26. Дефекти та охорона праці при опилюванні металу.

Найчастішими дефектами при обпилюванні є такі:

- нерівності поверхонь (горби) і завали країв заготовки як результат невміння користуватися

напилком;

- вм'ятини або пошкодження поверхні заготовки у результаті не­правильного затискування її у

лещатах;

- неточність розмірів обпиляної заготовки внаслідок неправильної розмітки, зняття надто великого

або малого шару металу, а також неправильності вимірів або неточності вимірювального

інструмента;

- задири, подряпини на поверхні деталі, що виникають в результаті недбалої роботи і застосування

неправильно підібраного на­пилка.

При обпилювальних роботах слід виконувати такі вимоги безпеки:

- при обпилюванні заготовок з гострими краями не можна підгинати пальці лівої руки під напилок

при зворотному ході;

- стружку, що утворюється в процесі обпилювання, треба змітати з верстата волосяною щіткою;

категорично заборонено скидати стружку голими руками, здувати її або видаляти стиснутим

повітрям;

- при роботі слід користуватися лише напилками з міцно насадже­ними рукоятками; забороняється

працювати напилками без рукояток або напилками з надтріснутими, розколотими рукоятками.

27. Будова свердла.

Свердлінням називається утворення зняттям стружки отворів у суцільному матеріалі за допомогою рі­зального інструмента — свердла, якому надають обертального та поступального руху відносно його осі.

Свердління застосовують

- щоб зробити невідповідальні отвори невисокого ступеня точності й значної шорсткості, наприклад під кріпильні болти, заклепки, шпильки тощо.

- зробити отвори під нарізання різьби, розвірчування та зенкеру­вання.

Розсвердлювання називається збільшення розміру отвору в суцільному матеріалі, яке дістали литтям, штампуванням, куванням чи іншими способами.

Спіральне свердло — двозубий (дволезовий) різальний інструмент. Він має дві основні частини — робочу та хвостовик. Робоча частина свердла, в свою чергу, має циліндричну (калібруючу) та різальну частини. На циліндричній частині є дві гвинтові канавки, розміщені одна проти одної. Їх призначення — відводити стружку з отвору, що просвердлюється, під час роботи свердла. Канавки на свердлах мають спеціальний профіль, який забезпечує правильне утворення різальних кромок свердла і потрібний простір для виходу стружки.

Залежно від напряму гвинтових канавок спіральні свердла поді­ляють на праві і ліві. Ліві свердла застосовують рідко.

Розміщені вздовж гвинтових канавок дві вузькі смужки на ци­ліндричній поверхні свердла називають стрічками. Вони слу­жать для зменшення тертя свердла об стінки отвору, напрямляють свердло в отвір і сприяють тому, щоб свердло не зміщувалося вбік. Свердла діаметром 0,25...0,5 мм виготовляють без стрічечки.

Зменшення тертя свердла об стінки просвердлюваного отвору досягається також тим, що робоча частина свердла має зворотний конус, тобто діаметр свердла в різальній частині більший, ніж на ін­шому кінці, біля хвостовика. Різниця цих діаметрів становить 0,03... 0,12 мм на кожні 100 мм довжини свердла. В свердлах, оснащених пластинками з твердих сплавів, зворотна конусність становить 0,03... 0,15 мм на довжині пластинки.