3 Техніко-економічне обґрунтування
3.1 Оцінка рівня спроектованої системи й обґрунтування вибору аналога для порівняння
Метою даного розділу є доведення економічної ефективності ________________________________________________________________________________________________________________________________________
Для цього проведено ряд розрахунків і порівнянь, що дозволяють кількісно оцінити переваги даної програми відносно систем ( програм), які існували раніше на даному підприємстві.
3.2 Розрахунок трудомісткості та кошторису витрат
Нормативи трудомісткості будуть розраховані для наступних етапів розробки програмного комплексу:
1. постановка задачі;
2. складання алгоритму;
3. написання програми;
4. налагодження програми;
5. досвідчена експлуатація програми.
Фактори, що впливають на трудомісткість розробки:
кількість макетів вхідної інформації;
кількість різновидів форм вихідної інформації;
група новизни ПО;
складність алгоритму (задачі);
вид використовуваної інформації;
складність контролю вхідної і вихідної інформації;
мова програмування.
Під кількістю макетів вхідної інформації варто розуміти макети всієї інформації, яка використовується для вирішення задачі:
змінна інформація (ЗІ);
нормативно-довідкова інформація (НДІ);
бази даних (БД).
Під кількістю вихідної інформації варто розуміти:
форми друкованих документів;
інформацію, що переноситься на машинні носії;
графічна інформація.
Дані для використання в інших задачах не входять у число форм вхідної і вихідної інформації. Під макетами вхідної і вихідної інформації розуміються будь-які структуровані набори даних на вході і на виході ПЕОМ.
Вихідні дані
Ступінь новизни: III - Розробка типових проектних рішень, оригінальних задач, і систем, що не мають аналогічних рішеннь.
Складність алгоритму: II - Алгоритми пошуку, алгоритми задач реального часу із середнім ступенем реакції на зміну стану керуючого процесу.
Поправочні коефіцієнти розраховуємо за формулою 1, що враховує ступінь новизни задачі, складність алгоритму і вид використовуваної інформації, приведені в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 - Вид використовуваної інформації
Вид новизни |
Група складності |
Група новизни III |
ЗІ |
II |
1.8 |
НДІ |
II |
1.08 |
БД |
II |
0.9 |
(3.1)
де Кп - поправочний коефіцієнт;
ДО1, ДО3 - поправочні коефіцієнти згідно таблиці 3.1= 1,31
М - кількість наборів даних ЗІ;
N – кількість наборів даних НДІ;
Р - кількість наборів даних інформації БД.
Складність організації контролю вхідної і вихідної інформації в даному випадку розподіляється на дві групи (таблиця 3.2):
I - вхідні дані й документи одноманітної форми та змісту;
III – друк документів одноманітної форми та змісту, виведення інформації на машинні носії.
Таблиця 3.2 - Складність контролю інформації
Складність контролю інформації |
III |
IV |
|
Вхідна |
Вихід |
||
I |
1.00 |
1.08 |
|
II |
1.07 |
1.16 |
|
Складність контролю вхідної і вихідної інформації - групи I, III: Вхідні дані; друк документів одноманітної форми та змісту, виведення даних на машинні носії. Значення коефіцієнта приведене в таблиці 3.3.
Таблиця 3.3 - Значення коефіцієнта
Вхідної інформації |
Вихідної інформації – III |
I |
1,00 |
Норми часу на розробку ПЗ з урахуванням використання середовища програмування HTML, JavaScript, SQL, ACCESS наведення в таблиці 3.4.
Таблиця 3.4 - Норми часу на розробку програмного забезпечення.
Фахівець |
Категорія |
Оклад (грн..) |
За день (грн.) |
Програміст |
I |
2800,0 |
|
Програміст |
II |
2400,0 |
|
Програміст |
III |
2000,0 |
|
Технік |
I |
1400,0 |
|
Подальший розрахунок проводимо, з врахуванням того, що для даної системи кількість макетів вхідної інформації - 5, кількість макетів вихідної інформації ‑ 4.