- •1.Становлення та розвиток теорії інновацій.
- •2.Місце та роль інновацій у системі господарювання.
- •3.Сучасні світові тенденції розвитку інновацій.
- •4.Сутність теорії “довгих хвиль” м.Д.Кондратьєва та її зв’язок з інноваційною теорією й.Шумпетера.
- •5.“Теорія економічного розвитку” й.Шумпетера.
- •6.Особливості інноваційних процесів в умовах ринкової економіки.
- •8.Новини, нововведення, інновації, інноваційний процес.
- •9.Основні етапи та фази інноваційного процесу та їх характеристика.
- •10.Система класифікації інновацій.
- •11.Життєвий цикл інновацій. Поняття інноваційного циклу.
- •13.Форми організації наукової діяльності.
- •14.Зарубіжна практика організації нддкр.
- •15.Формування попиту на інновацію (нову продукцію).
- •16.Основні етапи планування виробництва нової продукції.
- •17.Організаційні форми інтеграції науки та виробництва.
- •18.Зарубіжний досвід функціонування науково-технічних парків.
- •19.Особливості функціонування фірм-“інкубаторів”.
- •21.Сутність і складові елементи інноваційної політики підприємства.
- •22.Місце інноваційної політики підприємства в загальній стратегії розвитку.
- •23.Можливості та переваги малих та великих фірм в розробці та впровадженні інновацій.
- •24.Інноваційна діяльність підприємства як засіб досягнення його економічних цілей.
- •24.Етапи розробки інноваційної стратегії.
- •25.Види інноваційної стратегії підприємства та їх характеристика.
- •26.Співвідношення різних типів інноваційних стратегій.
- •27.Нтп: сутність та вплив на інноваційну діяльність підприємства.
- •28.Ендогенний науково-технічний прогрес та його сутність.
- •29.Екзогенний науково-технічний прогрес та його сутність.
- •31.Ключові аспекти оперативного менеджменту інновацій.
- •32.Особливості організаційних структур управління інноваційною діяльністю на підприємстві.
- •33.Сутність, функції та завдання інноваційного менеджменту.
- •34.Види підприємств, що приймають участь в інноваційних процесах.
- •35.Зміст маркетингових досліджень щодо виходу інновації на споживчій ринок.
- •36.Інноваційні підприємства в Україні.
- •38.Інноваційний проект як об”єкт фінансування.
- •40.Види лізингу та склад лізингових платежів.
- •41.Сутність ризикового фінансування інноваційної діяльності на базі венчурного капіталу.
- •42.Сутність та завдання системи фінансування інноваційної діяльності.
- •43.Види фінансування інноваційної діяльності підприємства.
- •45.Методи зниження комерційного ризику інвестицій в інноваційній діяльності.
- •46.Венчурні фірми та їх науково-технічна діяльність.
- •48.Сутність державної інноваційної політики.
- •49.Форми і методи стимулювання інноваційної діяльності на підприємстві.
- •50.Класифікація інструментів державної підтримки інновацій.
- •51.Система регулювання інноваційної діяльності.
- •52.Підтримка державою малого бізнесу як фактор інноваційної політики.
- •53.Прямі та непрямі методи сприяння розвитку інноваційної діяльності з боку держави.
- •54.Правові аспекти інноваційної діяльності.
- •55.Основні принципи вимірювання ефективності інноваційної діяльності.
- •56.Економічна оцінка соціальних результатів інноваційної діяльності.
- •57.Характеристика об’єктів інтелектуальної власності.
- •58.Сутність та ефективність використання “ноу-хау” в діяльності підприємства.
- •59.Патентно-ліцензійна діяльність підприємства за ринкових умов господарювання.
- •60. Організація інноваційної діяльності на підприємстві.
56.Економічна оцінка соціальних результатів інноваційної діяльності.
Економічні оцінки проекту представляють систему показників, що відбивають співвідношення витрат і результатів кожного його учасника: • оцінку ринкової потреби й обсягу продажів у тимчасовому аспекті; • оцінку реальних потоків продукції, інвестицій, що течуть витрат, фінансової діяльності; • оцінку прогнозної ціни, сполученої з величиною витрат, розмірами валового і чистого прибутку, зміною позичкового відсотка, темпів інфляції;
Соціальні оцінки відбивають внесок проекту в поліпшення соціального середовища :
• рівня життя • способу життя); • здоров'я тривалості життя
57.Характеристика об’єктів інтелектуальної власності.
Патент -документ, що засвідчує авторство і надає його власник виключне право на винахід. Ліцензування являє собою форму торгівлі технологіями, що включає угоди з патентами, ліцензіями, ноу-xay і т.д.
Ліцензія являє собою дозвіл окремим чи обличчям організаціям використовувати винахід, захищений патентом, технічні знання, технологічні і конструкторські секрети вир-ва , товарний знак і т.д. Надання ліцензії є - договором про покупку, відповідно до якого власник патенту (ліцензіар) видає своєму ліцензіатові ліцензію на використання у визначених межах своїх прав на патенти, ноу-хау, товарні знаки і т.д.
Ліцензування здійснюється шляхом прийняття зацікавленими сторонами ліцензійної угоди В угоді визначаються виробнича сфера і територіальні границі використання предмета ліцензії. Винагорода продавцю (ліцензіарові) за надання права покупцю (ліцензіатові) на використання предмета ліцензійної угоди здійснюється за допомогою ліцензійних платежів, що можуть бути у виді періодичних відрахувань від доходу покупця протягом періоду дії чи угоди одноразового платежу, установлюваного заздалегідь на підставі експертних оцінок. Періодичні відрахування (роялті) можуть визначатися як виплата відсотка від обороту, вартості чистих продажів ліцензійної чи продукції встановлюватися в 59 розрахунку на одиницю продукції, що випускається. Одноразовий платіж виступає передбачає передачу технічної документації від ліцензіара. Можливі різні сполучення приведених форм ліцензійної винагороди. По характері й обсягу прав на використання ліцензії підрозділяються на наступні види: • патентні (передаються права використання патенту без відповідного ноу-хау); • безпатентні (передаються права використання ноу-хау в різних областях діяльності); • прості (правами використання патенту володіють ліцензіат і ліцензіар); • виняткові (монопольне використання патенту ліцензіатом); • повні (ліцензіат використовує патент один протягом обговореного договором терміну).
58.Сутність та ефективність використання “ноу-хау” в діяльності підприємства.
Під «ноу-хау» заведено розуміти не захищені охоронними документами та не оприлюднені (повністю або частково) знання чи досвід технічного, виробничого, управлінського, комерційного, фінансового або іншого характеру, що можуть бути практично використані в наукових дослідженнях та розробках, за виготовлення, реалізації та експлуатації конкурентоспроможної продукції, забезпечуючи певні переваги їхньому власникові. Термін «ноу-хау» походить від англійського виразу «знати як зробити». До «ноу-хау» належать також не запатентовані з різних причин винаходи. Об'єктами «ноу-хау» можуть бути різноманітні 58 посібники (порадники), специфікації, формули, рецепти, знання й досвід у сфері маркетингу, оформленні упаковки продукції тощо. Важливою ознакою «ноу-хау» є конфіденційний характер тих знань та досвіду, на здобування яких підприємство, як правило, витрачає значні кошти та час.