- •1. Поняття, завдання і значення стадії порушення кримінальної справи.
- •2. Приводи і підстави для порушення кримінальної справи.
- •3. Органи та посадові особи, які мають право порушити кримінальну справу.
- •4. Обставини, що виключають порушення кримінальної справи.
- •5. Процесуальний порядок порушення чи відмови у порушенні кримінальної справи.
- •6. Процесуальні гарантії захисту прав і законних інтересів особи в стадії порушення кримінальної справи.
- •Суть, завдання і значення досудового розслідування кримінальних справ.
- •Особливості реалізації принципів кримінального процесу в стадії досудового розслідування.
- •Форми досудового розслідування, строки їх провадження.
- •Поняття та види підслідності кримінальних справ.
- •Суб’єкти процесуальної діяльності, які беруть участь у стадії досудового розслідування. Їх визнання і залучення.
- •Груповий (бригадний) метод досудового слідства у кримінальних справах.
- •Взаємодія слідчого з органами дізнання.
- •Використання науково-технічних засобів під час провадження досудового розслідування.
- •Процесуальні документи, що виносяться в стадії досудового розслідування.
- •Оскарження дій слідчого й особи, яка провадить дізнання.
- •Судовий контроль і нагляд прокурора за дотриманням законів при проведенні досудового розслідування.
- •Поняття і значення притягнення особи як обвинуваченого у вчиненні злочину.
- •Підстави та умови притягнення особи як обвинуваченого.
- •Постанова про притягнення особи як обвинуваченого: її структура, зміст та процесуальне значення.
- •Процесуальні права обвинуваченого на досудовому слідстві. Обов'язки обвинуваченого.
- •Процесуальний порядок пред’явлення обвинувачення. Участь захисника під час пред’явлення обвинувачення.
- •Підстави та процесуальний порядок зміни і доповнення обвинувачення.
- •Засоби процесуального примусу, які можуть бути застосовані до обвинуваченого.
- •Поняття та система слідчих дій. Їх співвідношення з іншими процесуальними діями та оперативно-розшуковими заходами.
- •Класифікація слідчих дій.
- •Загальні процесуальні умови проведення слідчих дій.
- •Фіксація ходу та результатів проведення слідчих дій.
- •Поняття, види та процесуальний порядок проведення допиту.
- •Поняття та процесуальний порядок проведення очної ставки.
- •Поняття, види та процесуальний порядок пред’явлення для впізнання.
- •Поняття та процесуальний порядок відтворення обстановки й обставин події.
- •Поняття, види та процесуальний порядок проведення слідчого огляду. Ексгумація трупа.
- •Поняття, види та процесуальний порядок проведення освідування.
- •Поняття, види та процесуальний порядок проведення обшуку.
- •Поняття, види та процесуальний порядок проведення виїмки.
- •Поняття і процесуальний порядок накладення арешту на кореспонденцію за зняття інформації з каналів зв’язку.
- •Поняття та процесуальний порядок одержання зразків для експертного дослідження. Процесуальний порядок призначення та проведення судової експертизи. Допит експерта.
- •Поняття зупинення досудового слідства у кримінальній справі та обставини, що його зумовлюють.
- •Процесуальні передумови зупинення досудового слідства.
- •Постанова про зупинення досудового слідства.
- •Оголошення розшуку обвинуваченого, коли його місцезнаходження невідоме.
- •Процесуальний порядок відновлення досудового слідства.
- •Форми закінчення досудового слідства.
- •Закриття кримінальної справи як одна з форм закінчення досудового слідства.
- •Підстави для закриття кримінальної справи.
- •Процесуальний порядок закриття кримінальної справи.
- •Процесуальні дії органу дізнання, слідчого, прокурора щодо осіб, інтереси яких зачіпає закриття кримінальної справи.
- •Оскарження постанови про закриття кримінальної справи.
- •Нагляд прокурора за законністю закриття кримінальної справи.
- •Судовий контроль за законністю закриття кримінальної справи.
- •Відновлення слідства в закритій справі.
- •Поняття і підстави для направлення кримінальної справи до суду для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
- •Порядок направлення кримінальної справи до суду для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
- •Ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримінальної справи.
- •Умови, за яких досудове слідство у справі можна вважати закінченим складанням обвинувального висновку.
- •Процесуальне значення та порядок ознайомлення учасників процесу з матеріалами справи:
- •Процесуальні права учасників процесу під час ознайомлення з матеріалами справи.
- •Процесуальне оформлення оголошення учасникам процесу про закінчення досудового слідства та пред’явлення їм матеріалів справи для ознайомлення.
- •Розв'язання клопотань, заявлених при ознайомленні з матеріалами справи.
- •Поняття і значення обвинувального висновку.
- •Структура обвинувального висновку.
- •Додатки до обвинувального висновку.
- •Перевірка прокурором справи з обвинувальним висновком.
- •Питання, які перевіряє прокурор у справі з обвинувальним висновком.
- •Рішення прокурора у справі з обвинувальним висновком.
Підстави та умови притягнення особи як обвинуваченого.
У КПК зазначено: "Ніхто не може бути притягнутий як обвинувачений інакше, ніж на підставах і в порядку, встановленому законом".
Тому необхідно розрізняти:
1) підстави притягнення як обвинуваченого і
2) порядок притягнення як обвинуваченого.
У КПК підстави до притягнення як обвинуваченого сформульовано таким чином: "Коли є досить доказів, які вказують на вчинення злочину певною особою, слідчий виносить мотивовану постанову про притягнення цієї особи як обвинуваченого ".
Поняття підстав до притягнення особи як обвинуваченого, як випливає зі змісту цієї норми, містять дві взаємопов'язані категорії:
матеріально-правові (злочин, винність);
процесуально-правові (доведеність вчинення злочину, межі доказування).
Достатність доказів означає таку їх сукупність, що викриває певну особу у вчиненні злочину і встановлює (доказує) в її діях склад злочину (в теорії процесу використовують і поняття "недостатня сукупність доказів", тому доказів має бути саме стільки, щоб у слідчого виникло суб'єктивне переконання в тому, що в діях особи, яка підлягає притягненню як обвинувачений, є склад злочину).
"Достатність доказів" є оціночним поняттям.
Отже, підставами для притягнення особи як обвинуваченого є наявність достатньої сукупності доказів, які вказують на вчинення злочину певною особою.
Щоб притягнення обвинуваченого було обґрунтованим, у будь-якому разі має бути доказано:
склад злочину (об'єкт, суб'єкт, об'єктивна сторона, суб'єктивна сторона). Якщо склад злочину не встановлено — справа підлягає закриттю за п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК;
вчинення цього діяння конкретною особою, яка за своїми характеристиками може бути суб'єктом злочину (фізична; осудна;та, що досягла віку кримінальної відповідальності);
характер і розмір завданої шкоди;
4) обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності (покарання) обвинуваченого: зазначені в статтях 66, 67 КК; ознаки злочину, що кваліфікують (наприклад повторність).
Не можуть бути підставами до притягнення особи як обвинуваченого:
припущення, здогадки слідчого (випливає із презумпції невинуватості);
визнання обвинуваченими своєї вини без підтвердження цього сукупністю доказів, що є в справі (ч. 2 ст. 72 КПК).
Поряд з підставами, є й умови притягнення як обвинуваченого:
у справі немає обставин, що виключають у ній провадження(ч. 1 ст. 6 КПК);
у слідчого немає сумнівів щодо необхідності притягнення як обвинуваченого;
одержання фактичних даних із процесуальних джерел, з використанням процесуальних засобів.
Постанова про притягнення особи як обвинуваченого: її структура, зміст та процесуальне значення.
Постанова про притягнення особи як обвинуваченого породжує певні кримінально-процесуальні правовідносини між слідчим і обвинуваченим і обвинуваченим, обвинуваченим і правозахисником, захисником і слідчим, що ґрунтуються на взаємних правах і обов'язках цих учасників процесу.
Слідчий виносить постанову про притягнення особи як звинуваченого від свого імені та підписує її. Закон не вимагає погодження постанови з іншими особами, за винятком випадків отримання згоди відповідних органів влади. Місце складання постанови має бути вказане повністю (назва міста - без поділу на райони, - селища міського типу, села) відповідно до чинного адміністративно-територіального поділу України. Час складання постанови зазначається як дата: день, місяць та рік.
Текст постанови складається з вступної, описової та резолютивної частин.
У вступній частині постанови вказуються час та місце її складання, ким саме її складено (із зазначенням повної посади, військового чи спеціального звання або класного чину, прізвища особи, яка виносить постанову), номер кримінальної справи, прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого.
В описовій частині постанови вказуються прізвище, ім'я та по батькові особи, яка притягується як обвинувачений, її вік, злочин, у вчиненні якого вона обвинувачується, із зазначенням часу, місця, способу, наслідків та інших обставин вчинення злочину, кваліфікація дій обвинуваченого (на статтю КК України, яка передбачає відповідальність за вчинене діяння).
Якщо у постанові не вказано час, місце, спосіб, мотив, а також інші ознаки злочину, справа підлягає поверненню на додаткове розслідування з підстав істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону.
У резолютивній частині тексту постанови мають бут зазначені: прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, день місяць рік його народження, а також стаття (її частина) КК України якою передбачена відповідальність за даний злочин.
У випадку, коли обвинуваченому інкримінується вчи декількох злочинів, у постанові повинні бути вказані усі ознаки кожного складу злочину, а також їх юридична кваліфікація окремо. Кожен склад злочину становить самостійне обвинувачення, і в постанові вони мають бути чітко розмежовані.
У разі вчинення злочину кількома особами конкретне обвинувачений має бути сформульоване щодо кожного з них окремо.
Копія постанови про притягнення особи як обвинуваченої направляється протягом доби прокуророві. Прокурор, здійснюючи нагляд за дотриманням законів у діяльності слідчого, може скасувати незаконно винесену постанову слідчого чи дати певні вказівки щодо зміни обвинувачення.
Сутність акту притягнення особи як обвинуваченого, який здійснюється в стадії досудового слідства, полягає в тому, що слідчий робить попередній висновок про наявність між конкретною особою і державою кримінально-правових відносин.