7. Пошук та вибір іноземного партнера.

Організація зовнішньоторговельної діяльності розпочинаєть­ся з пошуку та вибору іноземного партнера-контрагента. Від правильності цього вибору в кінцевому підсумку зале­жить ефективність зовнішньоторговельної діяльності. На жаль, досить часто контрагентами вітчизняних підприємств виступають або випадкові партнери, або ті, з якими встано­вились тривалі зовнішньоторговельні зв'язки.

Для прийняття правильного рішення необхідно оцінити потенційного партнера на фоні інших фірм, тобто провести аналіз його діяльності або самостійно, або із залученням спеціалістів у цій галузі. Таким аналізом займаються дер­жавні органи, торгівельні палати, біржі, банки, торговельні представництва, консультаційні фірми тощо.

Вони також аналізують ємність та структуру ринку, на який планується вихід.

Вибір потенційних партнерів здійснюється на основі до­слідження показників діяльності фірми, які поділяються на абсолютні та відносні.

Абсолютні показники харак­теризують масштаб операцій фірми, її виробничу потужність, результати виробничо-збутової діяльності. Такі дані містяться в оперативній та фінансовій звіт­ності фірми (прибуток, обсяг продажу та ін.).

Відносні показники відобра­жають співвідношення абсолют­них показників або співвідношен­ня, одержані розрахунковим шля­хом (рентабельність продажу, рен­табельність основного капіталу, середня норма рентабельності).

Абсолютні та відносні показники об'єднуються в групи, які характеризують:

Економічний потенціал фірми

Ефективність діяльності фірми

Конкурентоспроможність фірми

Фінансове становище фірми

8. Зміст зовнішньоекономічної угоди (контракту).

Зовнішньоекономічні відносини здійснюються за допо­могою укладення угоди (контракту) між контрагентами.

Суть зовнішньоекономічного контракту зафіксована в Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність», де зазначається, що під зовнішньоекономічним договором ро­зуміють матеріально обумовлену угоду двох або більше суб'єктів зовнішньоеконо­мічної діяльності та їх іноземних контраген­тів, спрямовану на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ КОНТРАКТИ МАЮТЬ ПЕВНУ ФОРМУ:

• Преамбула (номер, місце, дата підписання контракту, діючі сторони).

• Предмет контракту - вид угоди (купівля-продаж, підряд, оренда, надання послуг), базові умови поставки, найменування, кількість, основні характеристики товару.

• Ціна та загальна сума контракту - сума грошей у валюті ціни або валюті платежу, яку покупець сплачує продавцеві за товар на певних базисних умовах поставок у певний пункт (валюта ціни -валюта, в якій визначається ціна контракту; валюта платежу - ва­люта, в якій має бути сплачено зобов'язання покупця).

• Термін постачання товару - узгоджені сторонами дата постав­ки (в разі поставки товару однією партією) або дати поставки (якщо передбачено поставку декількох партій товару).

• Умови платежів - узгоджені контрагентами умови, терміни, валюта платежу, способи і порядок розрахунків.

• Пакування і маркування товарів - умови пакування та маркування, які повинні забезпечити цілісність вантажу при пере­везенні та його ідентифікацію.

• Претензії та санкції - порядок і терміни заяви претензій покупця до продавця у зв'язку з порушенням умов контракту, штрафні санкції за недобросовісне виконання зобов'язань у формі недотримання термінів поставок або невідповідності товару за якісними характеристиками та кількісною недостачею.

• Форс-мажор - передбачувані контрактом дії контрагентів у випадку виникнення обставин нездоланної сили (стихійні лиха, пожежі та ін.).

• Арбітраж - указаний в контракті порядок розв'язання спірних питань між сторонами за допомогою господарського суду.

• Інші умови - крім основних умов контракту, сторони можуть також узгодити на свій розсуд інші взаємні права та обов'язки.

• Юридичні адреси сторін - заключний розділ зовнішньо­економічного контракту, в якому зазначаються юридичні адреси сторін, тобто повна фірмова назва, місцезнаходження та поштові реквізити.