27.Характкристика розділів плану природоохоронної діяльності

Планування розділів природоохоронної діяльності підприємства повинно охоплювати всі його матеріальні ресурси, всі стадії кругообігу цих ресурсів, забезпечувати погоджені взаємодії всієї системи управління: планування ,фінансування, ціноутворення, економічне стимулювання, здійснення заходів з природоохоронної діяльності.

У відповідності з основними цілями плану виділяють наступні під­розділи:

• охорона і раціональне використання ресурсів води;

• охорона повітряного басейну;

• охорона і раціональне використання землі;

- охорона надр та раціональне використання природних ресурсів.

1) Заходи по раціональному використанні і збереженню водних ресурсів враховують особливості технології , виробничого та індивідуального споживання і втрати води. На підприємстві складають баланс обороту води:

Qобор. = Qс + Qвс + Qв + Qі – Qп – Qвідв

Qобор. – кількість води в обороті

Qс - кількість води в системі

Qвс – кількість води виробничого споживання

Qв – випарювання води

Qі – інші втрати

Qп – кількість води повторного використання

Qвідв – водовідведення

2) Охорона повітряного масиву :

• заборону речовин, що руйнують озоновий шар Землі;

• зменшення викидів речовин, що забруднюють атмосферу в місцях, де знаходяться унікальні природні, культурні об'єкти, курортні зони;

• удосконалення технологічних процесів;

• будівництво нових очисних споруд;

• введення в дію більш удосконалених установок газоочищення, підвищення ефективності діючих та ін.

3) Охорона і раціональне використання землі:

- зменшення використання ядохімікатів

- створення захисних лісополос

- реконструкція зрошувальної системи

- терасування крутих схилів

- будівництво протиерозійних та проти селевих споруд

- рекультивація землі

4) Охорона надрів і раціональне використання мінеральних ресурсів. З метою охорони та раціонального використання мінераль­них ресурсів розробляються вдосконалені системи і методи добування корисних копалин, використання схем збагачення руди, використання супутних компонентів, відходів; комплексне використання мінерально-сировинних ресурсів.

Ця проблема стоїть перед сучасним виробництвом, що можна ілюструвати таким фактом: лише 5-10% гірничодобувних матеріалів пе­ретворюється в готовий продукт.

28. Методика оцінки ефективності запроваджень заходів природоохоронної діяльності

Практична реалізація природоохоронних запроваджень має соціально-економічний ефект. Основним показником, який використовується для оцінки ефективності заходів по екологізації виробництва, є екологічний збиток від забруднення довкілля і економічний ефект з урахуванням розмірів попередженого збитку (економія від ненанесеного збитку).

Розрахунок економічної ефективності виконується при формуванні самого плану природоохоронної діяльності; при проектуванні і вибору варіантів будівництва природоохоронних об'єктів, установок, встановлення черги їх будівництва; при економічному обґрунтуванні етапів досягнення нормативної якості навколишнього середовища; оцінці фактичної результативності запровадження, при економічному стимулюванні підвищення ефективності запроваджень.

Ефект природоохоронних витрат проявляється на різних рівнях:

- первісний ефект полягає в зниженні негативного впливу на довкілля та покращання його стану (зменшується рівень різного забруднення, збільшується площа придатних до використання земель),

- кінцевий або комплексний соціально-економічний: а) соціальний - покращання умов праці, відпочинку, зменшення, захворювань, збільшення тривалості життя періоюду активної діяльності. б) економічний - в економії або попередженні втрат живої та уречевленої праці, що проявляється в прирості випуску продукції, прибутку, зниженні собівартості.

Розрахунок економічної ефективності передбачає: 1) розрахунок загальної (абсолютної) економічної ефективності: ; де: - економічний ефект від попередження (зменшення) збитків, тис. грн.; С- річні експлуатаційні витрати на основні фонди, що викликали цей ефект, тис. грн.; Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень (0,12-0,15); К- капіталовкладення в природоохоронні запровадження (власні з фонду нагромадження, залучені, позабюджетні, бюджетні), тис. грн.; 2) розрахунок економічної ефективності капіталовкладень:

. Ці основні показники доповнюються розрахунком: а) відношення зниження показника, що характеризує негативний вплив на довкілля ( В) до затрат, які сприяли цьому: ; б) відношення показника, що характеризує поліпшення стану довкілля ( Р) до затрат, що цьому сприяли:

; 3) Ефект від попередження втрат випуску продукції під час хвороби працівників: ; де: В1л/д - продуктивність праці в 1 люд.-день, обл. од.; Кп - кількість працівників, які перенесли захворювання з причин забруднення навколишнього середовища, чол.; Д1,Д2 - середньорічна кількість люд.-днів роботи одного працівника до і після проведення природозахисних запроваджень. 4) Ефект від зменшення виплат (Евс) із фонду соціального страхування з причин тимчасового і постійного захворювання, що викликані забрудненням навколишнього середовища:

Евс = Кл*Мд*( );

Де:Кл - кількість людей, які отримують допомогу з причин захворювання, викликаним забрудненням середовища; Мд - середній розмір витрат на 1 день хвороби, грн.; 5). Ефект від зменшення витрат на лікування (Eл) працівників від хвороб, викликаних забрудненням середовища:

Ел= (За* Ка* Да+Зс* Кс *Дс)1 - (За* Ка* Да+Зс* Кс* Дс)2;

За, Зс - середні витрати на 1 день хвороби в амбулаторних умовах і стаціонарі, грн.; Ка, Кс - кількість хворих, що лікуються в тих же умовах, чол.;

Да, Де - середня кількість днів хвороби одного хворого;

1, 2 - до і після проведення природозахисних робіт.

Показники економічної ефективності порівнюваних варіантів запроваджень є мінімум загальних експлуатаційних та капітальних витрат, приведених до річної розмірності з урахуванням фактора часу.

При проведенні короткотермінових запроваджень:

, або з урахуванням періоду окупності (Тн):

При реалізації довгострокових:

;

Де К – додаткові капіталовкладення по роках (t) експлуатації.