- •1.Охарактеризуйте сутність, походження, структуру та функції політики.
- •2. Охарактеризуйте: становлення і розвиток політології як науки і навчальної дисципліни, її обєкт, предмет, методи дослідження та функції.
- •3.Політична думка Стародавнього Сходу.
- •4. Охарактеризуйте суспільно-політичні уявлення Стародавньої Греції.
- •5. Охарактеризуйте суспільно-політичні уявлення мислителів епохи середньовіччя і Відродження.
- •6. Проаналізуйте погляди на політику, державу, закони французьких мислителів ш.Л.Монтеск’є, ж.Ж.Руссо
- •7. Проаналізуйте погляди на політику і державу англійських мислителів т.Гоббса, Дж.Локка
- •8. Проаналізуйте особливості становлення та розвитку політичної думки в Україні.
- •9. Проаналіз. Політ.Концепції українських мислителів 20 ст.
- •10. Проаналізуйте сутність влади як суспільного явища, основні види суспільної влади та її ресурси.
- •11. Проаналізуйте сучасні теоретичні трактування політичної влади.
- •12. Охарактеризуйте типології політичного лідерства
- •13. Охарактеризуйте сутність, структуру та особливості політичної влади
- •14. Охарактеризуйте поняття «легітимність влади», типології легітимності політичної влади
- •15. Розкрийте поняття «політична еліта», проаналізуйте її структуру, функції, типології
- •16. Охарактеризуйте розвиток елітарних уявлень, сутність основних теорій політичних еліт
- •17. Розкрийте сутність, функції, основні якості політичного лідерства
- •18. Поясність сутність системного аналізу політики, поняття політичної системи. Проаналізуйте зміст теоретичних моделей політичної системи суспільства д.Істона, г.Алмонда, к.Дойча
- •19. Охар сутність, структуру, функції псс.
- •20. Проаналізуйте типології пс
- •21. Розкр пон, принц та ф демократії.
- •22.Харак тоналіт пол режиму.
- •23.Аналіз типології політичних еліт.
- •24.Харак авторитар пол режиму.
- •26. Держава, її основні ознаки та функції
- •27.Охарактеризуйте монархічну форму державного правління.
- •28. Охарактеризуйте республіканську форму державного правління.
- •29.Проаналізуйте особливості і шляхи переходу до демократії в сучасних умовах.
- •30.Проаналізуйте форми державного територіального устрою.
- •31.Охарактеризуйте взаємодію держави і громадянського суспільства.
- •32.Проаналізуйте сутність правової і соц держави як результату партнерства держави і суспільства.
- •33.Охарактеризуйте походження, сутність, ознаки та функції політичних партій.
- •34.Розкрийте поняття група інтересів, ознаки, функції громадсько-політичних організацій і рухів.
- •35.Розкрийте сутність і типи партійних систем
- •36. Наведіть типології сучасних політичних партій
- •37. Розкрийте поняття, структуру, функції й типи політичної культури
- •38.Висвітліть поняття, етапи політичної соціалізації як процесу засвоєння політико-культурних цінностей
- •39. Охарактеризуйте сутність, функції, рівні політичної ідеології
- •41.Охар лібералізм та неолібералізм як ідеол течію.
- •44.Розкр сутність пон Політичний процес.Проан політ участь як найвищ характер політ процесу.
- •45. Розкрийте основні ознаки змішаної виборчої системи
- •46. Розкрийте основні ознаки мажоритарної виборчої системи
- •47. Розкрийте основні ознаки пропорційної виборчої системи
- •48. Надайте характеристику типів політичних процесів
- •49. Охарактеризуйте політичні конфлікти та шляхи їх розв’язання
- •50. Проаналізуйте вибори як основний засіб делегування влади, класифікацію політичних виборів
- •51. Охарактеризуйте основні тенденції сучасного світового політичного процессу
- •52. Розкрийте сутність, суб’єкти, основні принципи міжнародної політики
- •53. Охарактеризуйте поняття «світове співтовариство»
- •54. Охарактеризуйте глобалізацію як ключову тенденцію світового політичного процессу
- •55. Розкрийте співвідношення внутрішньої та зовнішньої політики
- •56. Проаналізуйте місце України у системі міжнародних політичнихвідносин і у сучасному геополітичному просторі. Висвітліть процесєвро інтеграції України як пріоритетного напрямку
- •57. Проаналізуйте основні риси політичної еліти сучасної України, особливості її формування та функціонування
- •58. Охарактеризуйте форму державного правління, державно-територіального устрою в сучасній Україні згідно Конституції України
- •59.Проаналізуйте причини, зміст і наслідки політичної реформи в сучасній Україні
- •60. Проаналізуйте проблеми і шляхи становлення та розвитку правової й соціальної держави в сучасній Україні
- •61. Охарактеризуйте становлення багатопартійності в сучасній Україні, формування партійної системи
- •62. Проаналізуйте класифікацію сучасних українських партій
- •63. Проаналізуйте основні тенденції виборчого процесу і сутність виборчої системи в сучасній Україні
- •64. Проаналізуйте основні риси та особливості політичної культури народу сучасної України. Висвітліть формування суспільно-політичних цінностей та їх вплив на політичні процеси в Україні
- •65.Місце і роль у. В сучасному геополітичнму просторі.
- •66. Порівняльний аналіз поглядів Платона та Аристотеля на кращий державний устрій.
- •67. Розвиток політичної думки в 20 ст. В сша та Європі згідно статті Алмонда.
- •69.Порівняльний аналіз поглядів на політичне лідерство і необхідні якості політика Макіавеллі та Вебера.
- •70. Категорії, принципи і методи системного аналізу політики в праці Істона *Концептуальна структура для політичного аналізу*
- •71. Проаналізуйте зміст понять «політична культура», «громадянська культура», охарактеризуйте типи політичної культури викладені в праці г.Алмонда «Громадянська культура»
12. Охарактеризуйте типології політичного лідерства
У політичній літературі зустрічаються різноманітні класифікації лідерства. М. Вебер у залежності від способів легітимізації влади виділяє три типи лідерів-традиційний, раціонально-легальгий, харизматичний. В основі традиційного лідерства є віра підлеглих у те, що влада є законною, оскільки була завжди. Влада правителя пов’язана з традиційними нормами, на які він посилається. Правитель, який зневажає традиції, може втратити свою владу. Харизматичне лідерство засновується на вірі підданих у винятковий талант, дар, здібності лідера, який, на думку народу, покликаний виконувати певну, наперед визначену місію. Раціонально-легальне лідерство здійснюється через демократичні процедури шляхом надання лідеру повноважень, які обмежуються законодавством і контролюються виборцями.
У залежності від того, яким способам зміни політичної та соціальної дійсності віддають перевагу лідери, їх поділяють на реформаторів, революціонерів і консерваторів. Лідер-реформатор обирає еволюційний шлях зміни дійсності, прагне зберегти здобутки минулого, опирається на традиції. Лідер-революціонер заперечує існуючі у суспільстві базові цінності й орієнтується на створення принципово нової суспільної системи. «Архітиповим» революційним політичним лідером називають Карла Маркса. Лідер-консерватор вважає, що існуючий суспільний лад є найраціональнішим, і його він прагне зберегти й зміцнити.
За стилем керівництва розрізняють авторитарне та демократичне лідерство. Авторитарне лідерство передбачає одноосібний керівний вплив на основі загрози застосування сили, а демократичне лідерство дає змогу усім членам групи брати участь у формуванні мети діяльності групи та керівництві неї.
Американський дослідник проблем політичного лідерства Р. Такер поділяє лідерів за мірою їхнього впливу на суспільство-«реальні» лідери і менеджери. «Реальні»-це лідери герої, а менеджери-ті, хто майже не впливає на хід подій.
13. Охарактеризуйте сутність, структуру та особливості політичної влади
Політична влада - це можливість і здатність усіх суб’єктів політики здійснювати вплив на процес прийняття політичних рішень, їх реалізацію, на політичну поведінку індивідів, соціальних груп і обєднань. Державна влада є лише однією із форм політичної влади; це спеціально організована система державних органів, організацій та установ, створена для управління усіма сферами суспільного життя. На відмінну від політичної влади, державна влада є монополістом у виданні нормативно-правових актів, які регулюють життєдіяльність суспільства.
Основними рисами політичної влади є легальність, легітимність, верховенство, вплив, все загальність, моноцентричність, ефективність і результативність.
Легальність влади означає її законність, юридичну правомірність. Легальна влада діє на основі чітко фіксованих нормативно правових актів. Легітимність влади-це добровільне визначення існуючої влади громадянами, довіра до неї з їх сторони, визнання її справедливою, прогресивною. Верховенство влади-це обов’язковість виконання владних рішень (економічних, політичних, правових та ін..) усіма членами суспільства. Вплив влади-це здатність суб’єкта політики здійснювати вплив у певному напрямку на поведінку індивідів, груп, організацій, обєднань з метою сформувати чи змінити думку людей із певного питання, врегулювати політичну поведінку соціальних суб’єктів тощо. Всезагальність (тобто публічність) означає, що політична влада діє на основі права від імені всього суспільства. Моноцентричність-означає існування загальнодержавного центру (системи владних органів) прийняття рішень. Ефективність і результативність влади полягає у тому, що саме в конкретних соціальних результатах реалізуються усі задуми, платформи, програми влади, зясовується її здатність ефективно управляти усіма сферами суспільного життя.
Структура влади - це ті компоненти, без якихвонаневідбувається. Такими є її суб'єкт, об'єкт, підпорядкування об'єкту, джерела і ресурси влади. Влада може здійснитися тільки через взаємодію суб'єкта влади і її об'єкта. Суб'єкт виражає свою волю щодо об'єкта через наказ (розпорядження, команду), що супроводжується загрозою санкції у випадку його невиконання. Джерелом влади суб'єкта (владна першооснова) може виступати його сила, краса, багатство, авторитет. Специфічним джерелом влади виступають знання, володіння якою-небудь інформацією. Суб'єкти політичної влади мають багаторівневий характер: її первинний рівень виражений індивідами, вторинний -політичними організаціями, суб'єкти більш високого рівня -політичні еліти і лідери. Влади не може бути без підпорядкування об'єкта. Здатність до підпорядкування залежить від кількох факторів: засобів (ресурсів) впливу, якими володіє суб'єкт, і від мотивації підпорядкування.
Ресурси влади являють собою все те, що може бути використане для впливу на інших, що підвищує потенціал і силу впливу суб'єкта влади. Існують відкриті і приховані типи впливу.
У першому випадку використовуються такі ресурси, як:
-
силовий примус - втрата будь-яких благ, тілесні покарання (історія людства знає безліч прикладів цього - тортури, концтабори), смертна кара, обмеження свободи, штрафи, відлучення від церкви, звільнення з роботи тощо;
-
закон - традиція, звичай;
-
стимулювання - створення стимулів, якими виступають матеріальні та інші блага, що ними об'єкт влади нагороджується в обмін на поведінку, що вимагається. Ресурс винагороди широко використовують батьки, викладачі, керівники організацій, політики. Прихований вплив передбачає використання методівпереконання, тобто раціональних аргументів, або навіювання. Залежно від того, які ресурси використовуються, говорять про три способи володарювання: панування, вплив і стимулювання. Існують і інші класифікації ресурсів. Наприклад, ресурси поділяються залежно від сфер життєдіяльності. Економічні ресурси - матеріальні цінності, необхідні для суспільного виробництва і споживання, гроші, родючі землі, продукти харчування тощо.
Соціальні ресурси - соціальні і демографічні структури, соціальна інфраструктура: освіта, медичне обслуговування, соціальне забезпечення тощо. Культурно-інформаційні ресурси - знання й інформація, а також засоби їх отримання і поширення: інститути науки і освіти, ЗМІ тощо. Через ці інститути контролюється формування суспільної думки. Особливо великий вплив на політичне життя мають ЗМІ. Хто контролює ЗМІ, той і володіє ресурсами переконання і навіювання. Адміністративно-правові ресурси - система управління, сукупність владних установ.
Силові ресурси - це зброя і апарат фізичного примусу (армія, поліція, внутрішні війська, спецслужби, суд і прокуратура з їх матеріальними атрибутами: будівлями, спорядженням, тюрмами).
Система влади включає у себе:
- органи влади та громадян, які здійснюють владні функції (суб’єкти влади);
- тих, на кого спрямована влада-люди, їх групи, організації, спільноти тощо (об’єкти влади);
- механізм влади, тобто зв’язки, взаємодії, відносини між структурними елементами влади, її інститутами, цінностями, нормами, соціальний і політичний контроль.