Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Теорія.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
21.08.2019
Размер:
505.34 Кб
Скачать
  1. Підстави та умови притягнення особи як обвинуваченого.

У КПК зазначено: "Ніхто не може бути притягнутий як обвинувачений інакше, ніж на підставах і в порядку, встановленому законом".

Тому необхідно розрізняти:

1) підстави притягнення як обвинуваченого і

2) порядок притягнення як обвинуваченого.

У КПК підстави до притягнення як обвинуваченого сформульовано таким чином: "Коли є досить доказів, які вказують на вчинення злочину певною особою, слідчий виносить мотивовану постанову про притягнення цієї особи як обвинуваченого ".

Поняття підстав до притягнення особи як обвинуваченого, як випливає зі змісту цієї норми, містять дві взаємопов'язані категорії:

  1. матеріально-правові (злочин, винність);

  2. процесуально-правові (доведеність вчинення злочину, межі доказування).

Достатність доказів означає таку їх сукупність, що викриває певну особу у вчиненні злочину і встановлює (доказує) в її діях склад злочину (в теорії процесу використовують і поняття "недостатня сукупність доказів", тому доказів має бути саме стільки, щоб у слідчого виникло суб'єктивне переконання в тому, що в діях особи, яка підлягає притягненню як обвинувачений, є склад злочину).

"Достатність доказів" є оціночним поняттям.

Отже, підставами для притягнення особи як обвинуваченого є наявність достатньої сукупності доказів, які вказують на вчинення злочину певною особою.

Щоб притягнення обвинуваченого було обґрунтованим, у будь-якому разі має бути доказано:

  1. склад злочину (об'єкт, суб'єкт, об'єктивна сторона, суб'єктивна сторона). Якщо склад злочину не встановлено — справа підлягає закриттю за п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК;

  2. вчинення цього діяння конкретною особою, яка за своїми характеристиками може бути суб'єктом злочину (фізична; осудна;та, що досягла віку кримінальної відповідальності);

  3. характер і розмір завданої шкоди;

4) обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності (покарання) обвинуваченого: зазначені в статтях 66, 67 КК; ознаки злочину, що кваліфікують (наприклад повторність).

Не можуть бути підставами до притягнення особи як обвинуваченого:

  1. припущення, здогадки слідчого (випливає із презумпції невинуватості);

  2. визнання обвинуваченими своєї вини без підтвердження цього сукупністю доказів, що є в справі (ч. 2 ст. 72 КПК).

Поряд з підставами, є й умови притягнення як обвинуваченого:

  1. у справі немає обставин, що виключають у ній провадження(ч. 1 ст. 6 КПК);

  2. у слідчого немає сумнівів щодо необхідності притягнення як обвинуваченого;

  3. одержання фактичних даних із процесуальних джерел, з використанням процесуальних засобів.

  1. Постанова про притягнення особи як обвинуваченого: її структура, зміст та процесуальне значення.

Постанова про притягнення особи як обвинуваченого породжує певні кримінально-процесуальні правовідносини між слідчим і обвинуваченим і обвинуваченим, обвинуваченим і правозахисником, захисником і слідчим, що ґрунтуються на взаємних правах і обов'язках цих учасників процесу.

Слідчий виносить постанову про притягнення особи як звинуваченого від свого імені та підписує її. Закон не вимагає погодження постанови з іншими особами, за винятком випадків отримання згоди відповідних органів влади. Місце складання постанови має бути вказане повністю (назва міста - без поділу на райони, - селища міського типу, села) відповідно до чинного адміністративно-територіального поділу України. Час складання постанови зазначається як дата: день, місяць та рік.

Текст постанови складається з вступної, описової та резолютивної частин.

У вступній частині постанови вказуються час та місце її складання, ким саме її складено (із зазначенням повної посади, військового чи спеціального звання або класного чину, прізвища особи, яка виносить постанову), номер кримінальної справи, прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого.

В описовій частині постанови вказуються прізвище, ім'я та по батькові особи, яка притягується як обвинувачений, її вік, злочин, у вчиненні якого вона обвинувачується, із зазначенням часу, місця, способу, наслідків та інших обставин вчинення злочину, кваліфікація дій обвинуваченого (на статтю КК України, яка передбачає відповідальність за вчинене діяння).

Якщо у постанові не вказано час, місце, спосіб, мотив, а також інші ознаки злочину, справа підлягає поверненню на додаткове розслідування з підстав істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону.

У резолютивній частині тексту постанови мають бут зазначені: прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, день місяць рік його народження, а також стаття (її частина) КК України якою передбачена відповідальність за даний злочин.

У випадку, коли обвинуваченому інкримінується вчи декількох злочинів, у постанові повинні бути вказані усі ознаки кожного складу злочину, а також їх юридична кваліфікація окремо. Кожен склад злочину становить самостійне обвинувачення, і в постанові вони мають бути чітко розмежовані.

У разі вчинення злочину кількома особами конкретне обвинувачений має бути сформульоване щодо кожного з них окремо.

Копія постанови про притягнення особи як обвинуваченої направляється протягом доби прокуророві. Прокурор, здійснюючи нагляд за дотриманням законів у діяльності слідчого, може скасувати незаконно винесену постанову слідчого чи дати певні вказівки щодо зміни обвинувачення.

Сутність акту притягнення особи як обвинуваченого, який здійснюється в стадії досудового слідства, полягає в тому, що слідчий робить попередній висновок про наявність між конкретною особою і державою кримінально-правових відносин.