- •1. Поняття, завдання і значення стадії порушення кримінальної справи.
- •2. Приводи і підстави для порушення кримінальної справи.
- •3. Органи та посадові особи, які мають право порушити кримінальну справу.
- •4. Обставини, що виключають порушення кримінальної справи.
- •5. Процесуальний порядок порушення чи відмови у порушенні кримінальної справи.
- •6. Процесуальні гарантії захисту прав і законних інтересів особи в стадії порушення кримінальної справи.
- •Суть, завдання і значення досудового розслідування кримінальних справ.
- •Особливості реалізації принципів кримінального процесу в стадії досудового розслідування.
- •Форми досудового розслідування, строки їх провадження.
- •Поняття та види підслідності кримінальних справ.
- •Суб’єкти процесуальної діяльності, які беруть участь у стадії досудового розслідування. Їх визнання і залучення.
- •Груповий (бригадний) метод досудового слідства у кримінальних справах.
- •Взаємодія слідчого з органами дізнання.
- •Використання науково-технічних засобів під час провадження досудового розслідування.
- •Процесуальні документи, що виносяться в стадії досудового розслідування.
- •Оскарження дій слідчого й особи, яка провадить дізнання.
- •Судовий контроль і нагляд прокурора за дотриманням законів при проведенні досудового розслідування.
- •Поняття і значення притягнення особи як обвинуваченого у вчиненні злочину.
- •Підстави та умови притягнення особи як обвинуваченого.
- •Постанова про притягнення особи як обвинуваченого: її структура, зміст та процесуальне значення.
- •Процесуальні права обвинуваченого на досудовому слідстві. Обов'язки обвинуваченого.
- •Процесуальний порядок пред’явлення обвинувачення. Участь захисника під час пред’явлення обвинувачення.
- •Підстави та процесуальний порядок зміни і доповнення обвинувачення.
- •Засоби процесуального примусу, які можуть бути застосовані до обвинуваченого.
- •Поняття та система слідчих дій. Їх співвідношення з іншими процесуальними діями та оперативно-розшуковими заходами.
- •Класифікація слідчих дій.
- •Загальні процесуальні умови проведення слідчих дій.
- •Фіксація ходу та результатів проведення слідчих дій.
- •Поняття, види та процесуальний порядок проведення допиту.
- •Поняття та процесуальний порядок проведення очної ставки.
- •Поняття, види та процесуальний порядок пред’явлення для впізнання.
- •Поняття та процесуальний порядок відтворення обстановки й обставин події.
- •Поняття, види та процесуальний порядок проведення слідчого огляду. Ексгумація трупа.
- •Поняття, види та процесуальний порядок проведення освідування.
- •Поняття, види та процесуальний порядок проведення обшуку.
- •Поняття, види та процесуальний порядок проведення виїмки.
- •Поняття і процесуальний порядок накладення арешту на кореспонденцію за зняття інформації з каналів зв’язку.
- •Поняття та процесуальний порядок одержання зразків для експертного дослідження. Процесуальний порядок призначення та проведення судової експертизи. Допит експерта.
- •Поняття зупинення досудового слідства у кримінальній справі та обставини, що його зумовлюють.
- •Процесуальні передумови зупинення досудового слідства.
- •Постанова про зупинення досудового слідства.
- •Оголошення розшуку обвинуваченого, коли його місцезнаходження невідоме.
- •Процесуальний порядок відновлення досудового слідства.
- •Форми закінчення досудового слідства.
- •Закриття кримінальної справи як одна з форм закінчення досудового слідства.
- •Підстави для закриття кримінальної справи.
- •Процесуальний порядок закриття кримінальної справи.
- •Процесуальні дії органу дізнання, слідчого, прокурора щодо осіб, інтереси яких зачіпає закриття кримінальної справи.
- •Оскарження постанови про закриття кримінальної справи.
- •Нагляд прокурора за законністю закриття кримінальної справи.
- •Судовий контроль за законністю закриття кримінальної справи.
- •Відновлення слідства в закритій справі.
- •Поняття і підстави для направлення кримінальної справи до суду для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
- •Порядок направлення кримінальної справи до суду для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
- •Ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримінальної справи.
- •Умови, за яких досудове слідство у справі можна вважати закінченим складанням обвинувального висновку.
- •Процесуальне значення та порядок ознайомлення учасників процесу з матеріалами справи:
- •Процесуальні права учасників процесу під час ознайомлення з матеріалами справи.
- •Процесуальне оформлення оголошення учасникам процесу про закінчення досудового слідства та пред’явлення їм матеріалів справи для ознайомлення.
- •Розв'язання клопотань, заявлених при ознайомленні з матеріалами справи.
- •Поняття і значення обвинувального висновку.
- •Структура обвинувального висновку.
- •Додатки до обвинувального висновку.
- •Перевірка прокурором справи з обвинувальним висновком.
- •Питання, які перевіряє прокурор у справі з обвинувальним висновком.
- •Рішення прокурора у справі з обвинувальним висновком.
Поняття, види та процесуальний порядок проведення освідування.
Освідування — це слідча дія, що полягає в огляді обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого або свідка з метою виявлення на його тілі та засвідчення в матеріалах справи особливих прикмет або слідів злочину.
Стаття 193 КПК передбачає два види освідування:
слідче, яке проводить слідчий;
медичне, що проводить судово-медичний експерт або лікар.
Процесуальна характеристика освідування.
1. Освідування проводять за постановою слідчого, в якій, крім загальних даних, передбачених ст. 130 КПК, коротко викладають обставини справи, зокрема ті, що зумовили необхідність проведення освідування, зазначають, хто підлягає освідуванню і з якою метою.
Крім того, для проведення судово-медичного освідування слідчий дає письмове доручення судово-медичному експертові або лікареві.
Для освідування не потрібна санкція прокурора або рішення суду.
Поняті (і лікар як спеціаліст) можуть бути залучені до участі в освідуванні, якщо це визнає за необхідне слідчий (ч. 2 ст. 127КПК).
Мета освідування: виявлення або засвідчення наявності в особи, тіло якої оглядають, особливих прикмет, а також слідів злочину.
Особливими прикметами можуть бути родимі плями, татуювання, шрами, рубці, бородавки, дефекти статури, відсутність певних частин тіла, сліди колишніх хвороб, наприклад віспи, тощо.
Слідами злочину на тілі можуть бути синці, тілесні ушкодження, що залишилися після вчинення насильницького злочину, плями крові, сліди виділення людського організму (слини, сперми тощо).
Якщо для виконання освідування потрібні спеціальні знання в галузі медицини, призначають проведення судово-медичного освідування.
5. Підставою для проведення освідування є наявність зафіксованих у матеріалах справи, зокрема, в протоколах допиту свідків,потерпілих, протоколах обшуку, огляду місця події або предметів даних про те, що на тілі певної особи є особливі прикмети чи сліди злочину, виявлення чи засвідчення наявності яких має значення для правильного вирішення кримінальної справи, передусім дляв становлення осіб, які вчинили злочин.
Крім того, потерпілого можна освідувати, якщо про це заявляє клопотання обвинувачений (підозрюваний), захищаючись від звинувачень у вчиненні насильницького злочину, висунутих потерпілим.
6. Місцем проведення освідування може бути:
місце провадження досудового слідства (наприклад, кабінет слідчого, інша кімната, якщо освідування пов'язане з необхідністю оголення особи, яка підлягає освідуванню, необхідно забезпечити потрібні умови — ізольованість приміщення, санітарні норми тощо);
медичний заклад (в т. ч. для проведення судово-медичного освідування);
інше приміщення, якщо воно відповідає встановленим санітарним нормам.
7. Спеціальні правила освідування:
провадять незалежно від згоди особи, яка йому підлягає. Деяківчені вважають, що примусово освідувати можна тільки підозрюваного та обвинуваченого, а свідка і потерпілого — лише за їх згодою. Ця позиція є неправильною, бо в такому разі слідчий позбавлений можливості виконати обов'язок щодо вжиття всіх заходів до встановлення обставин вчинення злочину. Окрім того, в ст. 193 КПК з цього приводу ніяких застережень немає, отже, виконання правила,сформульованого в цій нормі, має бути забезпечено примусовою силою держави;
заборонено будь-які дії, якщо вони пов'язані з приниженням гідності освідуваної особи або є небезпечними для її здоров'я;
слідчий і поняті не мають права бути присутніми при освідуванні особи іншої статі, якщо це пов'язано з необхідністю оголення особи, що підлягає освідуванню (у цьому разі проведення освідування може бути доручено слідчому або співробітникові органу дізнання відповідної статі або ж лікареві).
8. Процесуальний порядок освідування:
винесення постанови слідчим;
виклик особи, що підлягає освідуванню;
встановлення особи, яка підлягає освідуванню;
оголошення постанови слідчого особі, тіло якої оглядатимуть;
роз'яснення понятим (спеціалістові) їх прав та обов'язків;
проведення освідування;
вислуховування зауважень з боку спеціаліста (якщо він їх висловлює);
складання протоколу слідчим;
підписання протоколу слідчим, освідуваним, а також спеціалістом, понятими, якщо вони брали участь у цій слідчій дії.
Під час медичного освідування є свої особливості.
9. Учасники освідування:
1) обов'язкові:
• особа, яка проводить освідування:
слідчий (за слідчого освідування);
судово-медичний експерт або лікар (за судово-медичного освідування);
• особа, яка підлягає освідуванню:
обвинувачений;
підозрюваний;
потерпілий;
свідок.
2) необов'язкові:
поняті;
лікар як спеціаліст.
10. Способи фіксації. За результатами освідування слідчий складає протокол, де зазначає час і місце освідування, особу, що була піддана освідуванню, понятих, спеціаліста, а також результати освідування, зауваження з приводу освідування.
За результатами судово-медичного освідування складають:
судово-медичний експерт — акт;
лікар — довідку.