Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Теорія.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
21.08.2019
Размер:
505.34 Кб
Скачать
  1. Поняття та види підслідності кримінальних справ.

Підслідність — це сукупність встановлених законом ознак кримінальної справи, згідно з якими вона належить до провадження того чи іншого органу досудового слідства.

Види підслідності:

1) предметна (родова) – розмежовує компетенцію органів досудового слідства шляхом визначення залежно від кваліфікації злочину, хто з них буде проводити досудове слідство;

2) персональна (спеціальна, суб'єктна) — визначається характеристиками суб'єкта злочину;

3) підслідність за зв 'язком справ — застосовується тоді, коли розслідування однієї чи кількох справ пов’язане із розслідуванням іншої справи. Наприклад, підслідність за зв’язком справ застосовується при розслідуванні кримінальної справи, в якій в одне провадження об’єднано справи з обвинувачення декількох осіб – співучасників вчинення одного чи кількох злочинів або з обвинувачення однієї особи у вчиненні кількох злочинів;

  1. альтернативна підслідність – означає, що досудове слідство розслідує той орган, який виявив злочин і порушив у зв'язку з цим кримінальну справу;

  2. територіальна підслідність - визначає, слідчий якого саме адміністративного району (області) повинен розслідувати кримінальну справу. Досудове слідство провадять у тому районі, де вчинено злочин. Однак якщо місце вчинення злочину невідоме, а також з метою найбільш повного і швидкого його розслідування, слідство може провадитися за місцем:

  • виявлення злочину або

  • перебування підозрюваного, обвинуваченого або

  • перебування більшості свідків.

У слідчій практиці іноді виникають суперечки щодо того, слідчий якої саме адміністративно-територіальної одиниці повинен здійснювати розслідування справи. Такі спори розв'язують:

  • у межах одного району — районний прокурор;

  • у межах області — обласний прокурор;

  • якщо справу порушено в кількох районах або містах різних областей — Генеральний прокурор або його заступник;

  1. виключна (імперативна) підслідність — згідно з її правилами орган, який здійснюватиме досудове слідство, визначає своїм рішенням відповідний прокурор.

  1. Суб’єкти процесуальної діяльності, які беруть участь у стадії досудового розслідування. Їх визнання і залучення.

Залежно від того, яку функцію виконують учасники під час досудового слідства, їх можна поділити на такі групи.

1. Учасники, які виконують функцію кримінального переслідування:

  • орган дізнання і особа, що провадить дізнання, — шляхом провадження слідчих і розшукових дій, застосування заходів процесуального примусу стосовно особи, щодо якої порушено кримінальну справу, та підозрюваного;

  • орган досудового слідства (слідчий) — шляхом провадження слідчих дій та застосування заходів процесуального примусу стосовно особи, щодо якої порушено кримінальну справу, підозрюваного та обвинуваченого;

  • прокурор (за умови, що він, користуючись повноваженнями слідчого, провадить досудове слідство);

  • потерпілий і його представник — шляхом заявлення клопотань про провадження слідчих дій і застосування заходів процесуального примусу стосовно особи, щодо якої порушено кримінальну справу, підозрюваного та обвинуваченого;

  • цивільний позивач і його представник — шляхом заявлення до обвинуваченого цивільного позову про відшкодування завданої злочином шкоди.

2. Учасники, які виконують функцію захисту:

  • підозрюваний — захищається від підозри у вчиненні злочину,сформульованої в протоколі затримання або в постанові про обрання запобіжного заходу до пред'явлення обвинувачення;

  • обвинувачений — захищається від обвинувачення, сформульованого в постанові про притягнення як обвинуваченого;

  • захисник — надає правову допомогу обвинуваченому (підозрюваному) у здійсненні ним захисту від обвинувачення (підозри);

  • цивільний відповідач — захищається від заявленого цивільного позову;

  • представник цивільного відповідача — надає правову допомогу цивільному відповідачеві у здійсненні ним захисту від цивільного позову.

  1. Учасники, які виконують допоміжну функцію. У літературі їх розглядають як таких, що не мають особистого інтересу в кримінальній справі. Зважаючи на те, що цим учасникам присвячено багато теоретичних праць загального характеру, назвемо тільки тих,які індивідуалізують стадію досудового слідства: поняті; статисти;особи, в яких провадять обшук; учасники виїмки поштово-телеграфної кореспонденції; учасники відтворення обстановки та обставин події злочину; учасники освідування.

  2. Суддя місцевого суду, який виконує функцію арбітра при вирішенні питань про:

  • застосування запобіжного заходу, пов'язаного із позбавленням свободи, — взяття під варту;

  • поміщення обвинуваченого до відповідного медичного закладу,якщо при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи виникає необхідність тривалого спостереження за ним або дослідження його;

  • провадження слідчих дій, пов'язаних із проникненням до житла чи іншого володіння особи (огляду, обшуку, примусової виїмки).

5. Голова апеляційного суду, який виконує функцію арбітра при вирішенні питання про: накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку.

Для врегулювання відносин між сторонами обвинувачення і захисту та арбітра (суду) застосовують змагальний метод правового регулювання.