8. Суть, принципи і засоби державного регулю­вання економіки

Державне регулювання економіки - це ре­гулюючий вплив держави на економічну діяльність суб'єктів ринку з метою її впо­рядкування та підвищення результатив­ності. Цей цілеспрямований вплив на учас­ників ринкових відносин повинен забезпе­чити пріоритети державної економічної політики.

Основні принципи державного регулювання економіки полягають у мінімальному втручанні державних органів в економічні процеси та впливі відповідних структур на соці­ально-економічні процеси за допомогою встановлених дер­жавою економічних важелів та нормативів.

Держава для реалізації економічної політики, виконання цільових програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності.

Засоби державного регулювання економіки – це спо­соби впливу держави через використання певних інстру­ментів на сферу підприємництва, інфраструктуру ринку, некомерційні структури з метою створення умов для їх ефективного функціонування згідно з напрямами державної економічної політики.

Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб’єктів господарювання є:

• державне замовлення, державне завдання – є засобом державного регулювання економіки шляхом формування на договірній (контрактній) основі складу та обсягів продукції (робіт, послуг), необхідної для державних потреб, розміщення державних контрактів на поставку (закупівлю) цієї продукції (виконання робіт, надання послуг) серед суб’єктів господарювання, незалежно від їх форми власності;

• ліцензування, патентування певних видів господарської діяльності та квотування є засобами державного регулювання у сфері господарювання, спрямованими на забезпечення єдиної державної політики у цій сфері та захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів;

• стандартизація та сертифікація – у сфері господарювання застосовуються: державні стандарти України; кодекси усталеної практики; класифікатори; технічні умови; міжнародні, регіональні і національні стандарти інших країн (застосовуються відповідно до чинних міжнародних договорів України);

• дотації – держава може надавати суб’єктам господарювання: на підтримку виробництва життюво необхідних продуктів харчування, на виробництво життєво важливих лікарських препаратів та засобів реабілітаці інвалідів, на імпортні закупівлі окремих товарів, послуги транспорту, що забезпечують соціально важливі перевезення, а також суб’єктам господарювання, що опинилися у критичній соціально-економічній ситуації, з метою фінансування капітальних вкладень на рівні, необхідному для підтримання їх діяльності, на цілі технічного розвитку, що дають значний економічний ефект, а також в інших випадках, передбачених законом;

• застосуванння нормативів та лімітів;

• регулювання цін та тарифів з метою додержання суб’єктами господарювання державних цін на продукцію і послуги (державної дисципліни цін);

• надання інвестиційних, податкових та інших пільг.

Лекція 2 (2 години)

Тема : Управління підприємством

План лекції

1.Поняття та необхідність управління

2.Управління підприємством в Україні

3.Еволюція концепцій управління

4.Функції управління

5.Сучасні принципи управління

6.Методи управління виробництвом

7.Організаційні структури управління підприєм­ством

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ
•управління	• концепції управління
• менеджеріальна революція	• стратегічне управління
'принципи управління	• методи управління
•типи організаційних структур	• апарат управління
управління	• управління підприємством
• мета виробництва	• функції управління
• мотивація	• контроль
•організація	• планування