5. Поняття, види та процесуальний порядок проведення допиту.

1) Допит свідка — це слідча дія, спрямована на отримання показань від осіб, щодо яких у кримінальній справі є дані про те, що їм щось відомо про обставини справи.

Види допиту свідка.

Залежно від віку допитуваного свідка розрізняють:

• допит повнолітнього свідка;

• допит неповнолітнього свідка.

Процесуальний порядок допиту свідка:

1) виклик свідка для допиту. Свідка викликають до слідчого: • повісткою, яку вручається йому під розписку, а в разі його тимчасової відсутності — кому-небудь із дорослих членів його сім'ї, житлово-експлуатаційній організації, виконавчому комітету селищної або сільської Ради народних депутатів чи адміністрації за місцем його роботи. В повістці має бути зазначено, кого викликають як

свідка, куди і до кого, день і час явки, наслідки неявки, передбачені статтями 70 і 71 КПК;

• телеграмою;

• телефонограмою.

Неповнолітнього свідка викликають через законних представників.

Особа, викликана органом дізнання, слідчим, прокурором або судом як свідок, зобов'язана з'явитися в зазначені місце і час;

2) провадження допиту.

Перед тим, як поставити запитання по суті справи, слідчий:

• встановлює особу свідка;

• повідомляє його, в якій справі його викликано;

• попереджає:

• про обов'язок розповісти все відоме йому в справі;

• про кримінальну відповідальність за відмову дати показання(ст. 385 КК) і за дачу завідомо неправдивих показань (ст. 384 КК);

• з'ясовує стосунки між свідком і підозрюваним або обвинуваченим, а також потерпілим;

• пропонує свідкові розповісти все відоме йому у справі;

• після вільної розповіді свідка слідчий ставить йому запитання;

• фіксує показання свідка;

• по закінченні допиту слідчий пред'являє свідкові протокол для прочитання. На прохання свідка протокол може бути йому прочитано слідчим. Свідок і особи, які були присутні при допиті, мають право просити про внесення доповнень і поправок до протоколу. Ці доповнення і поправки слідчий заносить до протоколу. Протокол підписують свідок, слідчий і особи, що були присутні при допиті. Якщо протокол написано на кількох сторінках, свідок підписує кожну сторінку окремо.

2) Допит потерпілого — це слідча дія, спрямована на отримання показань від фізичної особи, якій злочином завдано матеріальну, моральну чи фізичну шкоду, і яку у зв'язку з цим визнано потерпілим у кримінальній справі.

Процесуальний порядок допиту потерпілого:

1) виклик потерпілого для допиту. Потерпілого викликають до слідчого:

• повісткою, яку вручають йому під розписку, а в разі його тимчасової відсутності — кому-небудь із дорослих членів його сім'ї,житлово-експлуатаційній організації, виконавчому комітету селищної або сільської Ради народних депутатів чи адміністрації за місцемйого роботи. В повістці має бути зазначено, кого викликають якпотерпілого, куди і до кого, день і час явки, наслідки неявки, передбачені ч. З ст. 72 КПК;

• телеграмою;

• телефонограмою.

Неповнолітнього потерпілого викликають через законних представників.

Особа, викликана органом дізнання, слідчим, прокурором або судом як потерпілий, зобов'язана з'явитися в зазначені місце і час;

2) провадження допиту.

Перед тим, як поставити запитання по суті справи, слідчий:

• встановлює особу потерпілого;

• повідомляє, в якій справі його викликано;

• попереджає про кримінальну відповідальність за дачу завідомонеправдивих показань (ст. 384 КК);

• з'ясовує стосунки між потерпілим і підозрюваним або обвинуваченим;

• пропонує потерпілому розповісти все відоме йому у справі;

• після вільної розповіді потерпілого слідчий ставить йому запитання;

• фіксує показання потерпілого;

• по закінченні допиту слідчий пред'являє потерпілому протокол для прочитання. На прохання потерпілого протокол може бути йому прочитано слідчим. Потерпілий і особи, які були присутні при допиті, мають право просити про внесення доповнень і поправок у протокол. Ці доповнення і поправки слідчий заносить до протоколу. Протокол підписують потерпілий, слідчий і особи, що були присутні при допиті. Якщо протокол написано на кількох сторінках,потерпілий підписує кожну сторінку окремо.

3. Допит підозрюваного — це слідча дія, яку провадять із метою з'ясувати ставлення підозрюваного до підозри та отримання від нього показань щодо юридично значущих обставин кримінальної справи.

Процесуальний порядок допиту:

1) на початку допиту підозрюваному має бути роз'яснено його права, передбачені ст. 43-1 КПК_, а також повідомлено, у вчиненні якого злочину його підозрюють, про що роблять відмітку в протоколі його допиту;

2) підозрюваний дає показання у вільній формі;

3) у разі необхідності слідчий ставить йому запитання;

4) процесуальне оформлення факту, змісту і результатів допиту(складання протоколу; ознайомлення з ним підозрюваного та інших осіб, якщо вони були присутні; внесення до протоколу доповнень,зауважень).