4. Хід військових дій у 1651-1653 рр.

Впродовж 1650 р. гетьман прагнув установити відносини Валахією, Трансільванією та Молдовою. Протягом серпня-вересня 1650 Б.Х. здійснює 1 молдовський похід, під час якого захоплює м. Ясси та укладає мир із молдовським господарем Василем Лупулом, який повинен розірвати союз з Польщею та видати свою дочку Розанду за Тимоша. Проте свої зобов’язання довгий час Лупул не виконував.

Військ дії між Укр і Польщею віднов 10 лютого 1651 р., коли пол війська напали на м. Красне на Поділлі. Боронив місто полк Данило Нечай, де й загинув. Наступ пол військ було зупинено поблизу Вінниці загонами І. Богуна. Осн сили поляків концентрувалися на Волині під м. Берестечком - вирішальна битва у 18-30 червня 1651 р. Татари і тут покинули поле бою, ще й захопили в полон Б. Х – козаки зазнали поразки, але вінницькому полковникові І. Богуну вдалося вивести частину козаків з оточення. В цей час на територію Укр насуваються литовські війська князя Радзивіла. У липні 1651 р. захопивши Чернігів і Київ (25 липня), вони зєдналися з пол військами. Перевага залишається на боці поляків і Б. Х., визволившись із полону, збирає нову армію, але був змушений у 18 вересня 1651 р. підписати нову мирну угоду у м. Білій Церкві з Річчю Посполитою. Автономія козацької держ обмежувалася тепер лише Київським воєводством, чисельність козаків скорочувалася до 20 тис., гетьман підпорядковувався владі коронного гетьмана, а пол пани могли повернутися у свої маєтки.

Б. Х накопичує сили і в 22-23 травня 1652 р. завдає удару полякам в урочищі Батіг на Поділлі - перемога козаків.. Такого нищівного розгрому не зазнавала жодна пол армія протягом XVI–XVIII. І хоч це не означало кінець війни, Білоцерківська угода втратила свою силу. Протягом квітня-травня 1652 р. Тиміш здійснює 2-й похід в Молдову, таким чином надає допомогу своєму тестеві у боротьбі за престол, йде на Валахію, але через поразку повертається в Укр. В той час Польща залучається підтримкою Валахії та Трансільванії. В серпні 1652 р. під час ще одного походу Тиміш був розбитий під Сучавою.

під м. Жванцем у вересні 1653 р козацько-татарське військо взяло в облогу пол табір. Але від цілковитої поразки поляків знову врятували татари- уклали з ними 5 грудня Камянецьку угоду. Стосовно Укр підтверджувались лише права і вольності козацтва. Про автономію на умовах Зборівської угоди навіть не згадувалось. Б Х звертається по допомогу до Московії. 1 жовтня 1653 Земський собор схвалює і цар виряджає в Укр посольство на чолі з боярином В. Бутурліним, а 31 грудня 1653 Росія оголошує війну Польщі.

6.Стан укр. Дипломатії (1648 р.)

В перші місяці війни Б.Х. свою увагу зосередив на зміцненні становища козацької Укр. До активних дипл заходів Б.Х. спонукала потреба пошуку союзників. наприкінці лютого – на початку березня 1648 р. було укладено військово-політичний союз з Кримським ханством. Уряд зумів уникнути загострення відносин з Московією, домовитися з Трансільванією про погодження спільних воєнних дій проти Польщі. Після Корсунської битви, у червні 1648р. Б.Х. звернувся до моск царя з листом - гетьман закликав Олексія Михайловича розпочати спільні дії Москви і Укр проти Польщі з метою захоплення пол трону, вільного після смерті Владислава 4. Молдовського господаря козаки примусили відмовитися від здійснення ворожої щодо України політики. Було встановлено дружні відносини з Волощиною, католицькою Венецією, розпочато пошуки порозуміння з Швецією.