21. Ножівка: будова, ножівкове полотно.

Ручна ножівка (пила) — інструмент дія різання товщих, ніж при різанні ножицями, листів штабового, круглого та профільного металу, а також для прорізування шліців, пазів, обрізування й вирізу­вання заготовок по контуру та інших робіт.

Ручна слюсар­на ножівка скла­дається зі станка (рамки) і ножівкового полотна. На одному кінці рамки є нерухо­ма головка з хвостовиком і рукояткою, а на іншому — рухома головка з натяжним гвинтом і гайкою (баранцем) для натягування полотна. У головках є прорізи, у які вставляють ножівкове полотно і закріплюють штиф­тами.

Ножівкове полотно — це тонка, вузька стальна пласти­на з двома отворами для закріплення, яка має зуби на одному з ребер. Полотна виготовляють зі сталі У10А та Х6ВФ, їх твердість 63...64 НРХ_е. Залежно від призначення ножівкові полотна поділяють на руч­ні та машинні. Полотна встановлюють у рамку зубами вперед. Розмір (довжина) ручного ножівкового полотна визначається за відстанню між центрами отворів під штифти. Найчастіше застосовують для ручних ножівок ножівкові полотна, довжина яких І = 250...300 мм, висота Ь — 13 і 16 мм, товщина Н = 0,65...0,8 мм.

Кожен зуб ножівкового полотна має форму клина (різця). На зубі, як і на різці, розрізняють задній кут α, кут загострення β і передній кут γ, сума кутів = 90°.

Залежно від твердості розрізуваного металу передній кут зубів ножівкового полотна може бути додатним (б), мати нульове значення (в) або від'ємним (г). Для різання металів різної твердості кути зубів ножівкового полот­на можуть бути: передній γ = 0...12⁰; задній α = 35...40°; загострення β = 43...60°.

а б в

Для різання металів користуються переважно ножівковими полот­нами з кроком, що дорівнює 1,3... 1,6 мм, при якому на довжині 25 мм нараховується 17...20 зубів.

Розведення зубів ножівкового полотна. При різанні ручною ножівкою» у роботі має брати участь (одночасно різати метал) не менше двох-трьох зубів. Щоб уникнути заїдання (заклинювання) ножівкового по­лотна у металі, зуби розводять. Тоді ширина розрізу, зробленого ножівкою, буде трохи більшою за товщину полотна. Крім того, це значно полегшує роботу.

Залежно від значення кроку S розведення виконують по полотну та по зубу. Зуби ножівкових полотен, у яких S = 0,8 мм, мають бути роз­ведені по полотну, тобто кожні два суміжні зуби відгинають у протилежні боки на 0,25...0,60 мм (таке розведення, яке ще називають хвилястим, допускається і при S = 1 мм). Розве­дення виконують на висоті не більшій за подвоєну висоту зуба. Крок розведення беруть 8S.

Полотна, у яких S > 0,8 мм, розводять по зубу; таке розведення називається гофрованим. При малому крокові два-три зуби відводять праворуч і два-три — ліворуч. При середньому крокові один зуб відводять ліворуч, другий праворуч, третій не відво­дять. При великому крокові один зуб відводять ліворуч, а інший —-праворуч. Звичайно розведення по зубу застосовують для полотен з кроком зубів 1,25 або 1,6 мм. Розведення ножівкового полотна має завершуватися на відстані не більш як 30 мм від торця.