- •1.Становлення та розвиток теорії інновацій.
- •2.Місце та роль інновацій у системі господарювання.
- •3.Сучасні світові тенденції розвитку інновацій.
- •4.Сутність теорії “довгих хвиль” м.Д.Кондратьєва та її зв’язок з інноваційною теорією й.Шумпетера.
- •5.“Теорія економічного розвитку” й.Шумпетера.
- •6.Особливості інноваційних процесів в умовах ринкової економіки.
- •8.Новини, нововведення, інновації, інноваційний процес.
- •9.Основні етапи та фази інноваційного процесу та їх характеристика.
- •10.Система класифікації інновацій.
- •11.Життєвий цикл інновацій. Поняття інноваційного циклу.
- •13.Форми організації наукової діяльності.
- •14.Зарубіжна практика організації нддкр.
- •15.Формування попиту на інновацію (нову продукцію).
- •16.Основні етапи планування виробництва нової продукції.
- •17.Організаційні форми інтеграції науки та виробництва.
- •18.Зарубіжний досвід функціонування науково-технічних парків.
- •19.Особливості функціонування фірм-“інкубаторів”.
- •21.Сутність і складові елементи інноваційної політики підприємства.
- •22.Місце інноваційної політики підприємства в загальній стратегії розвитку.
- •23.Можливості та переваги малих та великих фірм в розробці та впровадженні інновацій.
- •24.Інноваційна діяльність підприємства як засіб досягнення його економічних цілей.
- •24.Етапи розробки інноваційної стратегії.
- •25.Види інноваційної стратегії підприємства та їх характеристика.
- •26.Співвідношення різних типів інноваційних стратегій.
- •27.Нтп: сутність та вплив на інноваційну діяльність підприємства.
- •28.Ендогенний науково-технічний прогрес та його сутність.
- •29.Екзогенний науково-технічний прогрес та його сутність.
- •31.Ключові аспекти оперативного менеджменту інновацій.
- •32.Особливості організаційних структур управління інноваційною діяльністю на підприємстві.
- •33.Сутність, функції та завдання інноваційного менеджменту.
- •34.Види підприємств, що приймають участь в інноваційних процесах.
- •35.Зміст маркетингових досліджень щодо виходу інновації на споживчій ринок.
- •36.Інноваційні підприємства в Україні.
- •38.Інноваційний проект як об”єкт фінансування.
- •40.Види лізингу та склад лізингових платежів.
- •41.Сутність ризикового фінансування інноваційної діяльності на базі венчурного капіталу.
- •42.Сутність та завдання системи фінансування інноваційної діяльності.
- •43.Види фінансування інноваційної діяльності підприємства.
- •45.Методи зниження комерційного ризику інвестицій в інноваційній діяльності.
- •46.Венчурні фірми та їх науково-технічна діяльність.
- •48.Сутність державної інноваційної політики.
- •49.Форми і методи стимулювання інноваційної діяльності на підприємстві.
- •50.Класифікація інструментів державної підтримки інновацій.
- •51.Система регулювання інноваційної діяльності.
- •52.Підтримка державою малого бізнесу як фактор інноваційної політики.
- •53.Прямі та непрямі методи сприяння розвитку інноваційної діяльності з боку держави.
- •54.Правові аспекти інноваційної діяльності.
- •55.Основні принципи вимірювання ефективності інноваційної діяльності.
- •56.Економічна оцінка соціальних результатів інноваційної діяльності.
- •57.Характеристика об’єктів інтелектуальної власності.
- •58.Сутність та ефективність використання “ноу-хау” в діяльності підприємства.
- •59.Патентно-ліцензійна діяльність підприємства за ринкових умов господарювання.
- •60. Організація інноваційної діяльності на підприємстві.
45.Методи зниження комерційного ризику інвестицій в інноваційній діяльності.
Цілком уникнути ризику в Інн.ному підприємництві не можливо, оскільки Інн. і ризик – дві взаємозалежні категорії. Інноваційна діяльність має високий рівень невизначеності. Дуже важко передбачати, яке нововведення буде мати успіх на ринку, а яке не буде користатися попитом. Одним зі способів зниження Інн.ного ризику є диверсифікованість Інн. підприємницької діяльності, що полягає в розподілі зусиль розробників (дослідників) і капіталовкладень для здійснення різноманітних Інн.них проектів, безпосередньо не пов'язаних один з одним. Якщо в результаті настання непередбачених подій один із проектів буде збитковим, то інші проекти можуть виявитися успішними і будуть приносити прибуток. Передача ризику шляхом укладання контрактів – наступний метод мінімізації ризики ІД. Якщо проведення яких-небудь робіт з Інн.ного проекту занадто ризиковано і величина можливого ризику неприйнятна для Інн.ного під-ва , воно може передати ці ризики іншої організації. Це можуть бути будівельні контракти, оренда машин і устаткування (лізинг), контракти на збереження і перевезення вантажів, контракти продажу, обслуговування, постачання, договір факторингу, біржові угоди. Найважливішим методом зниження ризиків ІД є їхнє страхування (система економічних відносин, що включає створення спеціального фонду засобів (страхового фонду) і його використання (розподіл і перерозподіл) для подолання і відшкодування різного роду втрат, збитку, викликаних несприятливими подіями (страховими випадками) шляхом виплати страхового відшкодування і страхових сум). З усіх форм передачі ризику страхування найбільш повно відповідає ідеальним умовам, пропонованим до трансферу ризику, тому що ресурси для покриття втрат Інн. фірми виходять з страхових організацій швидше, ніж з будь-якого іншого джерела. Однак даний метод мінімізації ризику має ряд обмежень: високий розмір страхового внеску, відсутність деяких ризиків зі страхування. Значну роль для зниження Інн.ного ризику грає захист комерційної таємниці на підприємстві, тому що в деяких випадках технічна і комерційна інформація про розроблювальний на фірмі Інн.ному проекті може «підштовхнути» конкурентів до паралельних розробок.
46.Венчурні фірми та їх науково-технічна діяльність.
Венчурні фірми - гнучкі та ефективні підприємства що створені з метою апробації доробки та доведення до промислової реалізації ризиків інновацій.
Вони є тимчасовими структурами, що створюються для розв’язання конкретної проблеми. Найбільше розповсюдження отримали у наукоємних галузях економіки де вони спеціалізуються на проведення наукових досліджень та інжинірингових розробок.
Для створення венчурної фірми необхідна наявність таких умов:
- ідеї нововведення
- суспільної потреби в реалізації цієї ідеї
підприємця, здатного на основі цієї ідеї організувати нову фірму
-наявності ризикового капіталу для фінансування цієї фірми.
На відміну від інших форм інвестування венчурний бізнес відрізняється:
1.фінансові засоби вкладаються у венчурний бізнес без матеріального забезпечення і без гарантії
2.Обов’язкова пайова участь інвестора у статутному капіталі фірми, тобто ризиковий капітал виступає як пайовий внесок;
3.засоби надаються на тривалий строк і на безповерненій основі.
Інжинірингова фірма :
4.здійснює оцінку вірогогідної значущості, комерційної кон’юнктури і технічного прогнозування інноваційних ідей;
5.виконують доробки і виконують доробки і доводять нововведення до промислової реалізації;
надають послуги та консультації в процесі впровадження від розробки.
47.Особливості обґрунтування бізнес-плану інноваційного проекту.