- •Курсова робота
- •1. Аналіз професійної діяльності фахівця.
- •1.1.1. Характеристика галузі господарської діяльності фахівця
- •1.1.2. Визначення видів діяльності робітника
- •1.1.3. Характеристика трудових процесів, що виконує робітник
- •1.2 Проектування кваліфікаційної характеристики фахівця
- •1.2.1 Професійне призначення й умови використання фахівця
- •1.2.2. Побудова функціональної структури діяльності фахівця
- •1.2.3 Визначення кваліфікаційних вимог і умов атестації фахівця
- •1.3. Разработка змісту професійнох підготовки фахівця
- •1.3.1. Постановка тактичних цілей навчання
- •1.3.2. Угрупування змісту теоретичного навчання відповідно з об'єктом вивчення та видом діяльності фахівця
- •1.3.3. Вибір системи виробничого навчання
- •1.3.4. Побудова звідно-тематичного плану професійна підготовки фахівця
- •2. Проектування технологій навчання по темі «технологія ремонта токарного станка 16к20ф3» з курсу «слюсар-ремонтник»
- •2.1. Постановка цілей вивчення теми і вибір типу навчання
- •2.2. Проектування дидактичних матеріалів та обрання групи загальнодидактичних методів навчання
- •2.2.1. Проектування плану та логічна - сематичної структурної схеми
- •Класифікація
- •Види станків
- •Види ремонта
- •2.3. Постановка навчально-методичних цілей вивчення теми
- •2.4. Проектування мотиваційних технологій навчання
- •2.5. Аналіз базових умов навчання. Вибір способів актуалізації (формування) базових знань.
- •2.5.1. Аналіз базових знань учнів.
- •2.5.2. Аналіз технічних і дидактичних засобів навчання
- •2.6 Проектування технології формування оод, вд та кд
- •2.7 Складання перспективного-поурочного плану викладання теми
- •2.8 Розробка бінарних дій викладача й учнів на уроці «Ремонт токарного станка 16к20ф3»
2.5. Аналіз базових умов навчання. Вибір способів актуалізації (формування) базових знань.
2.5.1. Аналіз базових знань учнів.
Наступний етап дидактичного проектування передбачає здійснення аналізу і діагностики процесу навчання, що включає:
-
анализ початкових вимог, серед яких рівень сформованості у учнів базових умінь з конкретної теми, емоційне відношення до професії і учбового предмета, социо-демографеские і психологічні характеристики групи;
-
анализ дидактико-технических засобів навчання.
В результаті аналізу і діагностики стану процесу навчання мають бути отримані способи корекції початкових вимог до учбової групи і способи удосконалення засобів навчання.
Корекція базових умінь у учнів містить:
-
визначення базового матеріалу;
-
встановлення міжтемних (МТ) зв'язків учбового матеріалу теми, що розробляється, з базовим матеріалом;
-
визначення способів реалізації Мт-зв'язків в навчанні;
-
вибір способів (методів, форм і засобів) контролю базових знань;
-
визначення критеріїв оцінки базових знань учнів;
-
вибір способів формування базових знань.
Базовий матеріал - це усе ті відомості, які по сенсу пов'язані з цією темою і знання яких учнем робить для нього новий матеріал доступним.
Базовий матеріал з новим утворює той або інший зв'язок. Встановлення виду Мт-зв'язків дозволяє визначитися із способом його реалізації в навчанні і, тим самим, підійти до вибору способів контролю і формування базових знань у учнів.
Кожна встановлена (МТ) - зв'язок повинен відбивати як часовий, так і змістовний аспекти.
Виходячи з виду Мт-зв'язку і особливостей її реалізації, вибираються способи контролю базових знань з урахуванням характеристик учбової групи, складності і важливості нового матеріалу, резерву часу.
Контроль за типом може бути вступним, по виду - попереднім і може бути здійснений за допомогою таких методів, як контрольна робота, опитування, тестування і т.п. За формою вступний контроль може бути індивідуальним, фронтальним, груповим або комбінованим. До засобів реалізації контролю відносяться завдання, питання, картки завдань, тести і т.п.
Залежно від результатів вступного контролю вибираються способи формування базових знань учнів, серед яких:
-
швидке і чітке відтворення необхідної інформації;
-
включення базового матеріалу в орієнтовану основу діяльності при викладі нового матеріалу;
-
рішення завдань з міжпредметним змістом.
Методами формування базових знань можуть бути обрані розповідь, пояснення і так далі, а засобами, відповідно, - план викладу матеріалу, план рішення задачі і т.д.
Найменування теми, розділу, підрозділу |
Перелік базового матеріалу |
Тип Мт-зв'язків |
Спосіб реалізації |
Методи контролю зв'язків |
Засоби контролю |
Критерії оцінки |
М
Таблиця
2.4 |
Засоби формування базових знань |
Ремонт токарного станка 16к20ф3 |
Спецтехнологія: - види ремонтних робіт; - алгоритм виконання ремонтних робіт; - слюсарний інструмент. |
Супутній |
Нагадування |
Оскільки переважаючий в групі тип темпераменту – холерик, то найраціональніше застосувати метод - усний опит. Форма – фронтальний. Засоби – контрольні питання. |
1. Який слюсарний інструмент ви знаете? 2. Який алгоритм ремонту ви можете запропонувати? 3. Перечісліть види ремонтних робіт. |
10 б – за 6 правильних відповідей 8 б – за 4 праавильных відповіді 6 б – за 3 правильних відповіді 4 б – за 2 правильних відповіді 2 б – за 1 правильну відповідь |
Бесіда, оскільки більшість учнів в групі – холерики |
Розповідь по плану: 1. Види ремонтних робіт. 2. Алгоритм виконання ремонтних робіт. 3.Слюсарний інструмент. 4. Загальні відомості про токарний станок 5. Кінематична схема станка 6. Основні призначення ліній. 7. Правила оформлення листа. 8. Особливості застосування і позначення масштабу. 9. Різновиди станків; 10. Налагодження станка
|
Теорія різання металу: -Загальні відомості про токарний станок -Кінематична схема станка |
Попередній |
Нагадування |
|
|||||
Креслення:
|
Попередній |
Повторення |
|
|||||
|
Основні відомості про станок: - Різновиди станків; - Наладка станка;
|
Попередній |
Повторення |
|
1. Які станки ви знаете ? 2.Як настроїти станок на задані режими ? |
|
|
|