- •1.Охарактеризуйте сутність, походження, структуру та функції політики.
- •2. Охарактеризуйте: становлення і розвиток політології як науки і навчальної дисципліни, її обєкт, предмет, методи дослідження та функції.
- •3.Політична думка Стародавнього Сходу.
- •4. Охарактеризуйте суспільно-політичні уявлення Стародавньої Греції.
- •5. Охарактеризуйте суспільно-політичні уявлення мислителів епохи середньовіччя і Відродження.
- •6. Проаналізуйте погляди на політику, державу, закони французьких мислителів ш.Л.Монтеск’є, ж.Ж.Руссо
- •7. Проаналізуйте погляди на політику і державу англійських мислителів т.Гоббса, Дж.Локка
- •8. Проаналізуйте особливості становлення та розвитку політичної думки в Україні.
- •9. Проаналіз. Політ.Концепції українських мислителів 20 ст.
- •10. Проаналізуйте сутність влади як суспільного явища, основні види суспільної влади та її ресурси.
- •11. Проаналізуйте сучасні теоретичні трактування політичної влади.
- •12. Охарактеризуйте типології політичного лідерства
- •13. Охарактеризуйте сутність, структуру та особливості політичної влади
- •14. Охарактеризуйте поняття «легітимність влади», типології легітимності політичної влади
- •15. Розкрийте поняття «політична еліта», проаналізуйте її структуру, функції, типології
- •16. Охарактеризуйте розвиток елітарних уявлень, сутність основних теорій політичних еліт
- •17. Розкрийте сутність, функції, основні якості політичного лідерства
- •18. Поясність сутність системного аналізу політики, поняття політичної системи. Проаналізуйте зміст теоретичних моделей політичної системи суспільства д.Істона, г.Алмонда, к.Дойча
- •19. Охар сутність, структуру, функції псс.
- •20. Проаналізуйте типології пс
- •21. Розкр пон, принц та ф демократії.
- •22.Харак тоналіт пол режиму.
- •23.Аналіз типології політичних еліт.
- •24.Харак авторитар пол режиму.
- •26. Держава, її основні ознаки та функції
- •27.Охарактеризуйте монархічну форму державного правління.
- •28. Охарактеризуйте республіканську форму державного правління.
- •29.Проаналізуйте особливості і шляхи переходу до демократії в сучасних умовах.
- •30.Проаналізуйте форми державного територіального устрою.
- •31.Охарактеризуйте взаємодію держави і громадянського суспільства.
- •32.Проаналізуйте сутність правової і соц держави як результату партнерства держави і суспільства.
- •33.Охарактеризуйте походження, сутність, ознаки та функції політичних партій.
- •34.Розкрийте поняття група інтересів, ознаки, функції громадсько-політичних організацій і рухів.
- •35.Розкрийте сутність і типи партійних систем
- •36. Наведіть типології сучасних політичних партій
- •37. Розкрийте поняття, структуру, функції й типи політичної культури
- •38.Висвітліть поняття, етапи політичної соціалізації як процесу засвоєння політико-культурних цінностей
- •39. Охарактеризуйте сутність, функції, рівні політичної ідеології
- •41.Охар лібералізм та неолібералізм як ідеол течію.
- •44.Розкр сутність пон Політичний процес.Проан політ участь як найвищ характер політ процесу.
- •45. Розкрийте основні ознаки змішаної виборчої системи
- •46. Розкрийте основні ознаки мажоритарної виборчої системи
- •47. Розкрийте основні ознаки пропорційної виборчої системи
- •48. Надайте характеристику типів політичних процесів
- •49. Охарактеризуйте політичні конфлікти та шляхи їх розв’язання
- •50. Проаналізуйте вибори як основний засіб делегування влади, класифікацію політичних виборів
- •51. Охарактеризуйте основні тенденції сучасного світового політичного процессу
- •52. Розкрийте сутність, суб’єкти, основні принципи міжнародної політики
- •53. Охарактеризуйте поняття «світове співтовариство»
- •54. Охарактеризуйте глобалізацію як ключову тенденцію світового політичного процессу
- •55. Розкрийте співвідношення внутрішньої та зовнішньої політики
- •56. Проаналізуйте місце України у системі міжнародних політичнихвідносин і у сучасному геополітичному просторі. Висвітліть процесєвро інтеграції України як пріоритетного напрямку
- •57. Проаналізуйте основні риси політичної еліти сучасної України, особливості її формування та функціонування
- •58. Охарактеризуйте форму державного правління, державно-територіального устрою в сучасній Україні згідно Конституції України
- •59.Проаналізуйте причини, зміст і наслідки політичної реформи в сучасній Україні
- •60. Проаналізуйте проблеми і шляхи становлення та розвитку правової й соціальної держави в сучасній Україні
- •61. Охарактеризуйте становлення багатопартійності в сучасній Україні, формування партійної системи
- •62. Проаналізуйте класифікацію сучасних українських партій
- •63. Проаналізуйте основні тенденції виборчого процесу і сутність виборчої системи в сучасній Україні
- •64. Проаналізуйте основні риси та особливості політичної культури народу сучасної України. Висвітліть формування суспільно-політичних цінностей та їх вплив на політичні процеси в Україні
- •65.Місце і роль у. В сучасному геополітичнму просторі.
- •66. Порівняльний аналіз поглядів Платона та Аристотеля на кращий державний устрій.
- •67. Розвиток політичної думки в 20 ст. В сша та Європі згідно статті Алмонда.
- •69.Порівняльний аналіз поглядів на політичне лідерство і необхідні якості політика Макіавеллі та Вебера.
- •70. Категорії, принципи і методи системного аналізу політики в праці Істона *Концептуальна структура для політичного аналізу*
- •71. Проаналізуйте зміст понять «політична культура», «громадянська культура», охарактеризуйте типи політичної культури викладені в праці г.Алмонда «Громадянська культура»
17. Розкрийте сутність, функції, основні якості політичного лідерства
Термін «лідер» означає «керівник», провідник. Політичне лідерство-це влада, яка здійснюється одним чи кількома індивідами з метою пробудження членів нації до дій.
Політичне лідерство-це відносини між людьми у процесі спільної діяльності, за якої одна сторона забезпечує домінування своєї волі над іншими.
Ознаки політичного лідерства:
-
лідерство передбачає постійний вплив на оточуючих;
-
політичний вплив повинен бути всезагальним і розповсюджуватися на усіх членів керованої спільноти;
-
лідерство закріплюється у певних нормах, правилах, привілеях, повноваженнях.
Політичне лідерство ґрунтується на потребі в упорядкованості та керованості окремих елементів соціальної системи для забезпечення їх нормального функціонування та розвитку. В основі політичного лідерства лежать соціальні чинники, антропологічні й психологічні особливості індивідів. Дослідники вказують на різні якості індивідів, необхідні для того, щоб стати політичним лідером: одні називають силу волі, розум, цілеспрямованість, хитрість; інші-глибоке розуміння справи, якою займається лідер, професіоналізм.
У системі політичного лідерства виділяють три головні компоненти:
- соціальні умови і чинники, які впливають на політичного лідера;
- індивідуальні соціально-психологічні особливості лідера;
- ресурси чи засоби, якими володіє лідер для здійснення політичної діяльності.
Політичний лідер-глава, керівник держави, партії, громадсько-політичної організації, руху, якоїсь громади тощо; популярний і впливовий учасник суспільного життя, який визначально впливає на нього, консолідує зусилля людей для досягнення якоїсь спільної мети.
Функції політичних лідерів:
-
новаторська-означає, що політичний лідер, свідомо вносить нові конструктивні ідеї соціального розвитку суспільства;
-
комунікативна-передбачає відображення всієї гами потреб і інтересів людей як в політичних маніфестах і програмах політичних лідерів, так і в їх практичній діяльності;
-
організаторська-вимагає мобілізації народу та втілення політичних програм, рішень в життя, включає формування кадрів і згуртування прибічників реформи;
-
координаційна-вона є продовженням організаторської і направлена на координацію і узгодження дій всіх суб’єктів політичних перетворень-інститутів і органів влади, а також практичних виконавців рішень;
-
інтегративна-напрвлена на підтримку цілісності і стабільності суспільства, громадянського миру і злагоди, єдності політичних сил, згуртованості всіх соціальних груп.
18. Поясність сутність системного аналізу політики, поняття політичної системи. Проаналізуйте зміст теоретичних моделей політичної системи суспільства д.Істона, г.Алмонда, к.Дойча
Системний аналіз дає можливість установити, що будь-яка система, в тому числі й політична, визначається тим, що, по-перше, складається з багатьох елементів; по-друге, елементи системи складають єдине ціле; по-третє, система взаємодіє з навколишнім середовищем. Політична система суспільства — інтегрована сукупність відносин влади, суб'єктів політики, державних та недержавних соціальних інститутів, покликаних виконувати політичні функції щодо захисту, гармонізації інтересів соціальних угруповань, спільнот, суспільних груп, забезпечувати стабільність і соціальний порядок у життєдіяльності суспільства.
Політичну систему суспільства досліджували протягом багатьох століть, починаючи від Аристотеля. Але вагомих результатів було досягнуто лише в XX ст. після застосування американським теоретиком Д. Істоном методу системного аналізу («Політична система», «Системний аналіз політичного життя»). На думку Д. Істона, політична система є цілісною множиною багатьох елементів, кожний з яких складається з простіших явищ і процесів. Досліджуючи її, за Істоном, необхідно застосовувати два підходи: соціально-психологічний, спрямований на вивчення поведінки особи і мотивації учасників, та ситуаційний, який дає змогу аналізувати активність груп під впливом соціального оточення. Д. Істон визначає політику як процес винесення обов'язкових рішень і дій не лише щодо реалізації цінностей та ідеалів, а й щодо відновлення порушеної рівноваги в суспільній чи політичній системах. На його думку, кожна конкретна політична система має свої межі, у яких її політичні рішення обов'язкові та реально виконуються.
Не менш цікаві ідеї висловив і американський політолог Г. Алмонд («Порівняльні політичні системи», «Порівняльний політичний аналіз»). Політичну систему він розглядає як набір ролей, що взаємодіють, або як рольову структуру. Його погляди зведені до таких принципів: будь-яка політична система має свою структуру; всі політичні системи здійснюють однакові функції; кожна політична система багатофункціональна (врівноваженість влад); всі політичні системи змішані в культурному значенні (відсутність «чистого» правлячого режиму). політики). Найважливіша функція політичної системи — вивчення та з'ясування особливостей ситуації. Модель Г. Алмонда отримала назву мікроструктуралістського функціоналізму, тому що головне її завдання — фіксація різних інтересів всередині системи, їх інвентаризація, зіткнення та гармонізація.
Видатним теоретиком політичної системи вважається американський вчений К.Дойч. у своїй головній праці «Нерви управління: моделі політичної комунікації і контролю» він визначає політичну систему як мережу комунікацій і інформаційних поптоків. На думку Дойча, уряд мобілізує політичну систему шляхом регулювання інформаційних поптоків і комунікативних взаємовідносин між системою і середовищем, а також окремими блоками всередині самої системи.