Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Економіка підприємства КЛ2.doc
Скачиваний:
33
Добавлен:
14.04.2019
Размер:
1.77 Mб
Скачать

9. Форми розрахунків при здійсненні зовнішньо­торговельних операцій, їх особливості.

У міжнародній практиці при здійсненні зовнішньоторго­вельних угод використовують такі форми розрахунків:

1. Банківський переказ.

2. Інкасо.

3. Акредитив.

4. Відкритий рахунок.

На відміну від внутрішніх розрахунків, міжнародні роз­рахунки мають деякі особливості:

• більш складні відносини, пов'язані із оформленням, пересилкою і оплатою рахунків;

• повинні відповідати прийнятим міжнародним прави­лам, які регулюють порядок здійснення розрахунків;

• мають, як правило, документарний характер, що озна­чає здійснення розрахунків за умови пред'явлення доку­ментів (залізничних накладних, морських коносаментів, страхових полісів, рахунків-квитанцій, свідоцтв про похо­дження товару, сертифікатів якості та ін.).

Банківський переказ - це форма розрахун­ків, при якій покупець дає доручення об­слуговуючому його банку перевести певну суму в іншу країну і виплатити одержуваче­ві переказ.

Ця форма розрахунку пов'язана з певним ризиком для обох сторін, а саме:

- при платежах після поставки товарів для експортера існує ризик неоплати за відправлений товар;

- при авансових платежах імпортером існує ризик непоставки товару після його передоплати.

Тому ця форма розрахунків має обмежене використання.

Інкасо - вилучення певної заборгованості через банк, наприклад, продавцем (експор­тером) належних йому сум з покупця (імпор­тера) після пред'явлення документів через банк.

Пред'явлення клієнтом документів банку продавця і пересилка документів банку покупця (банку-інкасатору) може здійснюватися тільки за наявності доручення інкасо з точним розпорядженням по інкасо, для яких є відповідні формуляри.

Операція інкасо є досить надійною формою розрахунків, але є певні ризики:

- для продавця ризик може полягати в тому, що у про­давця на момент відправки товару немає гарантій, що покупець платоспроможний і готовий платити; транспортні документи, наприклад: морські коноса­менти, що підтверджують факт відправки товару, дозволяють покупцю одержати товар без попередньої оплати;

- для покупця ризик полягає в тому, що він оплачує не одержаний товар.

Поряд з цим ця форма розрахунків має певні вигоди для сторін: продавець може вимагати грошові кошти, пред'явив­ши документи, тобто до моменту одержання товару покуп­цем; покупець одержить товар, що повністю відповідає умовам контракту.

Акредитив - зобов'язання, яке бере на се­бе за розпорядженням замовника (покупця) банк і яке включає в себе виплату певної суми продавцеві за умови пред'явлення пе­вного набору документів у встановлені тер­міни.

Особливістю угоди за акредитивом є те, що за своєю суттю дана угода є самостійною по відношенню до догово­ру купівлі-продажу. Учасники угоди працюють з докумен­тами, а не з товарами чи послугами. Тому в таких угодах основним критерієм є якість документів. Ця форма розра­хунків прийнятна при угодах між партнерами, котрі недо­статньо довіряють один одному. Ризики акредитива:

- для продавця — незважаючи на виконання всіх умов акредитива, він не одержить платежу акредитива, якщо банк, який його відкрив, не в змозі виплатити суму за пред'явленими документами;

- для покупця - може одержати поставку, яка не повні­стю відповідає умовам договору.

Для продавця основна перевага полягає в тому, що він у більшій мірі захищений від ризику неплатоспроможності покупця, оскільки одержує платіжне зобов'язання банку; для покупця перевага в тому, що платіж здійснюється тіль­ки після відправки товару одержувачеві.

Відкритий рахунок як форма міжнародних розрахунків використовується дуже рідко. Такі розрахунки можливі тільки в тому випадку, коли фірми-партнери мають тривалі ділові стосунки і повністю довіряють один одному.

При проведенні розрахунків за відкритим рахунком продавець і покупець відкривають рахунки, на яких враховується заборгова­ність. Після відвантаження товару прода­вець відсилає покупцеві товарні документи і записує за ним суму відвантаженого то­вару. Покупець одержує документи і товар. Протягом терміну, зафіксованого в конт­ракті, покупець погашає заборгованість, направляючи банку платіжне доручення на переказ суми на рахунок продавця.

За такої форми розрахунків продавець не має ніяких га­рантій платежу, оскільки оплата товару проводиться після того, як всі права на нього перейшли до покупця.