24. Робота психолога з юнацькою асоціальною поведінкою.

Соціальна поведінка, яка не відповідає суспільним нормам має назву асоціальної. Така поведінка буває трьох видів:  а) аморальна – порушення норм моралі і правил людського співжиття;  б) протиправна – правопорушення, яке підлягає покаранню, але не кримінальному;  в) злочинна – порушення кримінально-правових норм.  Асоціальна поведінка поділяється на девіантну та делінквентну.  Девіантна поведінка – система вчинків або окремі вчинки людини, які мають характер відхилення від прийнятих у суспільстві норм (правових і моральних). Це порушення поведінки, не обумовлене психічними захворюваннями.  Делінквентна поведінка (англ. “провинність”) – це сукупність протиправних вчинків людини, за які в особливо важких випадках може накладатися покарання згідно статей цивільного й кримінального кодексів.  Можна виділити наступні особливості юнацького періоду, які є групою факторів ризику у формуванні асоціальної поведінки: підвищений егоцентризм; потяг до протиставлення, протесту,; підвищене бажання стати дорослим і незалежним від сім’ї; незрілість моральних переконань; занадто чутливе реагування на пубертатні зміни; схильність перебільшувати ступінь складності проблем; криза ідентичності; негативна чи несформована Я-концепція; гіпертрофовані поведінкові реакції; перевищення пасивних допінг-стратегій у подоланні труднощів, економічна нестабільність, проблеми з працевлаштуванням.  Серед основних причин асоціальної поведінки особистості можна виділити наступні:  1.  Ідеологічна детермінація асоціальної поведінки.  2.  Соціальні детермінанти правопорушень у державі.  3.  Економічний фактор впливу на асоціальні дії індивідів.  4.  Виховний потенціал сім’ї в умовах сьогодення.  5.  Вплив політики держави у галузі освіти на стан правопорушень у суспільстві.  6.  Негативна взаємодія особи та середовища. 

Проблема асоціальної поведінки є однією з актуальних проблем психології вищої школи. Ріст масштабів злочинності, труднощі корекції девіантного поводження, наявність безлічі теоретичних концепцій обумовлюють особливий інтерес до вивчення цього явища. 

У нашій країні вже накопичений чималий досвід по корекції і профілактиці асоціальної поведінки. За останні роки було виконано психологами і педагогами ряд досліджень по вивченню, діагностиці і попередженню педагогічної занедбаності і правопорушеньюнаків.

24. Проблеми психосексуального розвитку у ранньому юнацькому віці.

У ранній юності центральною проблемою звичайно є поєднання «сексу» тобто фізичного, почуттєвого, генітальної насолоди, і «любові», тобто тотальної людської близькості, психологічної інтимності, злиття душ. У підлітка ці потреби роз'єднані, у дорослої людини в ідеалі вони зливаються. Але міра і тривалість такого злиття залежать від безлічі умов. Пригніченість емоційних реакцій, невротизм, крайній егоцентризм, роблячи людину нездібною до психологічної інтимності, підривають і його шанси на успішну любов. Серйозні труднощі породжує і прихильність жорстким стереотипом «маскулінності - фемінності»: чоловік, який бачить в жінці тільки сексуальний об'єкт (це часто поєднується із зниженою самоповагою), звичайно не здатний до емоційного саморозкриття і психологічного контакту з нею. Підготовка юнаків і дівчат до сімейного життя вимагає вдосконалення системи морального виховання і статевої освіти.