40. Клепання: види, недоліки, види заклепок та швів.

Клепанням називається процес з'єднання двох або кількох деталей за допомогою заклепок. Цей вид з'єднання належить до групи нероз'ємних, бо роз'єднання склепаних деталей можливе лише внаслі­док руйнування заклепки.

Клепання поділяють на холодне, таке що виконують без нагрівання заклепок, і гаряче, при якому перед встановленням на місце стержень заклепки нагрівають до 1000... 1100 °С.

Практикою вироблені такі рекомендації щодо застосування холод­ного й гарячого клепання залежно від діаметра заклепок: до d = 8 мм — лише холодне; при d = 8... 12 мм — як гаряче, так і холодне;при d > 12 мм — лише гаряче.

Заклепкові з'єднання мають ряд суттєвих недоліків, основними з яких є:

• збільшення маси клепаних конструкцій;

• послаблення скле­пуваного матеріалу у місцях утворення отворів під заклепки;

• значне число технологічних операцій, потрібних для виконання заклепкового з'єднання.

• значний шум та вібрації (коливання), які виникають при роботі ручними пневматичними молотками і шкідливо впливають на організм людини, тощо.

Заклепка — це циліндричний металевий стержень з головкою певної форми. Головка заклепки, виготовлена разом зі стержнем, на­зивається закладною, а та, що утворюється під час клепання з частини стержня, яка виступає над поверхнею склепуваних дета­лей,— замикаючою.

За формою головок розрізняють заклепки: з півкруглою високою головкою зі стержнем діаметром 1...36 мм і завдовжки 2... 180 мм; з пікруглою низькою головкою зі стержнем діаметром 1….10 мм і завдовжки 4...80 мм; з плоскою головкою , зі стержнем діаметром 2...36 мм і завдовжки 4... 180 мм; з потайною головкою зі стержнем діаметром 1... 36 мм і завдовжки 2... 180 мм; з півпотайною головкою зі стержнем діаметром 2...36 мм і завдовжки 3...210 мм. Інколи застосовують спеціальні типи закле­пок— вибухові із сердечником. Вибухові заклепки мають у вільному кінці стержня заглиблення (камеру), заповнене вибуховою речовиною, яка захищена від проникнення атмосферної вологи шаром лаку. Вибухові заклепки виготовляють 0 3,5; 4; 5 і 6 мм. У ви­бухових заклепках стержень завдовжки від 6 до 20 мм, склепуваний пакет завтовшки від 1,6...2,5 до 14,1...15 мм. Клепання вибуховими заклепками здійснюють тоді, коли неможли­во зробити замикаючу головку.

Заклепки виготовляють з матеріалів, яким властива хороша плас­тичність,— сталі, міді, латуні, алюмінієвих сплавів; заклепки для відповідальних з`єднань виготовляють з нержавіючої або легованої сталі.

Як правило, заклепки мають бути виконані з того самого матеріа­лу, що й з'єднувані деталі; у противному разі можлива поява корозії й руйнування місця з'єднання.

Місце з'єднання деталей заклепками називається заклепковим швом. Залежно від характеристики й призначенню заклепкового з'єднання заклепкові шви поділяють на три види — міцні, щільні й міцнощільні.

Міцний шов застосовують для з'єднань підвищеної міцності. Міцність шва досягається тим, що він має кілька рядів заклепок.

Щільний шов застосовують для виготовлення досить щільної й герметичної конструкції при незначних навантаженнях.

Міцнощільний шов застосовують для виготовлення міц­ного і разом з тим непроникного для пари, газу, води та інших рідин з'єднання.

Заклепкові шви поділяють на однорядні, дворядні й багаторядні, а залежно від розміщення заклепок — на паралельні й шахові. Найрозповсюджувальними є: нахлесточні (а), встикові з одною пластинкою (б), встикові з двома пластинками (в)

а б в

Відстань меж центрами отворів для заклепок (крок заклепок t) повинне бути дорівнює трьом діаметрам заклепки, тобто t = 3d, а відстань а від центра заклепки до краю, що склепують аркушів повинне становити а = 1,5 d, для просвердлених отворів а = 2,5d для пробитих отворів; для дворядних швів крок t =4 d, а відстань від центра заклепки до краю аркушів, що склепують, а = 1,5d; відстань між рядами заклепок повинне становити 2d заклепки.