- •1.Становлення та розвиток теорії інновацій.
- •2.Місце та роль інновацій у системі господарювання.
- •3.Сучасні світові тенденції розвитку інновацій.
- •4.Сутність теорії “довгих хвиль” м.Д.Кондратьєва та її зв’язок з інноваційною теорією й.Шумпетера.
- •5.“Теорія економічного розвитку” й.Шумпетера.
- •6.Особливості інноваційних процесів в умовах ринкової економіки.
- •8.Новини, нововведення, інновації, інноваційний процес.
- •9.Основні етапи та фази інноваційного процесу та їх характеристика.
- •10.Система класифікації інновацій.
- •11.Життєвий цикл інновацій. Поняття інноваційного циклу.
- •13.Форми організації наукової діяльності.
- •14.Зарубіжна практика організації нддкр.
- •15.Формування попиту на інновацію (нову продукцію).
- •16.Основні етапи планування виробництва нової продукції.
- •17.Організаційні форми інтеграції науки та виробництва.
- •18.Зарубіжний досвід функціонування науково-технічних парків.
- •19.Особливості функціонування фірм-“інкубаторів”.
- •21.Сутність і складові елементи інноваційної політики підприємства.
- •22.Місце інноваційної політики підприємства в загальній стратегії розвитку.
- •23.Можливості та переваги малих та великих фірм в розробці та впровадженні інновацій.
- •24.Інноваційна діяльність підприємства як засіб досягнення його економічних цілей.
- •24.Етапи розробки інноваційної стратегії.
- •25.Види інноваційної стратегії підприємства та їх характеристика.
- •26.Співвідношення різних типів інноваційних стратегій.
- •27.Нтп: сутність та вплив на інноваційну діяльність підприємства.
- •28.Ендогенний науково-технічний прогрес та його сутність.
- •29.Екзогенний науково-технічний прогрес та його сутність.
- •31.Ключові аспекти оперативного менеджменту інновацій.
- •32.Особливості організаційних структур управління інноваційною діяльністю на підприємстві.
- •33.Сутність, функції та завдання інноваційного менеджменту.
- •34.Види підприємств, що приймають участь в інноваційних процесах.
- •35.Зміст маркетингових досліджень щодо виходу інновації на споживчій ринок.
- •36.Інноваційні підприємства в Україні.
- •38.Інноваційний проект як об”єкт фінансування.
- •40.Види лізингу та склад лізингових платежів.
- •41.Сутність ризикового фінансування інноваційної діяльності на базі венчурного капіталу.
- •42.Сутність та завдання системи фінансування інноваційної діяльності.
- •43.Види фінансування інноваційної діяльності підприємства.
- •45.Методи зниження комерційного ризику інвестицій в інноваційній діяльності.
- •46.Венчурні фірми та їх науково-технічна діяльність.
- •48.Сутність державної інноваційної політики.
- •49.Форми і методи стимулювання інноваційної діяльності на підприємстві.
- •50.Класифікація інструментів державної підтримки інновацій.
- •51.Система регулювання інноваційної діяльності.
- •52.Підтримка державою малого бізнесу як фактор інноваційної політики.
- •53.Прямі та непрямі методи сприяння розвитку інноваційної діяльності з боку держави.
- •54.Правові аспекти інноваційної діяльності.
- •55.Основні принципи вимірювання ефективності інноваційної діяльності.
- •56.Економічна оцінка соціальних результатів інноваційної діяльності.
- •57.Характеристика об’єктів інтелектуальної власності.
- •58.Сутність та ефективність використання “ноу-хау” в діяльності підприємства.
- •59.Патентно-ліцензійна діяльність підприємства за ринкових умов господарювання.
- •60. Організація інноваційної діяльності на підприємстві.
34.Види підприємств, що приймають участь в інноваційних процесах.
Всі під-ва , що приймають участь в Інн.них процесах в залежності від типу обраної стратегії поділяють на такі види: Віоленти, Комутанти, Патіенти, Експлеренти. 1*. Віоленти діють у сфері стандартизованого вир-ва . Джерело конкурентноздатності цих організацій – це масове виробництво продукції середньої якості по низьким цінам. За рахунок цього ці фірми забезпечують великий запас конкурентноздатності (Тойота, Сіменс). 2*. Комутанти – це фірми які діють при звичайному бізнесі в місцевих чи локальних масштабах. Сильні сторони цих сил полягають в кращій пристосовуваності до задоволення невеликих за обсягом потреб конкретного клієнта. Це шлях зростання споживчих цінностей не за рахунок високої якості, а за рахунок індивідуалізації послуг. Фірми не офіціально мають назву “сірих мишей”. 3*. Патіенти – стоять на шляху вузької спеціалізації з метою обмеження кола споживачів. Дорогі та високоякісні товари вони адресують тим, кого не влаштовує звичайна продукція. Ці фірми ухиляються від конкуренції з головними корпораціями. Фірми не офіціально мають “хитрі лиси економіки”. 4*. Експлеренти – це фірми, що пов’язані зі створенням нових або радикальних перетворень старих сегментів ринку. Це піонери пошуку та реалізації революційних рішень. Сильна сторона цих фірм обумовлена впровадженням принципових нововведень, що користуються початковою монопольною присутністю на ринку. Вони у 85 випадків із 100 терплять крах але у 15 випадках фірми одержують величезний фінансово-технічний та моральний успіх. Ці фірми можуть мати назву, що співпадають з вибраною стратегією лише коли вони спеціалізуються на виробництві одного виду продукту.
35.Зміст маркетингових досліджень щодо виходу інновації на споживчій ринок.
Під маркетинговими дослідженнями розуміють систематичний збір даних, їх аналіз, обробку інфо з метою визначення і реалізації інн стратегії. Їхньою метою є забезпечення суб’єктів господарювання надійною та достовірною інфо про ринок, структуру і динаміку попиту, бажання та смаки споживачів, створення такого товару, який найкраще відповідає вимогам ринку.
36.Інноваційні підприємства в Україні.
Інноваційні проблами підприємств України полягають у розірваності єдиного інноваційного організму: власної науки, власної освіти, власної промисловості.
Наукові та науково-технічні роботи в Україні виконують близько 1500 організацій. Зростання їхньої кількості спостерігалося до 1998 р., після чого вона дещо зменшилася
Зростає кількість науково-дослідних організацій та вищих навчальних закладів і, навпаки, зменшується кількість конструкторських організацій, дослідних заводів, проектних та проектно-пошукових організацій, науково-дослідних та конструкторських підрозділів на промислових підприємствах. Найбільший негативний вплив у цьому відношенні відіграла ліквідація багатьох дослідно-експериментальних баз, дослідних виробництв в системі НАН України, вищої школи, галузевої сфери, здійснена в перші роки приватизації. Істотно зменшилася загальна кількість та питома вага організацій заводського сектора науки - майже на третину порівняно з 1995 р., до 6 %.
Збільшення загальної кількості наукових організацій в Україні значною мірою пояснюється їхнім подрібненням та перетворення частини конструкторських та проектних організацій в наукові, в зв’язку зі змінами щодо останніх в пенсійному законодавстві.. Про це, зокрема, свідчить постійне зниження середньої чисельності працівників наукових організацій.
37.Ситуаційний маркетинговий аналіз інноваційного продукту.