- •1. Поняття, завдання і значення стадії порушення кримінальної справи.
- •2. Приводи і підстави для порушення кримінальної справи.
- •3. Органи та посадові особи, які мають право порушити кримінальну справу.
- •4. Обставини, що виключають порушення кримінальної справи.
- •5. Процесуальний порядок порушення чи відмови у порушенні кримінальної справи.
- •6. Процесуальні гарантії захисту прав і законних інтересів особи в стадії порушення кримінальної справи.
- •Суть, завдання і значення досудового розслідування кримінальних справ.
- •Особливості реалізації принципів кримінального процесу в стадії досудового розслідування.
- •Форми досудового розслідування, строки їх провадження.
- •Поняття та види підслідності кримінальних справ.
- •Суб’єкти процесуальної діяльності, які беруть участь у стадії досудового розслідування. Їх визнання і залучення.
- •Груповий (бригадний) метод досудового слідства у кримінальних справах.
- •Взаємодія слідчого з органами дізнання.
- •Використання науково-технічних засобів під час провадження досудового розслідування.
- •Процесуальні документи, що виносяться в стадії досудового розслідування.
- •Оскарження дій слідчого й особи, яка провадить дізнання.
- •Судовий контроль і нагляд прокурора за дотриманням законів при проведенні досудового розслідування.
- •Поняття і значення притягнення особи як обвинуваченого у вчиненні злочину.
- •Підстави та умови притягнення особи як обвинуваченого.
- •Постанова про притягнення особи як обвинуваченого: її структура, зміст та процесуальне значення.
- •Процесуальні права обвинуваченого на досудовому слідстві. Обов'язки обвинуваченого.
- •Процесуальний порядок пред’явлення обвинувачення. Участь захисника під час пред’явлення обвинувачення.
- •Підстави та процесуальний порядок зміни і доповнення обвинувачення.
- •Засоби процесуального примусу, які можуть бути застосовані до обвинуваченого.
- •Поняття та система слідчих дій. Їх співвідношення з іншими процесуальними діями та оперативно-розшуковими заходами.
- •Класифікація слідчих дій.
- •Загальні процесуальні умови проведення слідчих дій.
- •Фіксація ходу та результатів проведення слідчих дій.
- •Поняття, види та процесуальний порядок проведення допиту.
- •Поняття та процесуальний порядок проведення очної ставки.
- •Поняття, види та процесуальний порядок пред’явлення для впізнання.
- •Поняття та процесуальний порядок відтворення обстановки й обставин події.
- •Поняття, види та процесуальний порядок проведення слідчого огляду. Ексгумація трупа.
- •Поняття, види та процесуальний порядок проведення освідування.
- •Поняття, види та процесуальний порядок проведення обшуку.
- •Поняття, види та процесуальний порядок проведення виїмки.
- •Поняття і процесуальний порядок накладення арешту на кореспонденцію за зняття інформації з каналів зв’язку.
- •Поняття та процесуальний порядок одержання зразків для експертного дослідження. Процесуальний порядок призначення та проведення судової експертизи. Допит експерта.
- •Поняття зупинення досудового слідства у кримінальній справі та обставини, що його зумовлюють.
- •Процесуальні передумови зупинення досудового слідства.
- •Постанова про зупинення досудового слідства.
- •Оголошення розшуку обвинуваченого, коли його місцезнаходження невідоме.
- •Процесуальний порядок відновлення досудового слідства.
- •Форми закінчення досудового слідства.
- •Закриття кримінальної справи як одна з форм закінчення досудового слідства.
- •Підстави для закриття кримінальної справи.
- •Процесуальний порядок закриття кримінальної справи.
- •Процесуальні дії органу дізнання, слідчого, прокурора щодо осіб, інтереси яких зачіпає закриття кримінальної справи.
- •Оскарження постанови про закриття кримінальної справи.
- •Нагляд прокурора за законністю закриття кримінальної справи.
- •Судовий контроль за законністю закриття кримінальної справи.
- •Відновлення слідства в закритій справі.
- •Поняття і підстави для направлення кримінальної справи до суду для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
- •Порядок направлення кримінальної справи до суду для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
- •Ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримінальної справи.
- •Умови, за яких досудове слідство у справі можна вважати закінченим складанням обвинувального висновку.
- •Процесуальне значення та порядок ознайомлення учасників процесу з матеріалами справи:
- •Процесуальні права учасників процесу під час ознайомлення з матеріалами справи.
- •Процесуальне оформлення оголошення учасникам процесу про закінчення досудового слідства та пред’явлення їм матеріалів справи для ознайомлення.
- •Розв'язання клопотань, заявлених при ознайомленні з матеріалами справи.
- •Поняття і значення обвинувального висновку.
- •Структура обвинувального висновку.
- •Додатки до обвинувального висновку.
- •Перевірка прокурором справи з обвинувальним висновком.
- •Питання, які перевіряє прокурор у справі з обвинувальним висновком.
- •Рішення прокурора у справі з обвинувальним висновком.
Поняття та види підслідності кримінальних справ.
Підслідність — це сукупність встановлених законом ознак кримінальної справи, згідно з якими вона належить до провадження того чи іншого органу досудового слідства.
Види підслідності:
1) предметна (родова) – розмежовує компетенцію органів досудового слідства шляхом визначення залежно від кваліфікації злочину, хто з них буде проводити досудове слідство;
2) персональна (спеціальна, суб'єктна) — визначається характеристиками суб'єкта злочину;
3) підслідність за зв 'язком справ — застосовується тоді, коли розслідування однієї чи кількох справ пов’язане із розслідуванням іншої справи. Наприклад, підслідність за зв’язком справ застосовується при розслідуванні кримінальної справи, в якій в одне провадження об’єднано справи з обвинувачення декількох осіб – співучасників вчинення одного чи кількох злочинів або з обвинувачення однієї особи у вчиненні кількох злочинів;
альтернативна підслідність – означає, що досудове слідство розслідує той орган, який виявив злочин і порушив у зв'язку з цим кримінальну справу;
територіальна підслідність - визначає, слідчий якого саме адміністративного району (області) повинен розслідувати кримінальну справу. Досудове слідство провадять у тому районі, де вчинено злочин. Однак якщо місце вчинення злочину невідоме, а також з метою найбільш повного і швидкого його розслідування, слідство може провадитися за місцем:
виявлення злочину або
перебування підозрюваного, обвинуваченого або
перебування більшості свідків.
У слідчій практиці іноді виникають суперечки щодо того, слідчий якої саме адміністративно-територіальної одиниці повинен здійснювати розслідування справи. Такі спори розв'язують:
у межах одного району — районний прокурор;
у межах області — обласний прокурор;
якщо справу порушено в кількох районах або містах різних областей — Генеральний прокурор або його заступник;
виключна (імперативна) підслідність — згідно з її правилами орган, який здійснюватиме досудове слідство, визначає своїм рішенням відповідний прокурор.
Суб’єкти процесуальної діяльності, які беруть участь у стадії досудового розслідування. Їх визнання і залучення.
Залежно від того, яку функцію виконують учасники під час досудового слідства, їх можна поділити на такі групи.
1. Учасники, які виконують функцію кримінального переслідування:
орган дізнання і особа, що провадить дізнання, — шляхом провадження слідчих і розшукових дій, застосування заходів процесуального примусу стосовно особи, щодо якої порушено кримінальну справу, та підозрюваного;
орган досудового слідства (слідчий) — шляхом провадження слідчих дій та застосування заходів процесуального примусу стосовно особи, щодо якої порушено кримінальну справу, підозрюваного та обвинуваченого;
прокурор (за умови, що він, користуючись повноваженнями слідчого, провадить досудове слідство);
потерпілий і його представник — шляхом заявлення клопотань про провадження слідчих дій і застосування заходів процесуального примусу стосовно особи, щодо якої порушено кримінальну справу, підозрюваного та обвинуваченого;
цивільний позивач і його представник — шляхом заявлення до обвинуваченого цивільного позову про відшкодування завданої злочином шкоди.
2. Учасники, які виконують функцію захисту:
підозрюваний — захищається від підозри у вчиненні злочину,сформульованої в протоколі затримання або в постанові про обрання запобіжного заходу до пред'явлення обвинувачення;
обвинувачений — захищається від обвинувачення, сформульованого в постанові про притягнення як обвинуваченого;
захисник — надає правову допомогу обвинуваченому (підозрюваному) у здійсненні ним захисту від обвинувачення (підозри);
цивільний відповідач — захищається від заявленого цивільного позову;
представник цивільного відповідача — надає правову допомогу цивільному відповідачеві у здійсненні ним захисту від цивільного позову.
Учасники, які виконують допоміжну функцію. У літературі їх розглядають як таких, що не мають особистого інтересу в кримінальній справі. Зважаючи на те, що цим учасникам присвячено багато теоретичних праць загального характеру, назвемо тільки тих,які індивідуалізують стадію досудового слідства: поняті; статисти;особи, в яких провадять обшук; учасники виїмки поштово-телеграфної кореспонденції; учасники відтворення обстановки та обставин події злочину; учасники освідування.
Суддя місцевого суду, який виконує функцію арбітра при вирішенні питань про:
застосування запобіжного заходу, пов'язаного із позбавленням свободи, — взяття під варту;
поміщення обвинуваченого до відповідного медичного закладу,якщо при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи виникає необхідність тривалого спостереження за ним або дослідження його;
провадження слідчих дій, пов'язаних із проникненням до житла чи іншого володіння особи (огляду, обшуку, примусової виїмки).
5. Голова апеляційного суду, який виконує функцію арбітра при вирішенні питання про: накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку.
Для врегулювання відносин між сторонами обвинувачення і захисту та арбітра (суду) застосовують змагальний метод правового регулювання.