3. Поняття та процесуальний порядок одержання зразків для експертного дослідження. Процесуальний порядок призначення та проведення судової експертизи. Допит експерта.

До призначення експертизи слідчий повинен зібрати матеріали, необхідні для експертного дослідження. Збір матеріалу повинен проводитися з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону.

У разі потреби слідчий має право винести постанову про вилучення або відібрання зразків почерку та інших зразків, необхідних для експертного дослідження. Про відібрання зразків складається протокол.

Зразки зберігаються згідно з правилами збереження речових доказів (ст. 199 КПК).

Зразки для експертного дослідження можуть бути відібрані у підозрюваного, обвинуваченого, свідка і потерпілого. У свідка і потерпілого зразки можуть бути відібрані лише коли є необхідність перевірити, чи не залишили ці особи сліди на місці події або на речових доказах.

До зразків для експертного дослідження відносяться відбитки пальців рук, ступнів, губ, чола, взуття, зразки крові, волосся, слини тощо.

Оскільки одержання зразків для експертного дослідження від певної особи є певною мірою примусу, ця дія проводиться за постановою слідчого. В необхідних випадках одержання зразків для експертного дослідження проводиться за участю спеціаліста (відібрання зразків крові, відбитки зубів).

Протокол про відібрання зразків складається відповідно до протоколу слідчої дії. Виклик для відібрання зразків проводиться за правилами виклику на допит.

При відібранні зразків у неповнолітніх необхідно запросити їх батьків або інших законних представників.

Експертиза — це слідча дія, змістом якої є дослідження за дорученням слідчого доказів, яке провадять особи, що володіють знаннями в певній галузі (експерти), і складають висновок зі спеціальних питань.

Процесуальна характеристика призначення експертизи.

1. Експертизу проводять за постановою слідчого, в якій зазначають:

• підстави до її проведення;

• прізвище експерта або назву установи, яким доручено її проведення;

• питання, на які експерт повинен дати відповіді;

• об'єкти, які має бути досліджено;

• матеріали кримінальної справи (для ознайомлення з ними експерта).

2. Провадять без санкції прокурора і без рішення суду. Винятком є випадки, коли при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи виникає потреба тривалого спостереження за обвинуваченим. У цьому разі слідчий повинен скласти подання,погодити його з прокурором і направити до суду для вирішення питання про поміщення обвинуваченого до відповідного медичного закладу. За позитивного вирішення цього питання суд виносить постанову. На неї прокурор, обвинувачений, його захисник чи законний представник протягом трьох діб можуть подати апеляцію до апеляційного суду. Подання апеляції не зупиняє виконання постанови судді.

2. Участь понятих не передбачено.

4. Мета експертизи: з'ясувати питання, для вирішення яких потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання.

5. Підстава: необхідність використання наукових, технічних або інших спеціальних знань для вирішення певних питань при провадженні в справі. Чи потрібно призначати експертизу — визначає в кожному окремому випадку посадова особа, яка здійснює провадження у кримінальній справі*. Однак у певних випадках призначення експертизи є обов'язковим (ст. 76 КПК), а саме:

1. для встановлення причин смерті;

3. для визначення психічного стану підозрюваного або обвинуваченого за наявності в справі даних, які зумовлюють сумнів щодо його осудності (обов'язок слідчого визначити психічний стан обвинуваченого закріплено і в ст. 204 КПК);

4. для встановлення статевої зрілості потерпілої в справах про злочини, передбачені ст. 155 КК "Статеві зносини з особою, яка недосягла статевої зрілості";

5. для встановлення віку підозрюваного або обвинуваченого,якщо це має значення для вирішення питання про його кримінальну відповідальність і якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

6. Місце провадження:

• експертна установа;

• місце провадження досудового слідства;

• зал судового засідання.

7. Спеціальні правила:

1. як експерта може бути викликано будь-яку особу, що має необхідні знання для дачі висновку з досліджуваних питань;

2. не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від обвинуваченого, потерпілого або які раніше були ревізорами в справі;

3. питання, які ставлять експертові, і його висновок не повинні виходити за межі спеціальних знань цієї особи (якщо питання виходить за межі його компетенції або наданих матеріалів недостатньо для дачі висновку, експерт у письмовій формі повідомляє орган,що призначив експертизу, про неможливість дати висновок — ч. 4ст. 77 КПК). Наприклад, заборонено ставити перед експертом питання щодо юридичної кваліфікації дій обвинуваченого. Хоча останнім часом у теорії дискутують щодо можливості запровадження в кримінальний процес правової експертизи;

4. експерт дає висновок від свого імені та несе за нього особисту відповідальність;

5. висновок експерта для особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду не є обов'язковим (але незгоду з ним має бути мотивовано у відповідних постанові, ухвалі, вироку).

8. Процесуальний порядок призначення і провадження експертизи. Визнавши провадження експертизи необхідним, слідчий виконує процесуальні дії в такій послідовності:

1. складає постанову про призначення експертизи — ст. 196 КПК;

2. ознайомлює з цією постановою обвинуваченого (підозрюваного) і роз'яснює йому права при призначенні та проведенні експертизи, про що складає протокол, — ст. 197 КПК;

3. за необхідності одержує зразки для експертного дослідження в порядку, передбаченому ст. 199 КПК:

• складає постанову про вилучення або відібрання зразків почерку та інших зразків, необхідних для експертного дослідження;

• вилучає або відбирає зразки, про що складає протокол;

4. направляє постанову, об'єкти, що підлягають дослідженню,та зразки до експертної установи — ст. 198 КПК;

5. після провадження експертизи та отримання висновку від експерта — оцінює цей висновок;

6. пред'являє обвинуваченому (підозрюваному) висновок експерта, про що складає протокол.

9. Учасники призначення експертизи: слідчий і експерт (комісія експертів).

10. Способи фіксації: передбачено можливість складання експертом за результатами провадження експертизи таких підсумкових документів:

• висновок експерта;

повідомлення про неможливість дати висновок.

Ознайомившись із висновком експерта, слідчий має право допитати його з метою одержання роз'яснення або доповнення висновку. Про допит експерта складається протокол.

Під час допиту експерт може дати роз'яснення з приводу змісту висновку, застосованої ним методики дослідження, вжитої термінології.

Порядок допиту експерта не регламентований законом, тому при його допиті застосовуються правила допиту свідка, але з урахуванням відмінностей їх процесуального становища.

ЗУПИНЕННЯ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА ТА ЙОГО ЗАКІНЧЕННЯ ШЛЯХОМ ЗАКРИТТЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ АБО НАПРВЛЕННЯ ДО СУДУ ДЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ ОБВИНУВАЧЕНОГО ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ