8. Розподіл прибутку підприємства.

Чистий прибуток підприємства використовується у двох напрямах:

/. Фонд нагромадження (реінвестований прибуток) -створення резервного фонду, фонду розвитку виробництва, інвестиційної потреби.

2. Фонд споживання - виплати власникам, акціонерам, матеріальні заохочення персоналу за результатами роботи, вирішення соціальних проблем.

Отже, прибуток будь-якого підприємства формується за рахунок таких джерел:

а) Прибуток від реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг); інакше цей прибуток називають прибут­ком від операційної діяльності, тобто такої, яка відображає основну мету існування підприємства на ринку та профіль діяльності.

Прибуток від реалізації визначається як різниця між ви­ручкою від реалізації продукції (без врахування податку на додану вартість і акцизного збору) та повною собівартістю

продукції.

б) Прибуток від продажу майна включає прибуток від продажу матеріальних (основних фондів) і нематеріальних активів, цінних паперів інших підприємств тощо; визнача­ється як різниця між ціною продажу та балансовою (залиш­ковою) вартістю об'єкта, який продається.

в) Прибуток від позареалізаційних операцій - це прибу­ток від спільної діяльності підприємств, проценти за при­дбаними акціями, облігаціями та іншими цінними паперами, штрафи, що сплачуються іншими підприємствами за пору­шення договірних зобов'язань, доходи від володіння борго­вими зобов'язаннями, роялті.

Основні функції прибутку

1. прибуток, як основа інноваційних рішень

2. мірило успіху діяльності підприємства

3. джерело самофінансування і розвитку

4. винагорода власником підприємства

9. Показники оцінки фінансового стану підприєм­ства:

Фінансовий стан підприємства можна оцінити за допо­могою групи показників:

• ліквідності;

• платоспроможності;

• прибутковості;

• ефективності використання активів.

а) показники ліквідності;

Показники ліквідності характеризують здатність фірми виконувати свої поточні (короткострокові) зобов'язання за рахунок поточних активів.

Коефіцієнт загальної ліквідності (К_лзаг) (коефіцієнт по­криття) - це відношення поточних активів (А_пот) до поточ­них зобов'язань (З_пот):

Цей результат співвідноситься з одиницею і показує, скільки грошових одиниць поточних активів припадає на одну грошову одиницю поточних зобов'язань.

При К_л заг < 2 вважається, що платоспроможність підпри­ємства невисока й існує певний фінансовий ризик.

При Клзаг > З може виникнути сумнів у ефективності ви­користання поточних активів.

Співвідношення 2:1 вважається нормальним, але для де­яких сфер бізнесу воно може коливатись від 1,2 до 2,5.

Коефіцієнт термінової ліквідності (Клтерм) - це відно­шення активів високої ліквідності (А_Л1КВ) до поточних зобо­в'язань:

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (К_л.абc) характеризує­ться відношенням грошових засобів та короткострокових цінних паперів (Г, Цп) до поточних зобов'язань:

Значення цього коефіцієнта є достатнім, якщо він пере­вищує 0,2-0,25.

б) показники платоспроможності;

Платоспроможність підприємства - це здатність виконувати свої коротко- та довгострокові зобов'язання за рахунок власних активів. Цей показник вимірює рівень фінансового ризику, тобто ймовір­ність банкрутства підприємства.

Коефіцієнт платоспроможності (фінансової стабільності) (Кп/с) обчислюється:

де К_вл - власний капітал (статутний фонд), грн.;

З_заг - загальні зобов'язання підприємства (зобов'язання власникам, акціонерам та зовнішні зобов'язання), грн.

Коефіцієнт заборгованості (К_заборг) визначається:

де Ззовн - зовнішні зобов'язання підприємства, грн.

Нормальним вважається значення показника 0,5.

в) показники прибутковості;

Показники прибутковості характеризують ефектив­ність використання всіх видів ресурсів, які забезпечили одержання певного загального доходу.

Прибутковість інвестицій у фірму (Пі) можна визначи­ти як відношення прибутку після сплати податків (П_р) до загальної суми інвестицій (І):

Чим вищим є прибуток на інвестований капітал, тим краще працює підприємство. Рівень прибутковості інвести­цій має бути не меншим, ніж дохідність альтернативних капіталовкладень з відповідним ступенем ризику (придбан­ня цінних паперів тощо).

Показником прибутковості є також рентабельність.

Рентабельність - це відносний показник, що характеризує рівень ефективності (до­хідності) роботи підприємства.

Границі рентабельності не встановлюються, а основними чинниками підвищення рентабельності можуть бути:

а) при оцінці рентабельності виробництва:

• ріст прибутку;

• зменшення вартості основних виробничих фондів та залишків нормованих оборотних засобів;

б) при оцінці рентабельності окремих видів продукції:

• зниження собівартості виробів.

г) показники ефективності використання активів.

Показники ефективності використання активів харак­теризують оборотність фіксованих активів: фондовіддача, оборотність всіх активів, оборотність матеріальних ресурсів.

Оборотність основних засобів (О_оз) обчислюється як співвідношення між обсягом реалізації (В_реал) та фіксова­ними і нематеріальними активами (А_фікс):

Цей показник показує, скільки грошових одиниць про­дукції реалізовано на одну грошову одиницю основних за­собів (фондовіддачу).

Оборотність активів (О_а) обчислюється:

Чим вищим є значення цього показника, тим краще використовуються основні і оборотні фонди підприємства.