Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpora_polit.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
21.12.2018
Размер:
438.27 Кб
Скачать

6. Проаналізуйте погляди на політику, державу, закони французьких мислителів ш.Л.Монтеск’є, ж.Ж.Руссо

Одним із перших французьких просвітників був Ш. -Л. Монтескє. Монтескє виділяв три форми правління: республіку, монархію, деспотизм. Кожну фор­му правління, на його думку, характеризує певний розмір території держави: монархії - невеликі республіки середнього розміру, імперії - величезні. Республіці притаманні недостатньо ієрархізований порядок, поміркованість, законність, участь ycix у реалізації вищої влади. Монархія вирізняється iєрархічністю, диференціацією громадян, проте тут також була й поміркованість та законість. Для деспотій характерна відчуженість громадян від влади, беззакония, страх перед сваволею правителя.

Ш.-Л. Монтеск'є відстоював необхідність поділу влади на законодавчу, виконавчу, судову: одна влада має стримувати іншу, бо це є необхідна умова політичної свободи. Мислитель дав одне iз класичних визначень поняття "свобода " -це право "робити все, що дозволено законом", однак він зауважував, що свобода i влада повинні мати певні межі.

Важливу роль у Просвітництві відіграв французький філоософ Ж. -Ж. Руссо. Він вважав, що держава по­кликана виконувати загальну волю; його ідеалом є респуб­ліканська форма правління. Оскільки народ є єдиним суве­реном, то немає необхідності ділити владу на законодавчу та виконавчу гілки. Найважливіші суспільні проблеми Ж.-Ж. Руссо пропонував розглядати на всенародних плебіс­цитах. Мислитель вважав шкідливим існування в державі різноманітних асоціативних утворень (партій, громадських організацій, церкви), бо вони нібито перешкоджають вис­ловленню громадянами "головної загальної волі".

7. Проаналізуйте погляди на політику і державу англійських мислителів т.Гоббса, Дж.Локка

В основу теорії держави Т. Гоббс поклав уявлення про природу індивіда. Він вважає, що спочатку yci люди були рівними, але егоїзм сприяє виникненню у суспільстві стану "війни вcix проти вcix". Керуючись інстинктом самозахисту i намагаючись зберегти власне життя в умовах загальної війни, частина людей погодилася обрати правителя чи керівний орган, який би завдяки своїй владі над людьми, поклав край загальній війні.

"Суспільний договір" за Т. Гоббсом полягав у тому, що індивіди передавали своє право на самоврядування одній авторитетній oco6i, яка б, у свою черту, брала на себе зобов'язання діяти в ім'я ycix. Для укладення суспільного договору необхіна була згода більшості а меншість повинна була підкоритися їй. Об'еднана у такий споci6 сукупність людей складала державу. Після укладення договору громадяни втрачали yci свої попередні права, вони не могли залишити встановлену форму правління.

Т. Гоббс розрізняв держави, що виникли внаслідок добpoвільної згоди громадян, та держави, що утворилися за допомогою фізичної сили. Він називає три основні форми держави – монархію, аристократію, демократію. Найкращою, на думку Т. Гоббса, є монархія, бо вона найповніше виражае i реалізовуе абсолютний характер влади держави, у ній загальні iнтереси дуже тісно співпадають iз приватними iнтересами суверена.

Політичне вчення англійського філософа та політичного мислителя Дэ/с. Локка викладене у праці "Два трактати про правління" (1690). На думку Дж. Локка, до виникнення дер­жави люди перебували у природному стані, але він не характеризується як iйна вcix npomu вcix". Для природного стану притаманна_рівність право особи розпоряджатися своєю власністю, але у суспільстві були відсутні органи, які б об'єктиво вирішували конфлікти між людьми, карали злочинців, i це спричинило обстановку невпевненості, напруги. Для надальшого забезпечення природних прав, piвності та свободи, захисту особи й власності люди створи­ли державу.

Внаслідок утворення держави індивід, на думку Дж. Лок­ка, не втрачав ycix своїх прав, а лише право на вироблення та реалізацію законів. Цілісність держави та виконання нею cboix основних завдань, на думку Дж. Локка, здатне забезпечити конституційне правління, при якому влада була б обмежена законом i поділена. Перше місце відводиться законодавчій гілці влади як верховній (але не абсолютній) у державі.Інші гілки влади повинні підпорядковуватися законодавчій владі, але вони (особливо, виконавча влада) мають великий вплив у державі

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]