21.Сутність і складові елементи інноваційної політики підприємства.

В загальному плані інноваційну політику можна визначити як економічний процес створення кращих за своїми якостями товарів та технологій шляхом практичного використання нововведення чи новацій.

Інноваційна політика підприємства повинна поєднувати в собі 2 напрямки:

оновлення та вдосконалення виробленої продукції (створення нової продукції з більш вдосконаленими властивостями);

підвищення техніко-технологічного рівня власного виробництва.

Інноваційна політика підприємства включає:

1.вибір видів інноваційної діяльності,

2.вибір джерел фінансування цих напрямків,

3.аналіз потенційних можливостей підприємства і проведення маркетингових досліджень,

4.забезпечення безперервності створення та реалізації інновацій,

5.прогнозування економічного ефекту, пов’язаного із збутом та використанням інновацій.

22.Місце інноваційної політики підприємства в загальній стратегії розвитку.

Інноваційна політика пов’язана із загальною політикою та стратегією підприємства та націлена на впровадження нових ідей та розробок у процес виробництва з метою їх комерційної реалізації, що дозволяє створити нові ринки та задовольнити нові потреби.

Загальна стратегія підприємства складається з двох складових:

1.Традиційна (пов’язана з постійною якістю, з постійним асортиментом та кількісними показниками);

2.Інноваційна (пов’язана із змінами в якості, техніко-технологічними змінами тощо).

В загальному плані інноваційну політику можна визначити як економічний процес створення кращих за своїми якостями товарів та технологій шляхом практичного використання нововведення чи новацій.

23.Можливості та переваги малих та великих фірм в розробці та впровадженні інновацій.

Прихильники великого бізнесу стверджують, що розробки і комерціалізація технологічно складних інн доступні саме цим структурам, адже такі процеси потребують значних зусиль та великих колективі та потужної матер-тех бази.крім того ці фірми мають змогу вести багатоцільові дослідження, об’єднуючи вчених у різних сферах знань, а у випадку ефективних досліджень перейти на інший напрям. Великі п-вам властиві менші витрати та вищі рівні прибутків і тому в них більше переваг у створенні нових робочих місць чи розширенні в=ва. Сильні сторони великих п-ств: майже необмежені можливості в проведенні наук досліджень, можливість диверсифікації д-ті, значні фінансові можливості. Сильними сторонами малого бізнесу в інн процесах є : швидка реакція на зміни в науково-тех сфері,орієнтація на попит споживачів, вузька спеціалізація в-ва, мінімальна тривалість інн циклу (крім венчурних фірм), гнучкість і швидкість у прийнятті управлінських рішень, відсутність бюрократичних систем управління п-вом, низькі накладні витрати.

24.Інноваційна діяльність підприємства як засіб досягнення його економічних цілей.

Усі локальні та глобальні нововведення різної спрямованості можуть забезпечувати максимально можливий прогресивний вплив на виробництво за умови, якщо вони використовуються підприємствами постійно, комплексно і гармонійно.

Найбільший за наслідками безпосередній вплив на результативність (ефективність) діяльності підприємства справляють технічні і організаційні нововведення.

Інші нововведення впливають на виробництво опосередковано (через ефективність нових технічних і організаційних рішень).