- •1. Передумови та причини укр. Революції
- •2. Битви 1648 р.: перебіг та значення
- •4. Хід військових дій у 1651-1653 рр.
- •6.Стан укр. Дипломатії (1648 р.)
- •3.Зборівська б-ва та уклад мирн договору
- •9. Переяславська рада та укладення Березневих статей
- •8. Дипл зусилля б.Х. В період від поразки під Берестечком до Жванецької компанії
- •7. Розвиток укр. Дипломатії (лютий 1649р. – весна 1651 р.)
- •10. Хід військових дій у 1654 – 1657 рр.
- •11. Гет Івана Виговського (1657-1659)
- •12. Юрій Хмельницький і його доба
- •13. Діяльність гетьмана Павла Тетері
- •15. Петро Дорошенко:
- •1665-1668 Р. – гетьман правобережжя
- •1668-1676 Р. – гетьман України
- •16.Діяльність д. Многогрішного(1669-1672) Лівобережжя
- •17. Гетьм в період правл і. Самойловича.
- •18. Внут і зовн політика і. Мазепи в початковий період правління ( до 1700 р.)
- •19. Україна і Північна війна. Причини невдач і. Мазепи.
- •20. Конституція п. Орлика та його діяльність в еміграції.
- •21. Політ статус, амін. Устрій Правобережжя та політика щодо неї лівобережних гетьманів в ост чверті 17 ст.
- •23. Політика Туреччини щодо Правобережної України в 1677-1699 рр.
- •24. Відродження та утвердження козацтва на Правобережній Україні в 1689-1699 рр.
- •25. Козацтво Правобережжя на зламі 17-18. Повстання Семена Палія
- •26.Гетьманування Івана Скоропадського.
- •27. Павло Полуботок та діяльність Першої Малоросійської Колегії.
- •28. Гетьманщина в період правління Данила Апостола.
- •29. Гетьманщина в період «Правління Гетьманського уряду» (1734—1750).
- •30. Діяльність Кирила Розумовського.
- •35. Характеристика Глухівських статей
- •34.Характеристика договору Дорошенка з Туреччиною 1669 р.
- •36. Характеристика Конотопських статей
- •37. Характеристика Коломацьких статей
- •39. Характеристика Рішительних пунктів
- •45. Адмін-терит. Устрій Правобережжя та приєднання його до Росії в кінці 18 ст.
- •41.Органи управління та самоврядування Гетьманщини.
- •77. Ук історіографія про добу Руїни
- •46.Православна церква на правобережжі та зх.Земляху др.Пол.17 напоч.18ст.
- •54.Архітектура,скульптура та живопис на укр.Землях у XVIII ст
- •60. Камянська та Олешківська Січі
- •61. Адмін-тер устрій Нової Січі та земель Війська Запорозького
- •62. Соціально-правове становище Запоріжжя періоду Нової Січі
- •63. Політика рос уряду щодо Зап Січі (1734-1775)--Нова Січ.
- •80. Вклад суч укр.. Історіографії у вивч Слобідської України (др..Пол.17-18)
- •64. Етапи зас Слобожанщини у др.. Пол.. 17-18
- •65. Адмін.-терит. Устрій на Слобожанщині: формування полків, їх устрій та функціонування
- •74. Буковина у другій половині 17-18 ст.
- •66. Соціальний устрій та побут населення Слобожанщини
- •75. Закарпаття у другій половині 17-18 ст.
- •67.Основні етапи діяльності Слобідсько-Української губернії та Харківського намісництва.
- •69.Становище міст. Розвиток ремесел та мануфактури в др пол. Хvii–хviiі ст.
- •73. Південна Україна в ост чверті 18 ст.
- •76. Укр історіографія Хмельниччини
- •78. Вклад укр.. Історіографії др..Пол.Хх ст. – поч.. Ххі ст. У дослідження політичної іст. Гетьманщини
- •79. Вклад сучасної укр.. Історіографії у дослідж Запорозької Січі (др..Пол.17-18 )
- •81. Українська історіографія др.. Пол.. Хх ст. – поч.. Ххі ст. Про соц.-екон. Розвиток України (17-18 ст.)
- •82. І 83. Укр історіографія про стан церкви
- •70.Укр торгівля у др пол. Хvii–хviiі ст. (фінанси, кредит, грошовий обіг)
- •71.Суспільно-політичний устрій Слобожанщини у другій пол. Хvii–хviiі ст.
- •72.Основні тенденції соц-екон розвитку укр земель у другій пол. Хvii–хviiі ст.
- •43.Адміністративно-територіальний устрій земель Лівобережної Україниу другій пол..XVII-XVIII ст..
9. Переяславська рада та укладення Березневих статей
Поштовхом до проведення ради був проведений 1 жовтня 1653 р. Земський собор-рішення «взяти під свою руку» Військо Запорізьке, а також розпочата 31 грудня війна проти Польщі.8 січня 1654 р. на Переяславській раді було вирішено віддати Укр під протекторат Моск держ при збереженні осн прав і вольностей Війська Запорізького. Рада започаткувала оформлення моск-укр відносин, бо ніяких письмових домовленостей у Переяславі укладено не було. Особливість укр.-моск. договору-група документів від кожного зі станів – окремі угоди від духівництва, міщанства, козаків.
Остаточний юридичний статус Укр у складі Росії -„Березневі ст” 1654 р. Козаки запропонували 23 статті, які повезли у Москву ген суддя Самійло Зарудний та переяславський полковник Павло Тетеря. Проте прийнято з них 17: -зберігалася республіканська форма правління і військ-адмін с-ма на чолі з гетьманом, територ. поділ, в містах зберігалося право на самоуправління, незалежність у проведенні внутр політики(крім Польщі й Тур), 60 тис. козацького війська, контроль над збиранням податків .Укр і Моск держ- конфедерація.
8. Дипл зусилля б.Х. В період від поразки під Берестечком до Жванецької компанії
За відсутності Б.Х., який був у кримського хана в полоні, козацька старшина під час облоги поляками укр.. війська під Берестечком 18-30 червня 1651 р., вступила у переговори з королем, намагаючись домогтися примирення на умовах Зборівського договору 1649 р., однак зазнала невдачі. Проте розгортання визвольної боротьби під Білою Церквою змусили Миколу Потоцького вступити у переговори з гетьманом. Українська сторона хотіла зберегти чинність Зборівського договору, але внаслідок затримки підходу татар Б.Х. змушений був поступитися. Так був укладений 18 серпня 1651 р. Білоцерківський мирний договір, який передбачав: автономія козацької держави обмежувалася тепер лише Київським воєводством, чисельність козаків скорочувалася до 20 тис., гетьман підпорядковувався владі коронного гетьмана, а польські пани могли повернутися у свої маєтки; гетьман позбавлявся права на міжнародні відносини з іншими державами, зобов’язувався розірвати союз із Кримським ханом.
Відмова сейму взимку 1652 р. визнати договір та невдоволення ним різних прошарків населення прирекли його на провал. Перемога Б.Х. 1-2 червня під Батогом призупинила його чинність, а відтак ознаменувала виборення козацькою Україною незалежності. Річ Посполита відхилила пропозиції укр.. уряду й наполягала на прийнятті умов Білоцерківського договору. Зі свого боку, щоб досягти компромісу і уникнути воєнних дій, гетьман погоджувався на поновлення статей Зборівського договору. У жовтні 1652 р. під час переговорів з польськими комісарами гетьман відхилив вимоги короля задовольнитися умовами Білоцерківського договору і висунув свою: Ян Казимир повинен присягнути на дотриманні Зборівського договору, обидві сторони досягли згоди перенести роботу комісії на початок 1653 р. Проте засідання комісії були перервані наступом польських підрозділів, що призвело до розриву дипломатичних відносин спроба Б.Х. поновити їх у липні 1653 р. за допомогою посольства А. Ждановича зазнала невдачі, його арештували. 22 серпня 1653 р. польська армія перейшла в наступ. Розпочалася Жванецька кампанія, під час якої Річ Посполита й Кримське ханство порозумілися за рахунок укр.. інтересів. Укладена між ними 5 грудня усна Камянецька угода. Стосовно України підтверджувались лише права і вольності козацтва. Про автономію на умовах Зборівської угоди навіть не згадувалось. Татарам було надано можливість збирати данину та брати ясир на зх.-укр землях.
Також на цей період припадають активні дипл відносини Укр та Молдови. Адже у травні-червні 1652 р. відбувся 2 молдовський похід, тому що Василь Лупул не виконав своїх зобов’язань. Все завершилось тим, що Тиміш все-таки одружився із Розандою. Але в той час занепокоєні укр.-молд. союзом Польща, Валахія і Трансільванія об’єднуються в антиукр союз. Відповідно навесні 1653 р. вони захоплюють м. Ясси, на допомогу Лупулу приходить Тиміш, який в квітні 1653 р. йде на Волощину, проте зазнає там поразки і повертається знов на Укр.