22. Правила робот ножівкою та охорона праці при різанні.

При роботі ножівкою слід дотримуватися таких правил:

- у роботі має брати участь усе ножівкове полотно;

- працювати ножівкою слід не поспішаючи, плавно, без ривків, роб­лячи не більш як 30...60 подвійних

ходів на хвилину;

- перед закінченням розпилювання послабити натиск на ножівку, бо при сильному натиску ножівкове

полотно різко вискакує з розпилу, б'ючись об лещата або заготовку, в результаті чого можна

дістати травму;

- при різанні не давати полотну нагріватися; для зменшення тертя полотна об стінки у пропилі

заготовки періодично змащують полотно мінеральним або графітовим мастилом, особливо при

різанні в'язких металів;

- при зламуванні або викришуванні хоча б одного зуба роботу негайно припинити, видалити з

пропилу залишки зламаного зуба, полотно за­мінити новим або сточити на верстаті два-три сусідніх

зуби, після цього можна продовжувати роботу.

При різанні металів слід дотримуватися таких вимог безпеки:

- оберігати руки від поранення різальними кромками ножівки або занозами на металі;

- слідкувати за положенням пальців лівої руки, яка підтримує лист внизу;

- не здувати ошурки і не видаляти їх руками, щоб уникнути забруд­нення очей або поранення рук;

- не захаращувати робоче місце непотрібними інструментами і дета­лями

23. Напилок: будова та види за насічками.

Обпилюванням називається операція з обробки металів та інших матеріалів зняттям незначного шару напилками вручну або на обпилювальних верстатах.Припуски на обпилювання залишають неве­ликими — від 0,5 до 0,25 мм. Точність обробки обпилюванням стано­вить 0,2...0,05 мм (в окремих випадках — до 0,001 мм).

Ручна обробка напилком зараз значною мірою замінена обпилю­ванням на спеціальних верстатах, але повністю витіснити ручне обпилювання ці верстати не можуть, бо підгоночні роботи при скла­данні та монтажі обладнання часто доводиться виконувати вручну.

Напилок — це стальний брусок певного про­філю і довжини, на поверхні якого є насічки (нарізки), що утворюють западини і гостро заточені зубці, у перерізі мають форму клина. На­пилки виготовляють зі сталі У10А або У13А, після насічення піддають термічній обробці.

Напилки поділяють за розміром насічки, її фор­мою, довжиною та формою бруска.

Напилок складається з носика (1), робочої частини (2), ненасиченої дільниці (3), заплечика (4), хвостовика (5), широкої сторони (6), та вузької сторони (7), ребра (8).

Види та основні еле­менти насічки. Насічка на поверхні напилка утворює зубці, що знімають стружку з оброблюваного матеріа­лу. Зубці напилків виго­товляють на пилконасічиих верстатах за допомогою спеціального зубила, на фрезерних верстатах — фре­зами, на шліфувальних верстатах — спеціальними шліфувальними кругами, а також накатуванням, протягуванням на протяжних верстатах (протяжками) і на зубонарізних верстатах. Кожним із зазначених способів насікається свій профіль зубця.

Види напилків за насічками:

Напилки з одинарною насічкою можуть знімати широку стружку всією насічкою. їх застосовують при обпилюванні м'яких металів, сплавів (латуні, цинку, бабіту, свинцю, алюмінію, бронзи, міді тощо).

Напилки з подвійною (перехресною) насічкою застосовують для обпилювання сталі, чавуну та інших твердих матеріалів.

Напилки з рашпільною (точковою) насічкою (рашпілі) застосовують для обробки дуже м'яких металів і неметале­вих матеріалів — шкіри, гуми тощо.

Напилки з дуговою насічкою застосовують для об­робки м'яких металів (міді, дюралюмінію тощо).