24. Особливості роботи психолога з підлітками з психоемоційними розладами.

Психо-емоційне неблагополуччя підлітків-один з об'єктів уваги шкільних психологів, педагогів, батьків.

Психо-емоційні порушення представляють, з одного боку, відхилення від норми, а з іншого боку призводять до виникнення порушень соціальних контактів підлітка.

Одне з найбільш яскравих проявів емоційного неблагополуччя-депресивні стани підлітків. Психологічне неблагополуччя підлітків, у тому числі і що стосується емоційної сфери, має далекосяжні наслідки.  Депресія в психології-це афективний стан, що характеризуються негативним емоційним фоном, зміною мотиваційної сфери, когнітивних уявлень і загальної пасивністю поведінки.

У підлітковому віці депресивні симптоми в більшості випадків подібні з симптомами у дорослих. Відчай і почуття, що в такій ситуації нічого не може змінитися, ведуть у цей період життя до підвищеного ризику суїциду. Іноді такі підлітки намагаються покращати свій стан за допомогою алкоголю або наркотиків, що в свою чергу може призвести до алкогольної чи наркотичної залежності.

Ще один вид психо-емоційних розладів-страхи і тривога. Страхи і фобії можуть зустрічатися у дітей, що знаходяться на будь-якій стадії розвитку, але їх частота особливо велика серед підлітків. Це може бути специфічний страх певних ситуацій або об'єктів, або ж це може бути дуже генералізованої і розпливчасте стан. Діти також як і дорослі, легко «заражаються страхами» і це може бути засвоєно від інших членів родини.

Страхи можуть також виникати через невпевненість підлітка у власних міжособистісних відносинах з іншими людьми.

Шкільні страхи свідчать про з'являється дезорганізованності особистості внаслідок зайвої тривожності, її нестійкості. Шкільні страхи-постійний супутник навчання, що виникають через надмірні вимог вчителя. Школярі не люблять відповідати біля дошки, тому що на них дивляться однолітки, бояться, що скажуть дурість, яка викличе їх сміх.

Для таких страхів у навчанні характерно ухилення від відвідування школи, прихильність до одного з близьких людей, ухилення від громадських обов'язків.

Спостерігаються цілком обгрунтовані підліткові страхи бути покинутим, труднощі або порушення процесів навчання, фізична слабкість та недостатньо розвинута совість. Результатом всього цього стає девіантна поведінка, що виявляється одночасно зі страхом покарання.

Психо-емоційні розлади можуть існувати і в безлічі інших форм. До їх числа відносяться іпохондричні стани та реакції істерики.

Зараз відомі численні дані про те, що отриманий в дитинстві неадекватний емоційний досвід (в неблагополучних сім'ях, при порушенні взаємин дітей з батьками та батьків між собою) відбивається на загальному емоційному розвитку дитини.

Також емоційні порушення у підлітків тісно пов'язані з ознаками сімейного неблагополуччя, такими як невроз матері, подружні сварки, дратівливість батьків і розпад сімей.

24. Суїцидальна поведінка підлітків.

Суїцидальна поведінка – це аутодеструктивна поведінка людини, спрямована на навмисне позбавлення себе життя, а також відмова від реальних можливостей уникнути смерті в критичній ситуації. Загальними особливостями суїцидальної поведінки є: фіксованість позиції, звуження сфери позиції особистості, ізольованість та замкнутість, пасивність.

Суїцидальний ризик – це готовність особистості вчинити самогубство, співвідношення суїцидальних і антисуїцидальних чинників поведінки. Головними механізмами суїцидального ризику є: егоцентризм, аутоагресія, песимістична установка, паранояльність.

Виявлено, що патологічне протікання вікової кризи підліткового періоду призводить до виникнення кризового стану, який характеризується інтенсивними негативними емоціями. Серед форм суїцидальних дій підлітків виділяють такі як: самоушкодження, демонстративно-шантажні суїциди з агресивним компонентом, демонстративно-шантажні суїциди з маніпулятивною мотивацією, суїциди з мотивацією самоусунення.

Суїцидальна поведінка, як результат багатофакторного процесу дезадаптації обумовлений соціальними чинниками: проблемами у сімейному колі, проблемами у спілкуванні з однолітками, шкільними проблемами, впливом ЗМІ, несформованим розумінням смерті, нещасним коханням, раннім статевим життям, саморуйнівною поведінкою (алкоголізм, наркоманія), депресіями, складним та суперечливим станом у країні, та рядом психологічних чинників: віковими індивідуально-психологічними особливостями; фрустрація потреб в прояві почуття «дорослості»; формування негативної «Я-концепції»; принизливе ставлення підлітка до себе, що проявляється в низькій самооцінці і відсутності самоповаги; криза ідентичності. Вказані чинники мають здатність самостійно або спільно з іншими різко по силювати психологічну напругу і детермінувати розвиток кризових станів та формування суїцидальної поведінки.

Високий рівень суїцидального ризику підлітків є відображенням соціально-психологічних проблем оточення, неспроможності суспільства вийти на якісно оновлений рівень сприйняття людини як багатогранного безмежного феномена у пізнанні світу; дбати про наступне покоління з урахуванням того, що все у нашому бутті, у тому числі людська свідомість, схильне до історично обумовленого часовим простором розвитку.