11. Гет Івана Виговського (1657-1659)

початок правління І. Виговського ввійшов в історію як період «Руїни» - третя чверть 17. Соц протиріччя та старшинська боротьба за владу загострилась і переросла у справжню громадянську війну. Гетьманом повинен був стати 16 річний Юрій Хмельницький, адже ще за життя Б.Х. 5-11 квітня 1657 р. старшинська рада винесла ухвалу про передачу влади синові. Проте в життя її не було втілено. А обрано гетьманом ген писаря Івана Виговського, відповідно до повноліття Юрія.

В 1658 р. гетьман зіткнувся з потужною опозицією, яка всіляко підтримувалася Москвою-Мартин Пушкар і кошовий отаман Яків Барабаш. Москва все нахабніше втручається у внутрішні справи Укр держ. Це призводить до рос-укр війни 1658—1659 рр., яка переплелася з громадянською війною в Укр. У такій ситуації Виговський міняє політику. Зовн політика спрямована була на укладення низки союзів, а саме на Корсунській генеральній раді 1657 р. було оформлено договір із Швецією.. рада також ухвалили відновити союзи з Туреччиною та Кримським ханством і укласти переимиря з Польщею. Проте важкими були відносини із Москвою. Оскільки пакт 1654 р. вже перестав фактично діяти, бо сама Москва його грубо порушила ще в 1656 р., гетьман уклав з Річчю Посполитою відомий Гадяцьку угоду 1658 р. На його підставі Україна (під назвою Велике князівство Руське) мала входити до Речі Посполитої як рівноправний член конфедерації з Короною Польською та Великим кн Литовським.

Протидіючи викликаному союзом наступові Москви на Україну, Виговський завдав нищівної поразки стотисячній царській армії під проводом Трубецького 9 липня 1659 р. у битві під Конотопом. Втрати Трубецького були бл 40 тис. чол. рос війська і захопивши в полон близько 15 тис.

Однак Гадяцький договір швидко призвів до народного повстання проти Виговського. Союз із державою, довготривале панування якої в Укр було кілька років тому повалено, вважався народом неможливим. Та й сама Польща не мала наміру дотримуватися угоди, хоча Гадяцький дог був ратифікований сеймом Речі Посполитої. Ця битва не призвела до перемоги у війні, а в Укр піднялася нова хвиля виступів опозиції, яка зробила своїм лідером Юрія(за його спиною стояли досвідчені полковники Іван Богун, Іван Сірко, Яким Сомко й ін). Війни на два фронти, та ще громадянської, Виговський не витримав і склав булаву. На його місце обрали Юрія Хм, котрий під тиском Москви підписав Переяславський договір 27.10.1659 р., що перетворював Укр в автономну одиницю у складі Рос імп.

12. Юрій Хмельницький і його доба

Гетьман Укр в 1657, 1659—1663 рр. і Правобережжя (1677-1681, 1685).

Волею свого батька намічений на гетьмана й обраний Козацькою радою у Чигирині 27 серпня 1657, але через молодість тимчасово передав владу Виговському(1657—1659). Германівці на Київщині (11 вересня 1659) гетьманом Укр обрано Хм. Його підтримувала промосковська група. Скориставшись скрутним становищем Укр, моск уряд і його уповноважений кн О. Трубецький примусили Юрія Хм укласти 17 жовтня 1659 Переяславські статті-обмежували суверенні права Укр, давали право Москві призначати своїх воєвод і мати свої залоги, крім Києва, ще у п'яти містах України. в 1660 моск військо, на боці якого вимушені воювати козаки, у війні з Польщею зазнало поразки, Хм перейшов на пол бік, і моск військо було змушене до капітуляції під Чудновом. Юрій уклав 27 жовтня 1660 року з Польщею Слободищенський трактат- розривав союз з Москвою, скасовував Переяславські статті, відновлював союз з Польщею й ґарантував автономію Укр, яка зобов'язувалася воювати спільно з пол військом проти Москви. Проти цього трактату за намовою Москви виступили деякі лівобережні полки, а Хм, відчуваючи неспроможність опанувати ситуацію, на початку 1663 склав булаву й постригся в ченці під ім'ям Гедеона. Орієнтація то на Польщу, то на Москву підштовхнула 1663 до поділу Козацької Держави на Правобережну і Лівобережну Укр. 1664 пол уряд звинуватив Хм в зраді й ув'язнив його у Марієнбурзькій фортеці. У січні 1668 р. брав участь у Ген раді Війська Запорозького, де підтримав орієнтацію П.Дорошенка на турецький протекторат. Однак через кілька місяців Хм підтримав його суперника М. Ханенка. За посередництвом французького посла (маркіза де Ноантель), турецький уряд намагався використати Хм для закріплення свого володіння на Прав Укр. 1677 у зверненні до народу титулував себе «Князем Малої Русі-України і вождем Війська Запорозького»; її столицею був Немирів. 1678—1679 він хотів за допомогою турецького і татарського війська приєднати Лівобережжя. Після невдач і примирення між Москвою, Туреччиною і Кримом (Бахчисарайський мир) 1681 Хм позбавлено гетьманства. 1685 Туреччина призначила його Гетьманом України, але через півроку за непослух турецькому урядові його страчено в Кам'янці-Подільському.