48.Сутність державної інноваційної політики.

Сучасна держ. Інн. політика - сукупність науково- тех, виробничих, управлінських, фін.-збутових та ін. заходів, які пов’язані з просуненням нової та покращеної продукції на ринок.

Умовно виділяють 4 типи Інн. політики, які в різні періоди та в різних промислово розвинутих країнах були переважними в різних поєднаннях :

І - політика технолог-го поштовху яка виходила з точного пріоритетного напряму розвитку науки і техніки що визначається державою яка має для цього необхідні матер. ресурси , експертизу інформаційне забезпечення. Такий варіант політики виходить із наявності наук-тех-х та соц-ек-х проблем та передбачає для їх розв’язання розробку різних держ.програм великих $ьних вкладень та інших прямих форм держ. участі.

ІІ - політика ринкової орієнтації яка визначає ринковий механізм у розподілі ресурсів і виборі напрямів розвитку науки і техніки. Така політика передбачає ролі держави у стимулюванні фундаментальних досліджень створенні ек-го клімату і інформац-го середовища для нововведень фірмам.

ІІІ - політика соц-ї орієнтації яка передбачає певне соц. регулювання наслідків НТП, а процес прийняття рішення базується на поширенні соц. політичній думці громадськості.

IV - політика, що спрямована на зміну ек-ї структури госп. механізмів. Ця стратегія передбачає значний вплив провідної тех-ї на розв’язання соц-ек-х проблем на зміну галузевих структур на взаємодію госп. суб’єктів, на рівень життя країни.

Є стратегічна (довгострок держ. програм) і тактична Інн. політика.

Механізм створення Інн. політики передбачає 3 складових :

1система державної підтримки фундаментальних та пошукових досліджень;

2різноманітні форми та джерела фін-ня і непрямого фін-ня досліджень;

3максимальне фін-ня Інн-го підприємництва та його підтримка.

Методи та засоби державної Інн. політики включають такі заходи :

1. Вплив держави має бути спрямований на макс. підтримку власного Інн-го потенціалу провідних наукових і конструкторських центрів;

2. Забезпечення незалежності країни від монополій виробників -імпортерів;

3. Стимулювати розвиток тех-х наукових та проектно-технологічних організацій, діяльність яких спрямована на перехід від традиційних до принципово нових технологічних процесів;

4.Підтримувати удосконалення інфра-структури наук-тех-го потенціалу, в тому числі у міжгалузевому і міжрегіональному аспектах створення відповідних Інн-х структур;

5.Може впливати на розвиток як держ. так і приватного сектору Інн. діяльності;

6.Регулювання фін. і законодавчих стимулів для підтримки Інн. підприємництва.

Механізм управління Інн. процесом в умовах формування ринкової ек. має базуватися на таки принципах :

- єдність НТП з ек-ним соц-им і духовним розвитком сусп-ва.

-принцип першочергової держ. підтримки наук-дослідн-х робіт світового рівня, а також робіт, що забезпечують розв’язання важливих проблем в україні.

-збалансований розвиток фундаментальних і прикладних досліджень і розробок за рахунок прямої держ. підтримки ек. стимулювання Інн. діяльності під-ва.

-підтримка конкуренції та підприємництва у наук-тех-й сфері, а також у здійсненні антимонопольних заходів.

-сприяння розвитку ринку наук-техї продукції

-різноманітність і рівноправність усіх форм організації наук-тех-ї діяльності

-максимальне використання світової науки і техніки для забезпечення НТП в країні.