Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
теоретичні.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
16.04.2019
Размер:
714.75 Кб
Скачать

36. Максимальні і мінімальні ціни, причини та наслідки їх встановлення. Мінімальна ціна на ринку праці

Максимальні і мінімальні ціни - це адміністративні ціні, які встановлює уряд у законодавчому порядку за певних обставин і головне завдання їх - це контроль за різними видами доходів.

Максимальна ціна має економічну результативну дію, коли встановлюється нижче від рівня рівноважної ціни (Рmax < Р*). За таких обставин утворюється хронічний дефіцит товару (Qd> QS), який є причиною утворення чорного ринку з його високими цінами. Встановлення максимальних цін виправдовує себе за екстремальних економічних ситуацій (війни, стихійні лиха), коли пропозиція товарів першого вжитку є обмежена і її необхідно розподіляти певний час між населенням згідно з установленими нормами.

Такий крок супроводжується запровадженням карткової або паспортної системи. У нинішніх умовах прикладом встановлення Рmах є ціни на житло або обмеження процентних ставок. Змоделюємо графічно встановлення Рmах <Р*:

Мінімальні ціни застосовуються у галузі сільського господарства, а також у соціальній сфері (при встановленні мінімальної зарплати, пенсій, стипендій тощо). Результативна дія встановлення мінімальних цін проявляється тоді, коли Рmin > Р*. Показовим прикладом запровадження мінімальної ціни є ринок праці, де на основі попиту і пропозиції праці встановлюється ціна - заробітна плата. Коли уряд у законодавчому порядку встановлює Рmin > Р*, то виникає перевищення величини пропозиції праці над величиною її попиту, що, у свою чергу, спричиняє безробіття. У даній ситуації виграють ті, хто залишається на роботі й отримує вищу мінімальну зарплату. Змоделюємо графічно встановлення мінімальної ціни на ринку праці:

Безробітні, з яких:

Q2, Q* - ті, що працювали і звільнені;

Q*, Q1 – ті, що не працювали, але мають бажання працювати за Рмін;

P – величина оплати праці нелегалів.

37. Цінова еластичність попиту та її види. Дугова, точкова та інші концепції еластичності попиту. Чинники еластичності попиту

Цінова еластичність попиту (Ed) показує ступінь реагування величини попиту в процентах (%∆Qd), унаслідок процентної зміни ціни (%∆P):

Ed = %∆Qd / %∆P

Показник Еd використовується для більш повного аналізу закону попиту, оскільки різні товари по-різному реагують у попиті на зміну ціни. Наприклад, якщо підвищується ціна на сіль, то попит майже не змінюється, але якщо підвищується ціна на автомобілі, то попит відчутно зменшується. Розрізняють п'ять видів цінової еластичності попиту:

1) Еd> І, попит еластичний (%∆Р < %∆Qd);

2) Еd < 1, попит нееластичний (%∆Р > % ∆Qd);

3) Еd = 1, попит одинично-еластичний (%∆P = %∆Qd);

4) Еd = 0, попит абсолютно нееластичний (%∆P = 0%∆Qd);

5) Еа = оо; попит безмежно еластичний (%∆P = со% ∆Qd).

Середнє значення цінової еластичності попиту визначає дугова еластичність попиту, яка характеризує (%∆Qd / %∆P) на певній частині кривої попиту, тобто на дузі. Наприклад, побудуємо криву попиту за Еd > 1. За графічної побудови важливо врахувати умову еластичного попиту, тобто: %∆P < %∆Qd

Для визначення дугової еластичності попиту використовуємо формулу:

Q2-Q1 P2-P1

Ed = ---------------- / ------------

Q2+Q1 P2+P1

де Q1 -величина попиту до зміни цін; Q2 - величина попиту після зміни цін; P1 -початкова ціна; P2 - ціна після зміни.

Значення Еd передбачає знак «мінус». Цей знак означає обернену залежність між Р і Qd.

Точне значення Есі визначає точкова еластичність попиту, яка характеризує еластичність попиту в певній точці кривої D. Для визначення використовують формулу:

Ed (ma) = (O*P) / (P*T)

де О - початок координат; Р - рівень цін; Т - точка перетину кривої О із віссю цін.

Для аналізу використовують криву попиту у формі прямої лінії:

Рух по кривій D униз показує, що в кожній точці Ed є різною, хоча нахил прямої в кожній точці є однаковим. Отже, нахил кривої та еластичність попиту - це різні поняття, які не можна ототожнювати.

Розрізняють також: 1) перехресну еластичність попиту (Cross Ed), яка визначає ступінь замінюваності або доповнюваності між товарами і для обчислення якої застосовують формулу дугової Ed.. Додатне значення Cross Ed говорить про замінювальні товари, а від'ємне - про доповнювальні; 2) еластичність попиту за доходом (Income Ed), що характеризує відсоткову зміну Qd, унаслідок відсоткової зміни величини доходу. Додатне значення (Income Ed) означає товари високої споживчої цінності, від'ємне - товари нижчої споживчої цінності. Для обчислення застосовують також формулу дугової Еd

Чинники еластичності попиту: кількість та близькість товарів-замінників; частка бюджету споживача, що витрачається на купівлю товару; потреба в товарі; період часу.