7. Поняття і значення обвинувального висновку.

Обвинувальний висновок — це кримінально-процесуальний акт, в якому відображено рішення слідчого, затверджене прокурором, чи самого прокурора про закінчення досудового слідства і направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про винність обвинуваченого.

В обвинувальному висновку:

• підбивають підсумки проведеного розслідування;

• дають юридичну кваліфікацію злочину;

• викладають аналіз зібраних доказів.

Основні положення щодо складання обвинувального висновку, які впливають на його значення:

1) це рішення обумовлює розвиток кримінального процесу, перехід його із стадії досудового слідства в судові стадії;

2) обвинувальний висновок визначає межі судового розгляду справи. Тому він має відповідати таким вимогам:

• бути об'єктивним (спиратися в ньому треба тільки на перевірені докази);

• визначеним (однозначним), а не альтернативним щодо кваліфікації злочину;

• юридично обґрунтованим, з посиланням на норми кримінального, кримінально-процесуального та інших галузей права;

• в обвинувальному висновку слід уникати надміру натурального опису злочинних дій, що мають жорстокий або інтимний характер.

• текст має відповідати вимогам щодо граматики, лексики тощо.

8. Структура обвинувального висновку.

Форма обвинувального висновку — це його внутрішня структура.

Згідно з ч. 2 ст. 223 КПК обвинувальний висновок складається з описової та резолютивної частини і додатків.

В описовій частині зазначають:

— обставини справи, як їх встановлено на досудовому слідстві;

• місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину, вчиненого кожним з обвинувачених (як їх викладено у постанові про притягнення як обвинуваченого), а також зібрані у справі докази та відомості про потерпілого;

• показання кожного із обвинувачених по суті пред’явленого обвинувачення, доводи, наведені на свій захист, і результати їх перевірки;

• наявність обставин, які обтяжують та пом'якшують покарання.

Існує чотири способи викладення у описовій частині фактичних обставин справи:

1) систематичний;

2) хронологічний;

3) поепізодний;

4) змішаний.

При посиланні на докази обов’язково зазначаються аркуші справи.

У резолютивній частині:

• наводять відомості про особу кожного із обвинувачених (анкетні дані);

• коротко викладають суть обвинувачення із зазначенням статті кримінального закону, її кваліфікуючих ознак (якщо вони є).

Обвинувальний висновок підписує слідчий з зазначенням місця і часу його складання.

Якщо обвинувальний висновок складено мовою, якою не володіє обвинувачений, його має бути перекладено на рідну мову обвинуваченого або іншу мову, якою він володіє. Переклад обвинувального висновку приєднується до справи.

9. Додатки до обвинувального висновку.

Згідно КПК до обвинувального висновку додаються:

1) список осіб, що підлягають виклику на судове засідання, з зазначенням їхньої адреси й аркушів справи, де викладені їхні показання або висновки;

2) довідка про рух справи та про застосування запобіжного заходу із зазначенням часу і місця тримання під вартою кожного з обвинувачених, якщо вони заарештовані;

3) довідки про речові докази, про цивільний позов, про заходи, вжиті для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна;

4) довідка про судові витрати у справі за час досудового слідства з посиланням на відповідні аркуші справи.

У списку осіб, які підлягають виклику на судове засідання, вказуються обвинувачений, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, їхні представники, свідки, експерти. З метою нерозголошення відомостей про осіб, щодо яких вжито заходів безпеки, замість їх справжніх прізвища, імені і по батькові зазначається псевдонім, а замість адреси назва органу, який здійснює заходи безпеки, та його адреса.

У справах про злочини неповнолітніх у цей список також включаються батьки або інші законні представники.

У довідці про рух справи та застосування запобіжного заходу вказуються, зокрема, дата вчинення злочину, порушення справи прийняття її слідчим до свого провадження, пред'явлення обвинувачення, застосування запобіжного заходу і якого саме, оголошення обвинуваченому про закінчення розслідування і пред'явлення йому матеріалів справи для ознайомлення.

У довідках про речові докази, про цивільний позов, про заходи, вжиті для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна зазначається: які речові докази є у справі і де вони зберігаються; коли, хто, кому і на яку суму заявив цивільний позов; скільки коштів витратив заклад охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину; чи накладено арешт на майно обвинуваченого, на яке саме і де воно знаходиться.

У довідці про судові витрати вказуються суми, що видані свідкам, потерпілим, експертам, спеціалістам, перекладачам і понятим; суми, витрачені на зберігання, пересилання і дослідження речових доказів; інші витрати, зроблені органом дізнання та досудового слідства при провадженні у даній справі.

Слідчий може скласти й інші довідки (про виділення справи в окреме провадження; про закриття справи щодо окремих осіб тощо).

Усі додатки до обвинувального висновку підписує слідчий.