5. Поняття і принципи планування.

Планування - це процес встановлення цілей підприємства і вибору найефективні­ших способів їх досягнення.

Мета планування - ліквідувати негативний вплив на під­приємство мінливості середовища, в якому воно функціонує.

Перехід до ринкової економіки зумовив самостійне здійс­нення підприємствами всього комплексу планової роботи. На відміну від жорсткого директивного планування в умовах командно-адміністративної економіки плани підприємств мають рекомендаційний характер, зорієнтовані на задово­лення підприємствами потреб споживачів в тих чи інших видах продукції. Підприємства можуть самостійно визначати шляхи розвитку виробництва, використовувати системи мотивації праці, встановлювати виробничу програму тощо. В основі розробки планів підприємства лежить співвідно­шення між попитом і пропозицією, конкретні договори на поставку продукції між господарюючими суб'єктами, між підприємствами і державою. Серед системи показників планів найважливішими є натуральні показники, показники якості, а також кінцеві показники діяльності підприємства.

Поряд із широкими правами і можливостями, в умовах ринку підприємства несуть відповідальність за результати своєї роботи, повинні постійно стежити за зміною ринкової кон'юнктури, враховувати ризик.

Основними принципами планування є такі:

• правильне обґрунтування і вибір мети та кінцевих ре­зультатів роботи підприємства;

• оптимальність використання ресурсів;

• системність;

• безперервність;

• збалансованість;

• науковість;

• мобільність;

• адекватність;

• реальність.

6. Методи планування.

Методи планування - це способи встановлення планових показників. До методів планування пред'являються певні ви­моги. Вони повинні бути адекватними зовнішнім умовам рин­ку, враховувати різноманітність шляхів досягнення основної мети підприємства - максимізації прибутку, повинні відрізня­тися залежно від виду плану, який розробляється.

Методи планування:

1) ресурсний - використовується при монопольному становищі підприємства на ринку або слабкій конку­ренції; планові показники встановлюються, вихо­дячи з ресурсних можливостей підприємства;

2) статистичний - показники встановлюються з використанням середніх статистичних величин за статис­тичними даними минулих періодів;

3) факторний - вплив різних техніко-економічних факторів

визначає величину планового показника;

4) балансовий - полягає у використанні в планових розрахунках системи таблиць-балансів, в яких відобра­жаються потреби в певних видах ресурсів та дже­рела їх покриття;

5) економіко-математичні - здійснюється оптимізація плану підприємства за допомогою математичних за­лежностей і прийнятого критерію оптимізації;

6) графоаналітичний - використання графіків і діаграм при визначенні певних показників.

7. Система планів підприємства, їх взаємозв'язок.

У практиці функціонування вітчизняних підприємств склалась певна система планування, яка полягає у розробці та взаємоузгодженості планів різних видів. Кожен з них має свої особливості щодо сукупності розрахункових показни­ків, часового інтервалу планування, рівня планування та ін. Найчастіше плани поділяють за часовими рамками роз­рахунку техніко-економічних показників. Взаємозв'язок між ними можна представити схемою: