого у вчиненні злочину.
- •Підстави та умови притягнення особи як обвинуваченого.
- •Постанова про притягнення особи як обвинуваченого: її структура, зміст та процесуальне значення.
- •Процесуальні права обвинуваченого на досудовому слідстві. Обов'язки обвинуваченого.
- •Процесуальний порядок пред’явлення обвинувачення. Участь захисника під час пред’явлення обвинувачення.
- •Підстави та процесуальний порядок зміни і доповнення обвинувачення.
- •Засоби процесуального примусу, які можуть бути застосовані до обвинуваченого.
- •Поняття та система слідчих дій. Їх співвідношення з іншими процесуальними діями та оперативно-розшуковими заходами.
- •Класифікація слідчих дій.
- •Загальні процесуальні умови проведення слідчих дій.
- •Фіксація ходу та результатів проведення слідчих дій.
- •Поняття, види та процесуальний порядок проведення допиту.
- •Поняття та процесуальний порядок проведення очної ставки.
- •Поняття, види та процесуальний порядок пред’явлення для впізнання.
- •Поняття та процесуальний порядок відтворення обстановки й обставин події.
- •Поняття, види та процесуальний порядок проведення слідчого огляду. Ексгумація трупа.
- •Поняття, види та процесуальний порядок проведення освідування.
- •Поняття, види та процесуальний порядок проведення обшуку.
- •Поняття, види та процесуальний порядок проведення виїмки.
- •Поняття і процесуальний порядок накладення арешту на кореспонденцію за зняття інформації з каналів зв’язку.
- •Поняття та процесуальний порядок одержання зразків для експертного дослідження. Процесуальний порядок призначення та проведення судової експертизи. Допит експерта.
- •Поняття зупинення досудового слідства у кримінальній справі та обставини, що його зумовлюють.
- •Процесуальні передумови зупинення досудового слідства.
- •Постанова про зупинення досудового слідства.
- •Оголошення розшуку обвинуваченого, коли його місцезнаходження невідоме.
- •Процесуальний порядок відновлення досудового слідства.
- •Форми закінчення досудового слідства.
- •Закриття кримінальної справи як одна з форм закінчення досудового слідства.
- •Підстави для закриття кримінальної справи.
- •Процесуальний порядок закриття кримінальної справи.
- •Процесуальні дії органу дізнання, слідчого, прокурора щодо осіб, інтереси яких зачіпає закриття кримінальної справи.
- •Оскарження постанови про закриття кримінальної справи.
- •Нагляд прокурора за законністю закриття кримінальної справи.
- •Судовий контроль за законністю закриття кримінальної справи.
- •Відновлення слідства в закритій справі.
- •Поняття і підстави для направлення кримінальної справи до суду для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
- •Порядок направлення кримінальної справи до суду для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
- •Ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримінальної справи.
- •Умови, за яких досудове слідство у справі можна вважати закінченим складанням обвинувального висновку.
- •Процесуальне значення та порядок ознайомлення учасників процесу з матеріалами справи:
- •Процесуальні права учасників процесу під час ознайомлення з матеріалами справи.
- •Процесуальне оформлення оголошення учасникам процесу про закінчення досудового слідства та пред’явлення їм матеріалів справи для ознайомлення.
- •Розв'язання клопотань, заявлених при ознайомленні з матеріалами справи.
- •Поняття і значення обвинувального висновку.
- •Структура обвинувального висновку.
- •Додатки до обвинувального висновку.
- •Перевірка прокурором справи з обвинувальним висновком.
- •Питання, які перевіряє прокурор у справі з обвинувальним висновком.
- •Рішення прокурора у справі з обвинувальним висновком.
Закриття кримінальної справи як одна з форм закінчення досудового слідства.
Закриття кримінальної справи - це правовий акт про завершення кримінально-процесуальної діяльності по збиранню доказів, дослідженню й оцінці фактичних обставин даної кримінальної справи, який здійснюється уповноваженим законом державним органом або посадовою особою в порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством.
Значення закриття кримінальної справи полягає у такому.
1. У справі припиняються кримінально-правові та кримінально-процесуальні відносини.
Постанова, у якій формулюють це рішення, має преюдиційне значення, бо наявність нескасованої постанови органу дізнання,слідчого, прокурора про закриття кримінальної справи щодо певної особи є обставиною, що виключає провадження у справі щодо цієї самої особи і за тим самим обвинуваченням.
Закриття справи свідчить про виконання стадією досудового слідства всіх своїх завдань.
Рішення про закриття справи може бути підставою для відшкодування громадянинові шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури (в разі закриття справи за підставами, що реабілітують)
Закриття кримінальної справи зупиняє дію повноважень компетентних державних органів. З цього моменту вони втрачають право викликати і допитувати свідків, призначати експертизи тощо. Своєю чергою, учасники досудового слідства (обвинувачений, потерпілий та інші) звільняються від обов'язку підкорятися процесуальним вимогам слідчого.
Прийняття цього рішення покладає на слідчого (орган дізнання, прокурора) обов'язок ліквідувати наслідки застосування примусових заходів і реалізувати прийняте рішення (зняти арешт із майна, звільнити затриманого, скасувати запобіжні заходи тощо).
Рішення про закриття справи є правоустановним юридичним фактом. З моменту його прийняття суб'єкти досудового слідства, заінтересовані у правильному вирішенні справи, отримують право на його оскарження.
Підстави для закриття кримінальної справи.
Підставами для закриття кримінальної справи є:
1) обставини, що виключають провадження і справі (ст. 6 КПК);
2) недоведеність участі обвинуваченого у вчиненні злочину.
Обставини, перелічені у ст. 6 КПК, є одночасно підставами для відмови у порушенні кримінальної справи. Це можливе
за відсутності події злочину;
відсутності складу злочину;
внаслідок акту амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння, а також у зв'язку з помилуванням окремих осіб;
якщо особа, на час вчинення суспільно-небезпечного діяння не досягла одинадцятирічного віку;
за примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим у справах, які порушуються не інакше, як за скаргою потерпілого, крім випадків, передбачених у ч.ч.2, 4 ст.27 КПК;
за відсутності скарги потерпілого, якщо справу можна порушити не інакше, як за його скаргою, крім випадків, коли прокуророві надано право порушувати справи і за відсутності скарги потерпілого (ч. 3 ст. 27 КПК);
щодо померлого, за винятком випадків, коли провадження у справі є необхідним для реабілітації померлого або відновлення справи щодо інших осіб за нововиявленими обставинами;
щодо особи, про яку є вирок суду, який набрав законної сили з того ж обвинувачення, або ухвала чи постанова суду про закриття справи на тій же підставі;
щодо особи, про яку є нескасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття кримінальної справи з того ж обвинувачення за наявності нескасованої постанови органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи за тим же фактом.
Залежно від наслідків, які настають для особи, щодо якої закривається кримінальна справа, всі підстави, вказані у ст. 213 КПК, можна поділити на реабілітуючі і нереабілітуючі.
Реабілітуючі - це такі підстави, за якими особа визнається винуватою у вчиненні злочину, повністю реабілітованою, тобто поновлено її репутацію. До них належать:
відсутність події злочину (п. 1 ч.1 ст. 6 КПК);
відсутність складу злочину (п. 2 ч. 1 ст.6 КПК);
недоведеність участі обвинуваченого у вчиненні злочину (п. 2 ст. 213 КПК).
Всі інші підстави - нереабілітуючі, тобто такі, за якими при закритті справи виходять з того, що винуватість особи у вчиненні злочину підтверджена зібраними у справі доказами, але через передбачені законом обставини вона звільняється від кримінальної відповідальності.
Закриття кримінальної справи з реабілітуючих підстав означає визнання особи невинуватою у вчиненні злочину поновлення її доброго імені, добропорядності і репутації.
За недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину справа закривається у тому разі, коли: зібрані докази підтверджують вчинення злочину, винесено постанову про притягнення конкретної особи як обвинуваченого, але в результаті подальшого розслідування з'ясувалося, що наявних доказів недостатньо для формулювання щодо цієї особи обвинувачення у вчиненні злочину в обвинувальному висновку, а можливості для подальшого збирання доказів вичерпані або отримані докази виключають вчинення злочину обвинуваченим. Якщо не доведено участі обвинуваченого у вчиненні злочину і невідомо, хто вчинив злочин, справа закривається лише щодо цього обвинуваченого, а провадження у справі в цілому зупиняється на підставі п. 3 ч. 2 ст. 206 КПК.
Закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами означає визнання особи винуватою у вчиненні злочину і звільнення її від кримінального покарання. Така особа не має права вимагати відшкодування матеріальної і моральної шкоди, яка була заподіяна їй під час розслідування.