Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Istoria_religij (2011)Duch.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
14.11.2019
Размер:
143.36 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Історичний факультет

Кафедра давньої історії України та архівознавства

Опис навчального курсу

Історія релігій” (2011–2012 н.р.)

Лектор – к.і.н., доц. Дух О.З.

Мета курсу: використовуючи здобутки сучасних історіографії, релігієзнавчих та богословських дисциплін, сформувати у студентів знання про головні етапи та тенденції розвитку релігійної свідомості та релігійних систем народів світу.

Очікувані результати: знання тенденцій та особливо стей розвитку релігій світу, вміння аналізувати та оцінювати релігійні процеси у суспільствах минулого та сучасності.

В курсі зосереджено увагу на проблемах визначення релігійного знання, філософії релігії, співвідношення релігійного та наукового знання, класифікації релігій світу. Вивчаються релігійні системи архаїчного суспільства, цивілізацій Стародавнього Сходу, античного світу, національні та світові релігії, новітні релігійні рухи. Особливої уваги надано історії християнства та, зокрема, розвитку релігійних традицій на українських землях.

Організація курсу: навчальний курс “Історія релігій” триває один семестр (І-й) і складається з лекційних та семінарських занять. Згідно з навчальним планом на вивчення курсу передбачено 54 аудиторну годину, з них 36 лекційних та 18 семінарських. Курс завершується виставленням залікової оцінки за результатами роботи студента протягом семестру.

Лекції: для студентів відвідування лекцій є обов’язковим. Лекції читаються за проблемно-хронологічним принципом. Мета лекцій – ознайомити студентів з основними теоретичними положеннями курсу, навчити їх критично осмислювати наведені історичні джерела та історіографічні положення, вміти на практиці застосовувати набуті вміння та навички.

Семінарські заняття: участь кожного студента в семінарських заняттях – обов’язкова. На семінарські заняття покладаються наступні вимоги: формування у студентів необхідних для фахівця-історика вмінь і навичок: рецензування, реферування, порівняння, критичного аналізу рекомендованих до опрацювання джерел та наукової літератури.

Оцінювання знань, вмінь та навиків студентів: результат роботи студента протягом семестру (100 балів) складається з наступних компонентів:

  1. Результатів роботи під час семінарських занять (25 балів). Підсумкова кількість балів за роботу студента на семінарських заняттях визначається як середній арифметичний показник балів, що їх отримував студент за п’ятибальною шкалою, помножений на коефіцієнт “5”. Передбачається, що викладач оцінюватиме знання студента не менше, як на половині від запланованих у семестрі семінарських занять. Пропущені з поважних причин (через хворобу тощо) заняття студенти можуть відпрацювати у години, передбачені для щотижневих консультацій викладачів.

  2. Проміжного колоквіуму (15 балів), що проводиться за результатами вивчення частини навчального курсу і включає як описові питання, так і тести. Передбачається, що контрольні тести включатимуть завдання різних типів – т.зв. закриті, що вимагають від студента вибору правильної відповіді з кількох запропонованих варіантів, і відкриті, що вимагають розгорнутої теоретичної відповіді. Тестування проводять у академічних групах викладачі, що забезпечують проведення семінарських занять.

  3. Домашньої письмової роботи (10 балів), що виконується на вибрану студентом тему із переліку тем, запропонованих лектором. Робота є самостійною і має творчий характер. Обсяг роботи – 10-12 сторінок рукописного тексту.

  4. Підсумкового колоквіуму (50 балів), що проводиться наприкінці семестру і включає два описові питання з переліку запропонованому студентам на початку семестру.

Шкала перерахунку підсумкових оцінок (за результатами роботи в семестрі)

Оцінка за 100-бальною рейтинговою шкалою

Оцінка за шкалою ECTS

Оцінка за заліковою шкалою

90-100

А

зараховано

81-89

В

зараховано

71-80

С

зараховано

61-70

D

зараховано

51-60

Е

зараховано

0-30

(за роботу в семестрі)

FX

не зараховано

Сума балів після здачі по талону № 1, 2

(0–50)

FX

не зараховано

Сума балів після здачі по талону “К”

(0-50)

F

не зараховано

Історія релігій (завдання на підсумковий колоквіум для студентів і курсу)

  1. Історія релігій та релігієзнавство у системі наукового знання.

  2. Дослідження історії релігій в європейській історіографії Нового і Новітнього Часу.

  3. Дослідження історії церкви та релігійної думки в Україні.

  4. Релігія в архаїчних суспільствах.

  5. Релігії Стародавнього Єгипту.

  6. Релігійні системи Стародавньої Месопотамії.

  7. Релігійні вірування Стародавньої Греції.

  8. Релігії Стародавнього Риму.

  9. Юдаїзм як релігія і національна традиція. Священні книги юдеїв.

  10. Поширення юдаїзму на українських землях. Хасидизм.

  11. Особливості релігійних вірувань давнього Ірану. Зороастризм як релігійна система.

  12. Особливості віровчення та розвитку індуїзму.

  13. Конфуціанство і даосизм в історії Китаю.

  14. Морально етичні принципи та основні напрямки буддизму.

  15. Особливості розвитку раннього християнства.

  16. Християнство періоду вселенських Соборів.8

  17. Православ’я: віровчення, літургійні традиції, організаційна структура.

  18. Католицизм: віровчення, літургійні традиції, організаційна структура.

  19. Протестантизм: основні напрямки.

  20. Католицька Церква в Україні.

  21. Головні етапи розвитку Української Православної Церкви.

  22. Головні етапи історії та особливості віровчення Української Греко-Католицької Церкви.

  23. Іслам як світова релігіяеч.

  24. Біблія: історія написання, структура, особливості вчення.

  25. Особливості релігійної ситуації в сучасній Україні.

Реферат з курсу „Історія релігій”

Наукове реферування тексту є важливою формою приготування студента до аналітичної роботи, передбачає послідовне опанування студентами кількох етапів написання наукового тексту – від простішого до складного, від анотації та викладу змісту до критичного аналізу опрацьованого матеріалу.

Наукове реферування вимагає докладного опрацювання рекомендованих викладачем позицій літератури та не допускає звичайного неусвідомленого “поточного” конспектування-компіляції. Мета наукового реферування полягає у навчанні студентів

  • читати і конспектувати наукову літературу з курсу історії релігій,

  • правильно вибирати та систематизувати опрацьований матеріал,

  • узагальнювати прочитане,

  • формулювати власну думку;

  • в ознайомленні з принципами та засадами написання наукових праць з історії релігій,

  • опануванні знань у галузі історіографії та джерелознавства історії релігій,

  • формуванні навиків аналітичного мислення.

Для написання реферату з курсу історії релігій на визначену тему необхідно вибрати одну з монографічних позицій самостійно або зі списку рекомендованої літератури. Ця книга чи стаття повинна бути покладена в основу реферату. Окрім того опанування теми вимагає додаткового ознайомлення із 1-2 загальними підручниковими чи енциклопедичними виданнями.

Обсяг реферату не повинен перевищувати 10-12 сторінок рукописного тексту. Вимоги до написання реферату відображені у його структурі:

  1. Формулювання проблеми, обраної для реферування, її актуальності (1 стор.).

  2. Характеристика автора чи авторів реферованої публікації (час діяльності, наукове середовище, головні напрямки наукових зацікавлень, місце конкретного реферованого дослідження у науковому доробку автора і т. п.) (1 стор.).

  3. Короткий зміст реферованої публікації; аналіз структури реферованої праці (викладений власною мовою у межах 1 стор.).

  4. Виклад змісту реферованої публікації стосовно обраної проблеми, формулювання положень реферату (викладений власною мовою у межах 4 стор.).

  5. Огляд джерел та літератури (опрацьовуючи вступні розділи, аналізуючи науковий апарат та бібліографію, студент повинен охарактеризувати особливості джерельної бази досліджуваної тематики, стан вивчення її в історіографії; звернути увагу на прізвища дослідників, яких даний автор вважає найбільш авторитетними, а також яких піддає критиці) (1-2 стор.).

  6. Висновки (доробок автора, висловлення власної думки стосовно висновків чи методів дослідження, формулювання дискусійних тез і т. п.) (2 стор.).

Обов’язковий реферат з курсу історії релігій може бути оцінений за шкалою від 1 до 10 балів.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.