- •1. Передумови та причини укр. Революції
- •2. Битви 1648 р.: перебіг та значення
- •4. Хід військових дій у 1651-1653 рр.
- •6.Стан укр. Дипломатії (1648 р.)
- •3.Зборівська б-ва та уклад мирн договору
- •9. Переяславська рада та укладення Березневих статей
- •8. Дипл зусилля б.Х. В період від поразки під Берестечком до Жванецької компанії
- •7. Розвиток укр. Дипломатії (лютий 1649р. – весна 1651 р.)
- •10. Хід військових дій у 1654 – 1657 рр.
- •11. Гет Івана Виговського (1657-1659)
- •12. Юрій Хмельницький і його доба
- •13. Діяльність гетьмана Павла Тетері
- •15. Петро Дорошенко:
- •1665-1668 Р. – гетьман правобережжя
- •1668-1676 Р. – гетьман України
- •16.Діяльність д. Многогрішного(1669-1672) Лівобережжя
- •17. Гетьм в період правл і. Самойловича.
- •18. Внут і зовн політика і. Мазепи в початковий період правління ( до 1700 р.)
- •19. Україна і Північна війна. Причини невдач і. Мазепи.
- •20. Конституція п. Орлика та його діяльність в еміграції.
- •21. Політ статус, амін. Устрій Правобережжя та політика щодо неї лівобережних гетьманів в ост чверті 17 ст.
- •23. Політика Туреччини щодо Правобережної України в 1677-1699 рр.
- •24. Відродження та утвердження козацтва на Правобережній Україні в 1689-1699 рр.
- •25. Козацтво Правобережжя на зламі 17-18. Повстання Семена Палія
- •26.Гетьманування Івана Скоропадського.
- •27. Павло Полуботок та діяльність Першої Малоросійської Колегії.
- •28. Гетьманщина в період правління Данила Апостола.
- •29. Гетьманщина в період «Правління Гетьманського уряду» (1734—1750).
- •30. Діяльність Кирила Розумовського.
- •35. Характеристика Глухівських статей
- •34.Характеристика договору Дорошенка з Туреччиною 1669 р.
- •36. Характеристика Конотопських статей
- •37. Характеристика Коломацьких статей
- •39. Характеристика Рішительних пунктів
- •45. Адмін-терит. Устрій Правобережжя та приєднання його до Росії в кінці 18 ст.
- •41.Органи управління та самоврядування Гетьманщини.
- •77. Ук історіографія про добу Руїни
- •46.Православна церква на правобережжі та зх.Земляху др.Пол.17 напоч.18ст.
- •54.Архітектура,скульптура та живопис на укр.Землях у XVIII ст
- •60. Камянська та Олешківська Січі
- •61. Адмін-тер устрій Нової Січі та земель Війська Запорозького
- •62. Соціально-правове становище Запоріжжя періоду Нової Січі
- •63. Політика рос уряду щодо Зап Січі (1734-1775)--Нова Січ.
- •80. Вклад суч укр.. Історіографії у вивч Слобідської України (др..Пол.17-18)
- •64. Етапи зас Слобожанщини у др.. Пол.. 17-18
- •65. Адмін.-терит. Устрій на Слобожанщині: формування полків, їх устрій та функціонування
- •74. Буковина у другій половині 17-18 ст.
- •66. Соціальний устрій та побут населення Слобожанщини
- •75. Закарпаття у другій половині 17-18 ст.
- •67.Основні етапи діяльності Слобідсько-Української губернії та Харківського намісництва.
- •69.Становище міст. Розвиток ремесел та мануфактури в др пол. Хvii–хviiі ст.
- •73. Південна Україна в ост чверті 18 ст.
- •76. Укр історіографія Хмельниччини
- •78. Вклад укр.. Історіографії др..Пол.Хх ст. – поч.. Ххі ст. У дослідження політичної іст. Гетьманщини
- •79. Вклад сучасної укр.. Історіографії у дослідж Запорозької Січі (др..Пол.17-18 )
- •81. Українська історіографія др.. Пол.. Хх ст. – поч.. Ххі ст. Про соц.-екон. Розвиток України (17-18 ст.)
- •82. І 83. Укр історіографія про стан церкви
- •70.Укр торгівля у др пол. Хvii–хviiі ст. (фінанси, кредит, грошовий обіг)
- •71.Суспільно-політичний устрій Слобожанщини у другій пол. Хvii–хviiі ст.
- •72.Основні тенденції соц-екон розвитку укр земель у другій пол. Хvii–хviiі ст.
- •43.Адміністративно-територіальний устрій земель Лівобережної Україниу другій пол..XVII-XVIII ст..
54.Архітектура,скульптура та живопис на укр.Землях у XVIII ст
XVIII ст. –стиль бароко(пишність,багатство оздоблення)
І. Мазепа- Миколаївська церква на Печерську, Троїцька і головна церква Лаври, Братські церква на Подолі, будинок Києво-Могилянської академії та ін. За підрахунками В. Січинського, І. Мазепа за 1697— 1706 pp. збудував 12 храмів і не менше 20 храмів та інших споруд реставрував і розбудував як у Києві, так і в Переяславі, Глухові, Чернігові, Батурині, біля Лубен.
- 1731 —1745 - архітектор Йоганн Готфрід Шедель, який перед цим працював у Петербурзі й Москві, збудовано 93-метрову дзвіницю Києво-Печерської лаври; -1747—1753 за проектом Бартоломео. Растреллі(придворний архітектор Єлизавети) під керівництвом І. Мічуріна на київських горах була збудована Андріївська церква, 1752—1755 . — царський(Маріїнський) палац.
Найвидатнішими українськими архітекторами XVIII ст., які працювали в тісній співдружності з архітекторами російськими, були Степан Ковнір (1695—1786)- кріпак Києво-Печерської лаври- Ковнірівський корпус і дзвіниці на Дальніх та Ближніх печерах у Києво-Печерській лаврі, Кловський палац та Іван Григорович-Барський (1713—1785)- Покровська церква і Миколи Набережного на Подолі в Києві, церкви-дзвіниці і стіни Кирилівського монастиря, магістрату і собору в Козельці та ін.
У другій половині XVIII ст. козацька старшина, поміщики у своїх маєтках стали будувати розкішні палаци й інші будівлі. Так, у Батурині й Глухові були споруджені палаци гетьмана К. Розумовського, у с Ляличах — П. Завадовського, у с. Мерчику на Харківщині — ансамбль Шидловського та ін.
-дерев'яна архітектура- Троїцький собор у Новомосковську (тепер Дніпропетр.о.), споруджений Якимом Погребняком у 1773—1778.
-живопис-елементи реалізму- Дмитро. Левицький (1735—1822)-бл.160 портретів(Д.Дідро,С.Лещинського), В. Боровиковський (1757—1825) і А. Лосенко (1737—1773).
У сер. XVIII ст. шириться стиль пізнього бароко — рококо— Андріївська церква в Києві (1744-1787) — твір архітекта Растреллі, Покровська церква в Києві, церкви — в Козельці (архітект Квасов), славетний собор св. Юра у Львові, автор- Б. Меретіні-Мердерер
Із 60—70-х років XVIII ст. на зміну стилю бароко в архітектурі приходить т. зв. рос. класицизм (рос. ампір)- строгість і чіткість архітектурних форм, відмова від пишного оздоблення, симетрично-осьова композиція будівель.
60. Камянська та Олешківська Січі
Поразка українсько-шведського війська під час Полтавської битви 1709 спричниили тяжкі наслідки для січового товариства. Жорстоке зруйнування карльними загонами полковника Яковлева у травні 1709 Чортомлицької Січі, заставили січовиків податися на землі, порубіжні з володіннм кримського хана Давлет-Гірея – васала турецького султана. У верхній течії річки Камянки, правої притоки р. Дніпро, було засновано чергову Січ - Кам'янська Січ — адміністративний і військовий центр запорозького козацтва у 1709—1711 роках та 1728—1734 роках. (херсонська обл.).
У 1711 на неї рушили війська Бутурліна та Скоропадського, і запорожці відійшли на південь, до Олешок – на території підвладні кримському хану. Там було засновано Олешківську Січ (1711—1728 роки). Камянська та Олешківська Січ відрізнялися від попередніх. Особливістю цих січей було те, що вони розташовувались у мало захищених природою місцях, серед пісків. З огляду на нетривалий час існування запорожці не встигали спорудити там належні укріплення. Боєздатність січей обмежувалася й рішеннями хана, який, зокрема, забороняв запорожцям тримати ам артилерію. Життя запорожців на території Кримського ханства ставало дедалі тяжчим. Козаків втягували в усобиці різін угруповання ханства. Хани вимгали у запорожців участи у своїх походах на Пн. Кавказ. Та найбільше дошкуляли переслідування православної віри. Зрештою це спричинило посилення поміж козаками проросійських настроїв. Давалася взнаки і російська активна дипломатична діяльність, уряд російський хотів залучити запорожців до війни з Швецією. У 1728 р. козаки залишили місце олешківської Січі і повернули на місце Камянської. Тому що виникло повстання. Козаки скинули кошового отамана Костя Гордієнка й рушили вверх по Дніпру. Зрештою, 10 квітня 1734 понад 30 тис. запорожців разом з отаманом Іваном Білицьким повернулися на Запоріжжя і неподалік від зруйнованої Чортомлицької Січі заснували на р.Підпільній Нову Січ.