18

Міністерство освіти і науки України

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету

Факультет економіки та менеджменту

Кафедра менеджменту та адміністрування

Спеціальність — 6.030601 „Менеджмент організацій торгівлі”

Звіт з практичної роботи № 8

по дисципліні «Безпека життєдіяльності»

на тему «Надання першої долікарської допомоги потерпілому»

Виконала:

студентка групи МО – 11

Дубова Наталія Сергіївна

Прийняв: к.т.н., доцент Денисюк В.О.

Вінниця – 2011

Завдання: керуючись правилами надання першої долікарської допомоги та загальними принципами надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання й серцевої діяльності, при кровотечах та ушкодженнях м’яких тканин, при вивихах, розтягуваннях і розривах зв’язок та переломах кісток, при термічних впливах та хімічних опіках, при отруєннях, при ураженнях електричним струмом та блискавкою, при утопленні, назвати рятувальні й реанімаційні дії студента в конкретній ситуації при заданому ураженні потерпілого

Хід роботи

1. Перша допомога - це сукупність простих, доцільних дій, спрямованих на збереження здоров’я потерпілого.

Перша долікарська допомога — це комплекс простих термінових дій, спрямованих на збереження здоров'я і життя потерпілого.

2. При наданні першої долікарської допомоги треба керуватися такими принципами:

• правильність і доцільність дій;

• швидкість та рішучість при виконанні дій;

• продуманість та спокій.

Людина, яка надає першу долікарську допомогу, повинна знати:

• характерні ознаки порушення функцій організму потерпілого;

• загальні принципи надання першої долікарської допомоги при отриманих ушкодженнях;

• способи евакуації людей.

Людина, яка надає першу допомогу повинна вміти:

• оцінити стан потерпілого і визначити, якої допомоги, в першу чергу, той потребує;

• забезпечити штучне дихання "з рота в рот" або "з рота в ніс", зовнішній масаж серця і оцінити їх ефективність;

• тимчасово припинити кровотечу накладанням джгута, щільної пов'язки, пальцевим притисканням судин;

• накласти пов'язку при пошкодженні (пораненні, опіку, відмороженні, ударі);

• імобілізувати пошкоджену частину тіла при переломі кісток, важкому ударі, термічному враженні;

• надати допомогу при тепловому і сонячному ударах, утопленні, нудоти, втраті свідомості;

• використати підручні засоби для перенесення, навантаження і транспортування потерпілого;

• визначити потребу вивезення потерпілого машиною швидкої допомоги чи попутним транспортом;

• користуватися аптечкою першої допомоги.

3. Медикаменти і медичні засоби які повинні міститися в аптечці:

• Індивідуальні перев’язні асептичні пакети - накладання пов’язок – 5 шт;

• Бинти – те саме – 5 шт;

• Вата – те саме - 5 пачок по 50 мг;

• Ватно-марлевий бинт - бинтування переломів - 3 шт;

• Джгут - зупинення кровотечі – 1 шт;

• Шини - зміцнення переломаних і вивихнутих кінцівок -3...4 шт;

• Гумовий пузир для льоду - охолодження пошкодженого місця внаслідок ударів, вивихів і переломів – 1 шт;

• Чайна ложка - приготування розчинів – 1 шт;

• Йодна настойка (15%- на) - замазування тканин біля ран, свіжих подряпин на шкірі, тощо – 1 флакон ( 25 мл);

• Нашатирний спирт - допомога потерпілому в непритомному стані – 1 флакон (30 мл);

• Борна кислота - приготування розчину для промивання очей та шкіри, полоскання ротової порожнини при опіках лугом, для примочок на очі при опіку вольтовою дугою – 1 пакет (25 г);

• Сода питна - приготування розчинів для промивання очей та шкіри, полоскання ротової порожнини при опіках кислотою – 1 пакет (25 г);

• Розчин перекису водню - зупинення кровотечі із носа – 1 флакон (50 мл);

• Настойка валеріани - заспокоєння нервової системи – 1 флакон (50 мл);

• Нітрогліцерин - під час сильних болей в області серця і за грудиною – 1 тюбик.

Засоби для зупинки кровотечі, накладання пов'язок при травмах:

1. Джгут для зупинки кровотеч

2. Бинт стерильний 5 м х 10 см

3. Серветки "Колетекс" з хлоргек-сидином 6 см х 10 см

4. Серветки "Колетекс" кровоспинні з фурагіном 6 см х 10 см

5. Пакет перев'язувальний

6. Лейкопластир в рулоні 5 см х 5м

7. Пластир бактерицидний 2,3 см х7,2 см

8. Косинка медична перев'язувальна 50см х 50см

9. Антисептичні засоби

10. Розчин йоду 5%

11. Знеболювальні та серцеві засоби

12. Буторфанолу тартрат 2% — 1 мл у шприц-тюбику

13. Нітрогліцерин 1% в капсулах (0,0005)

14. Додаткові засоби

15. Ножиці з тупими кінцями

16. Рукавички медичні № 8 з поліетилену

17. Плівка (клапан) для проведення штучної вентиляції легенів

18. Сульфацил натрію 20% — 1 мл у шприц-тюбику

19. Шпильки англійські

20. Портативний апарат для штучної вентиляції легенів.

4. Втрата свідомості (ВС) - це стан, коли людина не реагує ні на що, нерухома, не відповідає на запитання.

Ознаки ВС виявляються у широкому спектрі симптомів, починаючи від шоку, непритомності й закінчуючи станом клінічної смерті. При ВС велику небезпеку для життя потерпілого становить западання язика і потраплення блювотних мас у дихальні шляхи, що призводить до її закупорювання.

Ознаки шоку – блідність, холодний піт, розширені зіниці, короткочасна втрата свідомості (знепритомлення), посилені дихання і пульс, зниження артеріального тиску. Під час важкого шоку – блювання, спрага, попелястий колір обличчя, посиніння губ, мочок вух, кінчиків пальців. Інколи може спостерігатися мимовільне сечовиділення.

Ознаки непритомності – настання раптової непритомності, але інколи перед нею буває блідність. Блювання, слабкість , позіхання, посилене потовиділення. У цей період пульс прискорюється, артеріальний тиск знижується. Під час непритомності пульс уповільнюється до 40...50 ударів на хвилину.

Ознаки струсу мозку – моментальна втрата свідомості, яка може бути короткочасною або тривати кілька годин. Можуть спостерігатися порушення дихання, пульсу, нудота.

Ознаки кровотечі – артеріальна кровотеча, що характеризується яскраво-червоним кольором крові, кров б’є фонтанчиком; під час капілярної кровотечі вона виділяється краплями, венозна кров має темно-червоне забарвлення.

Ознаки переохолодження - на початковому етапі потерпілого морозить, прискорюється дихання і пульс, підвищується артеріальний тиск, настає переохолодження, рідшає пульс, дихання знижується.

Ознаки перегрівання – (легкий ступінь) загальна слабкість, нездужання, запаморочення, нудота, підвищена спрага, шкіра обличчя червона, покрита потом, пульс і дихання прискорюється, температура тіла 37.5...38.9 С; (середній ступінь) (температура тіла 39,0..40,0 С) - сильний головний біль, різка м’язова слабкість, миготіння в очах, шум у вухах, болі в ділянці серця, виражене почервоніння шкіри; сильне потовиділення, посиніння губ, прискорення пульсу до 120..130 уд./хв., часте й поверхове дихання. (тяжкі ступені) перегрівання тіла кваліфікуються по-різному: якщо температура повітря висока і його вологість підвищена, мова йде про тепловий удар, якщо довго діяли сонячні промені - про сонячний удар. При цьому температура тіла піднімається вище 40 С, непритомність і втрата свідомості, шкіра потерпілого стає сухою, у нього починаються судоми, порушається серцева діяльність, може спостерігатися мимовільне сечовиділення, припиняється дихання.

Ознаки при термічних опіках - залежно від тяжкості розрізняють чотири ступені опіку: І - почервоніння шкіри і ії набряк; ІІ - пухирі, наповнені жовтуватою рідиною; ІІІ - утворення некрозу шкіри; IV - обвуглювання тканин. При великих опіках виникає шок.

Ознаки при хімічних опіках - за глибиною ураження тканин хімічні опіки поділяються на чотири ступені: І - чітко виражене почервоніння шкіри, легкий набряк, що супроводжується болем і відчуттям печії; II - невеликий набряк, утворення пухирів різного розміру й форми; III - потемніння тканин або побіління через кілька хвилин, годин, шкіра припухає, виникають різні болі; IV - глибоке омертвіння не лише шкіри, а й підшкірної жирової клітковини, м’язів, зв'язкового апарату суглобів.

Опіки кислотами дуже глибокі, на місці опіку утворюється струп. Унаслідок опіку лугами тканини вологі, тому ці опіки переносяться важче, ніж опіки кислотами.

Ознаки при уражені електричним струмом - викликає зміни в нервовій системі, її подразнення, параліч, спазми м'язів, опіки. Може статися судомний спазм діафрагми - головного дихального м'яза й серпи. Внаслідок цього зупиняються серце й дихання.

Ознаки ураження блискавкою - подібні до ознак ураження електричним струмом і явищ електроопіку.

Ознаки при тривалому здавлені тканин - через кілька годин після здавлювання тканин розвиваються тяжкі загальні порушення, подібні до шоку, сильний набряк здавленої кінцівки. З'являються блювання, марення, пожовтіння, потерпілий непритомніє і навіть може померти.

Ознаки утоплення - у разі мокрого утоплення, коли потерпілого рятують зразу після занурення в воду, у початковий період після підняття на поверхню, відмічається загальмований або збуджений стан, шкірні покриви і поверхневі слизові губ бліді, дихання супроводжується кашлем, пульс прискорений, потерпілого морозить. Верхня частина живота здута, нерідко буває блювання шлунковим вмістом з проковтнутою водою. Ці ознаки можуть швидко зникнути, але інколи слабкість, запаморочення, біль у грудях та кашель зберігаються протягам кількох днів. Якщо тривалість остаточного занурення потерпілого під воду становила не більше кількох хвилин і після витягнення з води він був непритомний, шкірні покриви синюваті, з рота й носа витікає пінна рідина рожевого забарвлення, зіниці слабо реагують на світло, щелепи міцно стиснути , дихання уривчасте або відсутнє, пульс слабий, неритмічний, стан організму характеризується як агональний.

Ознаки отруєння загального характеру - загальне знедуження, нудота, блювання (неодноразове), перемистий біль у животі, часте рідке випорожнення, блідість, підвищення температури до 58...40 С, частий слабий пульс, судоми. Блювання й понос зневоднюють організм, сприяють втраті солей.

Ознаки отруєння лугами – неприємний лужний присмак у роті, кашель, різка печія слизових оболонок очей і гортані, біль за грудиною, розширення зіниць, різка слабкість, загальні судоми.

Ознаки отруєння окисом вуглецю – шкіра яскраво-рожева, запаморочення, шум у вухах, загальна слабкість, нудота, блювання, слабий пульс, непритомність (при легкому отруєнні), нерухомість, судоми, порушення зору, дихання, роботи серця, втрата свідомості протягом навіть діб (при тяжкому отруєнні).

Ознаки гіпоксії (кисневого голодування) - виявляються залежно від швидкості падіння парціального тиску кисню у дихальній суміші. Розрізняють чотири стадії: І - збільшення легеневої вентиляції, прискорення пульсу, легкі запаморочення, підвищення артеріального тиску; II - послаблення мислення, дихання й пульс часті, стукіт у скронях, запаморочення, інколи настає періодичне дихання (Чейн-Стокса); ІІІ - посиніння шкіряних покривів, сплутаність мислення, нудота, блювання, клінічні судоми, знепритомніння; IV - знепритомніння, можливе зупинення дихання, після чого на деякий час серце продовжує скорочуватись. Відсутність чітких ознак кисневого голодування робить його особливо небезпечним.

5. Навести чітку послідовність надання першої долікарської допомоги.

Послідовність надання першої допомоги:

• усунути вплив на організм факторів, що загрожують здоров'ю та життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести із зараженої зони, загасити палаючий одяг, витягти із води), оцінити стан потерпілого; визначити характер і важкість травм, що становлять найбільшу загрозу для життя потерпілого і послідовність заходів щодо його врятування;

• виконати потрібні заходи щодо врятування потерпілого в порядку терміновості (вивільнити прохідність дихальних шляхів, здійснити штучне дихання, зовнішній масаж серця, припинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку і т. ін.);

• підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника; викликати швидку медичну допомогу чи лікаря або вжити заходи для транспортування потерпілого в найближчу медичну установу.

"Зробити висновок про смерть потерпілого має право лише лікар. "У місцях постійного чергування медичного персоналу мають бути аптечки і плакати з правилами надання першої допомоги, виконання прийомів штучного дихання і зовнішнього масажу серця, вивішені на видних місцях.

Надання першої допомоги при нещасних випадках.

1. При поранені необхідно зняти чи розірвати одежу, щоб виявити рану, витер­ти кров навколо рани і краї її змастити йодом, а після - накласти ватний тампон і забинтувати. Сильний крововилив зупинити за допомогою джгута. Коли не­має джгута можна користуватися ремінцем, хусткою чи косинкою. Джгут на­кладається літом на 2 години, зимою на 1 годину.

2. При ударі слід застосувати лід, холодні компреси, стягуючі пов'язки.

3. При розтягненні м'язів кладуть холодні компреси в область суглоба.

4. При вивиху руки в ліктьовому суглобі необхідно прибинтувати руку до ту­луба, не міняючи того кута, який виник в суглобі в результаті вивиху. Вправляти вивих без лікаря не можна.

5. Основне завдання першої допомоги при переломах - створити спокій поте­рпілому, для чого необхідно накласти шину з дощок, прутів, картону і т.п. При відкритому переломі спочатку накладають стерильну пов'язку на рану, а піс­ля уже бинтують шину. Шину слід покрити товстим шаром вати чи матерії, а після перебинтувати.

6. Для правильної організації надання першої медичної допомоги повинні виконуватися такі умови: на кожному підприємстві, в цеху, відділенні повинні бути відповідальні особи за належний стан пристосувань та засобів для надання допомоги, що зберігаються в аптечках і сумках першої допомоги і за систематичне їх поповнення. На цих самих осіб покладається відповідальність за передачу аптечок і сумок по зміні з позначкою в спеціальному журналі; керівник лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує дане підприємство, повинен організувати суворий щорічний контроль застосування правил першої медичної допомоги, а також стану і поповнення аптечок і сумок потрібними пристосуваннями і засобами для надання першої допомоги; допомога потерпілому, яка надається не медичними працівниками, повинна суворо обмежуватися певними видами (заходами) оживлення за "видимої" смерті, тимчасового зупинення кровотечі, перев’язки ран, опіку чи відмороження, іммобілізації перелому, перенесення і транспортування потерпілого; в аптечці, яка зберігається в цеху чи в сумці першої медичної допомоги, повинні міститися медикаменти і засоби.

Примітки:

Розчин соди і борної кислоти передбачаються тільки для робочих місць, де проводяться роботи з кислотою і лугами.

В цехах та лабораторіях, де не виключена можливість отруєння і враження газами і шкідливими речовинами, склад аптечки повинен бути відповідно доповнений.

У набір засобів для сумок першої допомоги не входять шини, гумовий пузир для льоду, чайна ложка, борна кислота і питна сода. Інші медикаменти комплектуються в кількості 50 %, що зазначені у списку.

На внутрішній дверцятах аптечки слід чітко вказати, які медикаменти використовуються при тих чи інших травмах (наприклад, під час кровотечі із носа - 3 %-ний розчин перекису водню та ін.).

Людина, що надає допомогу, повинна вміти:

• оцінити стан здоров'я потерпілого;

• визначити, якої допомоги він потребує;

• забезпечити прохідність повітря через верхні дихальні шляхи;

• виконати штучне дихання та зовнішній масаж серця;

• зупинити кровотечу;

• накласти пов'язку при ушкодженні;

• іммобілізувати ушкоджену частину тіла при переломі кісток;

• надавати допомогу при тепловому та сонячному ударах, отруєнні, ураженні

• електричним струмом, опіках;

• користуватися аптечкою швидкої допомоги.

7. Потрібно зазначити послідовні правильні рятувальні й реанімаційні дії студента в конкретній ситуації при заданому ураженні потерпілого (згідно з наданим викладачем варіантом за табл. 1).

Таблиця 1. Перелік конкретних уражень, завданих потерпілому тим чи іншим фактором у тій чи іншій ситуації

№ варіанта	Найменування реалізованої події	Наслідки ураження потерпілого та їх ознаки	Де відбулась ситуація та за яких обставин
5	Електричний удар в результаті контакту з дротами внутрішньобудинкової електромережі	Судомне скорочення м’язів, що супроводжується болями, але без втрати свідомості	м. Харків, квартира або гуртожиток, подія сталась з вашим товаришем

Електричний удар — збудження живих тканин організму електричним струмом, що супроводжується судомним скороченням м'язів. Такий удар може призвести до порушення і навіть повного припинення роботи легенів та серця. При цьому зовнішніх місцевих ушкоджень, тобто електричних травм, людина може і не мати.

Ступінь негативного впливу на організм електричних ударів різний. Найслабший електричний удар викликає ледь відчутні скорочення м'язів поблизу місця входу або виходу струму. Може порушитись і навіть припинитися діяльність легенів та серця, тобто призвести до загибелі організму.

В залежності від наслідку ураження електричні удари можна умовно розділити на 5 ступенів:

I — судомні ледь відчутні скорочення м'язів;

II — судомні скорочення м'язів, що супроводжуються сильним болем, що ледь переноситься без втрати свідомості;

III — судомне скорочення м'язів з втратою свідомості, але зі збереженням дихання і роботи серця;

IV  — втрата свідомості та порушення серцевої діяльності або дихання (або одного і другого разом);

V — клінічна смерть, тобто відсутність дихання та кровообігу.

Звільнення потерпілого від електричного струму і надання йому першої допомоги до прибуття лікаря може безпечно і швидко зробити тільки людина, що знає відповідні правила. Перш за все необхідно швидко звільнити потерпілого від дії електричного струму, тобто відключити ланцюг струму за допомогою найближчого штепсельні рознімання, вимикача (рубильника) або шляхом викручування пробок на щитку. У разі віддаленості вимикача від місця події можна перерізати дроти або перерубати їх (кожен дріт окремо) сокирою або іншим ріжучим інструментом з сухою ручкою з ізолюючого матеріалу. При неможливості швидкого розриву кола необхідно відтягнути потерпілого від провідника або ж відкинути сухою палицею обірвався кінець дроту від потерпілого. Необхідно пам'ятати, що потерпілий сам є провідником електричного струму. Тому при звільненні потерпілого від струму який надає допомогу необхідно вжити заходів обережності, щоб самому не виявитися під напругою: надіти калоші, гумові рукавички або обернути свої руки сухою тканиною, підкласти собі під ноги ізолюючий предмет-суху дошку, гумовий килимок або, в крайньому випадку, згорнуту сухий одяг. Відтягувати потерпілого від провідника слід за кінці його одягу, до відкритих частин тіла торкатися не можна. Якщо людина потрапила під напругу вище 1000 В, такі запобіжні заходи недостатні. Необхідно звернутися до фахівців, які негайно знімуть напругу. Коли звільнення від зіткнення з ланцюгом електричного струму пов'язано з небезпекою падіння з висоти, необхідно вжити заходів для запобігання постраждалого від удару при падінні. При відділенні потерпілого від струмоведучих частин рекомендується діяти однією рукою Заходи першої допомоги залежать від стану потерпілого після звільнення від струму. Для визначення цього стану необхідно:

- Негайно укласти потерпілого на спину; - Розстебнути стискує подих одяг; - Перевірити з підйому грудної клітини, дихає він; - Перевірити наявність пульсу (на променевій артерії у зап'ястя або на сонній артерії на шиї); - Перевірити стан зіниці (вузький або широкий). Широкий нерухомий зіницю вказує на відсутність кровообігу мозку. Визначення стану потерпілого повинно бути проведено швидко, протягом 15-20 секунд.

Якщо потерпілий у свідомості, але до того був у непритомності або тривалий час перебував під електричним шоком, то йому необхідно забезпечити повний спокій до прибуття лікаря і подальше спостереження протягом 2-3 годин.

У разі неможливості швидко викликати лікаря необхідно терміново доставити потерпілого в лікувальну установу.