- •Слюсарна справа в питаннях та відповідях.
- •1. Охорона праці в слюсарній майстерні.
- •2. Вимоги до виробничого одягу.
- •3. Електробезпека в слюсарній майстерні.
- •4. Заходи пожежної безпеки.
- •5. Обладнання слюсарної майстерні: індивідуального та колективного користування.
- •6. Загальна характеристика чорних металів: чавун, сталь.
- •7. Загальна характеристика кольорових металів: мідь, латунь, бронза, алюміній.
- •8. Засоби вимірювання та контролю.
- •9. Штангельциркуль: види, будова та способи вимірювання.
- •10. Розмічання. Інструменти для площинного розмічання.
- •11. Прийоми та способи розмічання.
- •12. Дефекти і охорона праці при розмічанні.
- •13. Виправлення металу: інструмент та обладнання.
- •14. Види випрямляння металу та охорона праці.
- •15. Згинання металу.
- •16. Згинання та розвальцьовування труб.
- •17. Дефекти та охорона праці при згинання металу.
- •18. Рубання металу, інструменти для процесу.
- •19. Процес рубання та охорона праці.
- •20. Види ножиців.
- •21. Ножівка: будова, ножівкове полотно.
- •22. Правила робот ножівкою та охорона праці при різанні.
- •23. Напилок: будова та види за насічками.
- •24. Класифікація напилків.
- •25. Прийоми опилювання.
- •26. Дефекти та охорона праці при опилюванні металу.
- •27. Будова свердла.
- •28. Види сверл.
- •29. Зенкер: будова та види.
- •30. Зенківка: види її.
- •31. Розвертки: будова та види.
- •32. Загальна характеристика ручної свердлильної електричної машини та свердлильних верстатів.
- •33. Охорона праці з ручними свердлильними електричними машинами.
- •34. Охорона праці на свердлильному верстаті.
- •Вимоги безпеки перед початком роботи
- •Ш вимоги безпеки щд час виконання роботи
- •IV вимоги безпеки по закінченню роботи
- •35. Різьба і її елементи.
- •36. Основні типи різьб.
- •37. Мітчик: будова та види. Правила нарізання різьби мітчиком.
- •38. Види плашок. Правила нарізання плашкою.
- •39. Брак при нарізанні різьби.
- •40. Клепання: види, недоліки, види заклепок та швів.
- •41. Інструменти, види й методи при клепанні.
- •42. Дефекти та безпека праці при клепані.
- •43. Загальна характеристика зварювання: класи зварювання, види зварних швів, безпека праці.
- •44. Загальна характеристика паяння: види припоїв та флюсів, види паяльників, види паяльних швів, безпека праці.
- •45. Правила складання маршрутних карток.
14. Види випрямляння металу та охорона праці.
Випрямляння штабового металу здійснюється так. На випнутому боці крейдою позначають межі згинів. Удари наносять по випнутих частинах, регулюючи силу удару залежно від товщини смуги і величини кривизни: чим більше викривлення і товща смуга, тим сильнішими мають бути удари. В міру випрямляння смуги силу ударів послаблюють і частіше перевертають смугу з одного боку на інший до повного випрямлення. Результати випрямляння перевіряють на око, а точніше — на розмічальній плиті на просвіт або накладанням лінійки на смугу.
Випрямляння прутка. Після перевірки на око на випнутому боці прутка крейдою позначають межі вигинів. Потім пруток кладуть на плиту або ковадло так, щоб зігнута частина знаходилася випнутістю догори . Удари наносять по випнутій частині від країв згину до середини, регулюючи силу ударів залежно від діаметра прутка і величини згину. В міру випрямляння згину силу ударів зменшують і, повертаючи пруток навколо своєї осі, закінчують випрямляння легкими ударами.
Випрямляння листового металу. На заготовці, що має хвилястість по краях, спочатку обводять крейдою чи м'яким графітовим олівцем хвилясті ділянки. Після цього заготовку кладуть па плиту так, щоб її краї не звисали, а лежали повністю на опорній поверхні. Притискуючи заготовку рукою, починають випрямляння. Щоб розтягнути середину заготовки, удари молотком наносять від середини до краю.
Випрямляння валів (діаметром до 300 мм) на ручних пресах виконують так. Вал кладуть на призми, а натиск здійснюють гвинтом. Прогин визначають в центрах за допомогою індикатора.
Випрямляння наклепом здійснюють, поклавши зігнутий вал на рівну плиту випнутістю донизу, наносячи невеликим молотком часті й легкі удари по поверхні вала. Після утворення на поверхні наклепаного шару просвіт між валом і плитою зникає — випрямляння припиняють.
Випрямляння методом підігрівання (без-ударне). Профільний метал (таврового та двотаврового перерізу, кутники, швелери), пустотілі вали, товсту листову сталь, поковки випрямляють з нагріванням зігнутого місця (випнутості) паяльною лампою або зварювальним пальником до вишнево-червоного кольору; шари металу, що оточують випнутість, охолоджують сирим азбестом або мокрим ганчір'ям.Оскільки нагрітий метал пластичніший, при охолодженні струменем стиснутого повітря він стискується і випрямляється.
Охорона праці.
-
працювати лише справним інструментом (правильно насаджені без молотки без розколин на рукоятках;
-
для захисту рук від ударів та вібрації металу працювати в рукавицях;
-
заготовку на плиті або ковадлі утримувати міцно.
15. Згинання металу.
Згинання — це спосіб обробки металу, при якому заготовці або її частині надається зігнута форма. Слюсарне згинання виконується молотками (краще з м'якими бойками) у лещатах, на плиті або за допомогою спеціальних пристроїв. Тонкий листовий метал згинають киянками, вироби з дроту діаметром до 3 мм — плоскогубцями або круглогубцями. Згинають лише пластичний матеріал.
Згинання деталей — одна з найрозповсюдженіших слюсарних операцій. Виготовлення деталей згинанням можливе як вручну на опорному інструменті та оправках, так і в згинальних машинах (пресах).
Суть згинання полягає в тому, що одну частину заготовки перегинають відносно іншої на певний кут. Здійснюють це так. На заготовку, що вільно лежить на двох опорах, діє згинальне зусилля, що спричинює в заготовці згинальне напруження. Якщо це напруження не перевищує границі пружності матеріалу, деформація, яку дістала заготовка, є пружною і після зняття навантаження заготовка набуває первинного вигляду (випрямляється).
Однак при згинанні потрібно, щоб заготовка після зняття навантаження зберегла надану їй форму, тому напруження згинання має перевищувати границю пружності.
При згинанні деталей під прямим кутом без заокруглень з внутрішнього боку припуск на загин беруть від 0,5 до 0,8 товщини матеріалу. Додаючи довжину внутрішніх сторін кутника чи скоби, дістанемо довжину розгортки заготовки деталі.