- •Слюсарна справа в питаннях та відповідях.
- •1. Охорона праці в слюсарній майстерні.
- •2. Вимоги до виробничого одягу.
- •3. Електробезпека в слюсарній майстерні.
- •4. Заходи пожежної безпеки.
- •5. Обладнання слюсарної майстерні: індивідуального та колективного користування.
- •6. Загальна характеристика чорних металів: чавун, сталь.
- •7. Загальна характеристика кольорових металів: мідь, латунь, бронза, алюміній.
- •8. Засоби вимірювання та контролю.
- •9. Штангельциркуль: види, будова та способи вимірювання.
- •10. Розмічання. Інструменти для площинного розмічання.
- •11. Прийоми та способи розмічання.
- •12. Дефекти і охорона праці при розмічанні.
- •13. Виправлення металу: інструмент та обладнання.
- •14. Види випрямляння металу та охорона праці.
- •15. Згинання металу.
- •16. Згинання та розвальцьовування труб.
- •17. Дефекти та охорона праці при згинання металу.
- •18. Рубання металу, інструменти для процесу.
- •19. Процес рубання та охорона праці.
- •20. Види ножиців.
- •21. Ножівка: будова, ножівкове полотно.
- •22. Правила робот ножівкою та охорона праці при різанні.
- •23. Напилок: будова та види за насічками.
- •24. Класифікація напилків.
- •25. Прийоми опилювання.
- •26. Дефекти та охорона праці при опилюванні металу.
- •27. Будова свердла.
- •28. Види сверл.
- •29. Зенкер: будова та види.
- •30. Зенківка: види її.
- •31. Розвертки: будова та види.
- •32. Загальна характеристика ручної свердлильної електричної машини та свердлильних верстатів.
- •33. Охорона праці з ручними свердлильними електричними машинами.
- •34. Охорона праці на свердлильному верстаті.
- •Вимоги безпеки перед початком роботи
- •Ш вимоги безпеки щд час виконання роботи
- •IV вимоги безпеки по закінченню роботи
- •35. Різьба і її елементи.
- •36. Основні типи різьб.
- •37. Мітчик: будова та види. Правила нарізання різьби мітчиком.
- •38. Види плашок. Правила нарізання плашкою.
- •39. Брак при нарізанні різьби.
- •40. Клепання: види, недоліки, види заклепок та швів.
- •41. Інструменти, види й методи при клепанні.
- •42. Дефекти та безпека праці при клепані.
- •43. Загальна характеристика зварювання: класи зварювання, види зварних швів, безпека праці.
- •44. Загальна характеристика паяння: види припоїв та флюсів, види паяльників, види паяльних швів, безпека праці.
- •45. Правила складання маршрутних карток.
11. Прийоми та способи розмічання.
Прийоми розмічання. Нанесення розмічальних рисок. Розмічальні риски наносять у такій послідовності: спочатку проводять горизонтальні, потім — вертикальні, після цього — похилі й останніми — кола, дуги та заокруглення. Креслення дуг в останню чергу дає змогу проконтролювати точність проведення прямих рисок: якщо вони нанесені точно, дуга замкне їх і сполучення вийде плавним.
Прямі риски наносять рисувалкою, яку слід нахиляти в напрямі її переміщення і вбік від лінійки. Рисувалку весь час притискують до лінійки, яка щільно прилягає до деталі. Риски проводять лише один раз.
Перпендикулярні риски наносять за допомогою кутника.
Паралельні риски наносять за допомогою кутника, пересуваючи його на потрібну відстань.
Відшукування центрів кіл здійснюють за допомогою центрошукачів та центронамітників. Найпростіший центрошукач — це кутник з прикріпленою до нього лінійкою, яка є бісектрисою прямого кута. Встановивши кутник-центрошукач на зовнішню поверхню виробу, проводять рисувалкою пряму. Вона пройде через центр кола. Повернувши кутник на певний кут (близько 90°), проводять другу пряму. На їх перетині й знаходиться відшукуваний центр.
Кернер-центрошукач застосовують для нанесення центрів на циліндричних деталях діаметром до 40 мм. Він має звичайний кернер, вміщений у воронці (дзвоні). Розмічання полягає в тому, що воронку притискують до торця виробу і молотком ударяють по головці кернера. Під дією пружини кернер знаходиться у нижньому положенні.
Розмічання кутів та уклонів здійснюють за допомогою транспортирів, штангенциркулів, кутомірів.
Керном називається заглиблення (лунка), утворене внаслідок дії вістря (конуса) кернера при ударі по ньому молотком. Маса молотка має відповідати масі кернера.
При роботі кернер беруть трьома пальцями лівої руки (великим, вказівним і середнім) і ставлять вістрям точно на середину розмічальної риски. Спочатку нахиляють кернер в бік від себе і притискують до наміченої точки, потім швидко ставлять у вертикальне положення, після чого по ньому наносять легкий удар молотком масою 100... 200 г.
Керни для свердління отворів роблять глибшими, щоб свердло менше зміщувалося в бік від розмічальної точки.
Способи розмічання. З метою підвищення продуктивності праці застосовують вдосконалені прийоми розмічання та спеціальні пристрої.
Розмічання за шаблоном звичайно застосовують при виготовленні великих партій однакових за формою і розмірами деталей.
Розмічання за зразком відрізняється тим, що не потребує виготовлення шаблона. Цей спосіб широко застосовують при ремонтних роботах, коли розміри знімають безпосередньо з деталі,що вийшла з ладу, і переносять на розмічуваний матеріал. При цьому враховують спрацьованість деталей.
Розмічання за місцем частіше застосовують при складанні великих деталей. Одну деталь розмічають за іншою в такому положенні, в якому вони мають бути з'єднані.
Розмічання олівцем виконують за лінійкою на заготовках з алюмінію чи дюралюмінію.
Точне розмічання виконують за тими самими правилами, що й звичайне, але застосовують точніші вимірювальні та розмічальні інструменти.