24. Готовність до навчання у середній школі :соціальна ситуація, особливості особистісного та психічного розвитку, основні критерії.

Під час навчання в школі дитина долає кризові перехідні етапи, кожний з яких має свою специфіку, свої проблеми, що вимагають особливої уваги шкільного психолога. Одним з таких етапів є перехід із молодшої школи до середньої. Складність цього періоду обумовлена передусім сукупністю тих змін, що відбуваються у внутрішньому світі дітей даного віку:

Дорослішають і розвиваються розумово, психічно й фізично самі діти. Основний зміст розумового розвитку школярів у цей період полягає в перебудові всієї пізнавальної сфери у зв'язку з розвитком теоретичного мислення. У свою чергу, теоретичне мислення, тобто мислення в поняттях, сприяє виникненню таких новоутворень молодшого шкільного віку:

• довільність;

• внутрішній план дій (планування);

• рефлексія.

Недостатній рівень розвитку цих новоутворень найчастіше викликає труднощі в навчанні у п'ятикласників.

У психічному розвитку учнів на початку підліткового віку також відбуваються зміни: навчальна діяльність втрачає своє головне значення, але продовжує займати значне місце в діяльності школярів, впливати на зміст та ступінь розвиненості особистісних структур. У цей самий час перехід до навчання в середніх класах характеризується появою своєрідної мотиваційної кризи, що викликана зміною соціальної ситуації розвитку, зміною змісту внутрішньої позиції школяра.

Видозмінюються цілі, зміст і характер навчальної діяльності, що обумовлено введенням нових предметів.

На місце першої вчительки приходять нові вчителі, новий класний керівник - незнайомі до цього люди, що навіть на підсвідомому рівні не може не викликати внутрішньої напруги, занепокоєння учня.

Зростає кількість міжособистісних контактів учнів класу та вчителів-предметників. Ще однією важливою темою в цьому пункті є зміна стилю стосунків у системі «вчитель-учень»: вчитель початкових класів, як правило, опікується своїми учнями, допомагає й піклується про них, що дозволяє говорити про «материнський» стиль спілкування. Тим часом учителі середніх класів здебільшого ставляться до учнів суворіше й вимогливіше - «батьківський» стиль стосунків.

Розширюється кількість предметів, які вивчаються.

Таким чином, у шкільному оточенні п'ятикласників відбувається ряд суттєвих змін, які знову, як і при вступі дитини до школи, актуалізують проблему її соціально-психологічної адаптації до змін вимог та обставин навчального процесу. Щоб попередити можливі негативні явища на цьому етапі розвитку особистості школяра, практичний психолог проводить спеціальну роботу вже у 4-му класі.

Готовність до переходу в середню школу - це:

• сформованість основних компонентів навчальної діяльності, успішне засвоєння програмного матеріалу;

• новоутворення молодшого шкільного віку - довільність, рефлексія, планування, теоретичне мислення;

• якісно інший, більш «дорослий», тип взаємовідносин з учителем та однокласниками.

24. Основні напрями роботи психолога з учнями 5го класу.

Початок навчання в 5-му класі дуже подібний до навчання в 1-му.Різка зміна умов навчання, різноманіття, якісне ускладнення вимог різних вчителів,навіть сама зміна позиції «найстаршого» у початковій школі , на «наймолодшого » у середній – досить складні випробування для психіки учнів.Вони вимагають від дитини самостійності, відповідальності на яку та не завжди здатна.

Основні напрями роботи практичного психолога з учнями 5-го класу.

Психодіагностична робота

Метою діагностичної роботи є поглиблене психолого-педагогічне вивчення дитини протягом усього періоду навчання , виявлення її індивідуальних особливостей, розвитку пізнавальних та особистісних якостей, емоційної сфери, динаміка розвитку. Головним критерієм підбору діагностичного матеріалу є новоутворення - нові психологічні особливості, що розвиваються у дітей цієї вікової групи. Головними напрямками діагностики є: інтелектуальний розвиток, навчальна мотивація; саморегуляція поведінки; емоційний стан; система відносин дитини та її соціометричний статус.

Корекційно-відновлювальна та розвивальна робота

Корекційно – розвивальна та відновлювальна робота має на меті сприяння повноцінному психічному та особистісному розвитку дитини. Основні завдання психолога, який працює з дітьми шкільного віку, полягають у психологічному супроводі природного розвитку дитини. Основною метою психологічного супроводу навчально-виховного процесу в школі вважається підтримка комфортного освітнього середовища, яке сприяє найбільш повному розвитку інтелектуального, особистісного і творчого потенціалу суб’єктів освітнього процесу.Даний напрям роботи включає в себе адаптацію дітей до середньої школи , від того наскільки успішно відбудеться даний процес, залежить подальша навчальна діяльність і розвиток дитини.

Консультаційна робота. Консультування підлітків, а також їхніх батьків та педагогів має свою специфіку в порівнянні з консультаційною діяльністю психолога до проблем молодших школярів. З одного боку так звана «кризовість» підліткового віку, діапазон проблем, які постають перед підлітками в вирішенні ними нових життєвих випробувань. З другого боку тепер сам школяр вперше стає клієнтом – суб’єктом звернення за психологічною допомогою.

Психологічна просвіта. Включає в себе роботу з батьками та вчителями, розповсюдження психологічної літератури, проведення тренінгів, лекцій, з метою ознайомлення з особливостями розвитку дітей, ефективними методами взаємодії з ними, шляхами вирішення проблем і т.д.

Організаційно методична робота.