21. Розкр пон, принц та ф демократії.

• як форма держави• як політичний режим

• як принцип організації та діяльності державних органів і громадських організацій.

Ознаки-визнанням народу вищим джерелом влади;виборністю основних органів держави;рівноправністю громадян і насамперед рівністю їх виборчих прав;підкоренням меншості більшості.

громадяни усвідомлюють себе залежними від неї. Основні форми демократії

Пряма — представницька демократія - форма народовладдя, при якій влада здійсн через вияв волі представ народу у виборних органах.Непряма -безпосер дем-ф народовл, при якій вл здійсн через безпосер виявлення волі народу чи певних соц групп.

Ф-ції дем: Організ-пол-організ под влади на дем засадах (самоврядування) Регулят-компромісну-забезп плюралізму діял суб дем в цивіл рамках співроб і компромісу, концентрації і консолідації різних політичних сил навколо інтересів громадянського суспільства і держави. Сусп-стим-забезп оптим служіння д сус-тву, стимулюв, урахув і викор громад думки. Установчу — формування органів державної влади і органів місцевого самоврядування демократичним шляхом (конкурс, вибори). Контрольну-забезп діял орг держ в межах їх компет відповідно до вимог норма-прав актів; підконтрольність і підзвітність усіх ланок державного аппарату.Охоронну — забезпеч держ орг безпеки честі і гідності кожної людини, охорони і захисту прав і свобод особи, меншості, форм власності, запобіг правопорушень і припинення їх. принципи дем: пол свобода - свобода вибору суспільного ладу і форми правління, рівноправ громад-рівність усіх перед законом, рівну відповідальність за скоєне правопорушення, право нарівний захист перед судом.виборність органів держави і постійний контакт із ними населення.  поділ владивзаємне обмеж різних гілок влади,що служить перешкодою для перетворення влади на засіб придуш свободи і рівності; прийняття рішень за волею більшості при обов дотр прав меншості.плюралізм — багатоманітність сусп явищ, розширює коло пол вибору.

22.Харак тоналіт пол режиму.

Політичний режим— система засобів і методів здійснення політичної влади; модель, форма взаємодії державновладних структур і населення.

Тоталітаризм. Цей термін запровадив Б. Муссоліні для характеристики фашистського руху в Італії та для відмежування його від нацистського руху в Німеччині. Теорія тоталітаризму склалася в ЗО—40х роках XX ст. із появою фашизму та його різновидів. Насильство за тоталітарного режиму є одним із головних засобів політичного управління. Він деформує ментальність, політичну культуру, соціальноекономічну стратифікацію населення, особисту й соціальну психологію, політичні відносини та внутрісімейні стосунки.Тоталітаризм (лат. totalis — увесь, повний) — спосіб організації суспільства, який характеризується всебічним і всеохопним контролем влади над суспільством, підкоренням суспільної системи державі, колективними цілями, загальнообов'язковою ідеологією.Характерним для нього є харизматичний тип лідерства з обов'язковою опорою на репресивний апарат. Спосіб мобілізації (модель здійснення владою політичних рішень та залучення населення до їх виконання) за тоталітаризму може здійснюватись інтенсивно через створення внутріпсихологічного ентузіазму, а також екстенсивне — за допомогою репресивнопропагандистського апарату. Лідерство за тоталітаризму має переважно індивідуалізований характер, причому навіть найближче оточення лідера значно дистанційоване від ньогоУ тоталітарних державах недопустимі будьякі форми несанкціонованих дій населення. Тоталітаризм вимагає від людини активних виявів лояльності й відданості режиму.Як типу політичного режиму тоталітаризму властиві такі риси:— наявність загальнообов'язкової ідеології, яка доводить необхідність існування даного режиму;— загальна ідеологізація, заперечення минулого й сьогодення задля «світлого» майбутнього;— ігнорування особистих цілей та інтересів заради загальних цілей режиму;— жорстке переслідування будьякого спротиву і навіть особистих думок та виправдовування з огляду на це будьяких форм насильства;— концентрація влади в руках одного лідера чи партії;— підпорядкування інформаційного простору політичному лідерові чи партії.Класичними тоталітарними державами були гітлерівська Німеччина та СРСР.