- •Тема 1. Політологія в системі соціально-гуманітарного знання
- •Об’єкт, предмет,структураполітології
- •Основні методи і функції політології Основні методи політології
- •Функції політології
- •Місце політології в системі наук про суспільство
- •Політика як суспільне явище. Місце і роль політики в системі суспільних відносин
- •Тема 2. Зародження науки про політику та основні етапи її розвитку Світова політична думка
- •Тема3.Політична й правова думка в Україні (іх – хх ст.) Українська політична думка хі – хх ст.
- •Основні напрямки політичної думки України
- •Тема 4 . Влада як суспільне явище
- •Влада як соціальний феномен. Ресурси влади. Класифікація влади.
- •Структура влади
- •Нові тенденції в розвитку влади:
- •Тема 5. Правова, соціальна держава та громадянське суспільство
- •Виникнення і розвиток ідеї правової держави. Основні ознаки правової держави.
- •Ознаки правової держави:
- •Громадянське суспільство, його сутність і основні проблеми формування.
- •Становлення й розвиток правової держави та громадянського суспільства в Україні.
- •Тема 6. Політичні партії і партійні системи. Громадські організації.
- •Поняття політичної партії, її виникнення, етапи розвитку. Функції політичної партії.
- •Типологія політичних партій і партійних систем
- •3.Становлення багатопартійності в Україні. Партійна й виборча системи в Україні.
- •4.Громадські організації та рухи
- •Тема 7. Політична еліта і політичне лідерство
- •Сутність, типологія і функції політичної еліти.
- •Теорії еліт г. Моски, в. Парето, р. Міхельса.
- •4.Суть та роль політичного лідерства в суспільстві. Типи лідерства.
- •Тема 8. Політична свідомість і політична культура
- •Політична свідомість: поняття, структура, типи і функції. Політична ідеологія.
- •Політична культура: поняття, зміст і функції.
- •Типологія політичної культури.
- •Політична свідомість та політична культура сучасного українського суспільства.
- •Тема 9. Вибори та виборчі системи
- •2. Технології організації і проведення виборів.
- •Тема 10. Соціально-політичні ідеї і течії у сучасному світі
- •1. Поняття політичної ідеології та її функцій.
- •2. Традиційні соціально-політичні ідеї та течії: а) лібералізм; б) консерватизм;
- •3. Новітні західні соціально-політичні ідеї:
- •Тема 11. Етнонаціональна політика
- •Етнонаціональні спільноти як суб’єкти й об’єкти політики.
- •Зміст етнонаціональної політики та її місце в гармонізації етнонаціональних відносин.
- •Тема 12. Конфлікти й кризи в суспільно-політичному житті сучасного суспільства
- •1. Сутність політичного конфлікту.
- •2. Типологія політичних конфліктів.
- •3. Основні методи врегулювання конфліктів.
- •Особливості політичних конфліктів у сучасній Україні.
- •Тема 13. Політика і змі
- •1. Поняття та ознаки змі.
- •2. Функції змі.
- •Шляхи демократизації інформаційної (четвертої) влади.
- •Тема 14. Міжнародні відносини та зовнішньо-політична діяльність. Україна у світовій спільності
- •Міжнародна політика: суть, структура, пріоритети.
- •2. Міжнародні відносини.
- •Контрольні питання до екзамену
3.Становлення багатопартійності в Україні. Партійна й виборча системи в Україні.
На початок 1996 р. в Україні було зареєстровано 37 партій, а станом на вересень 2001 р. - більш як 120. Щоправда, реальна кількість політичних партій с дещо меншою, оскільки деякі з них припинили своє існування або об'єдналися з іншими партіями.
На сьогодні найчисленнішими і найвпливовішими політичними партіями України є Народний Союз "Наша Україна", Партія регіонів, "Батьківщина", Народна партія (до 2005 року Аграрна партія) Володимира Литвина, Комуністична пртія України, Соціал-демократична партія (об'єднана), Соціалістична партія України. Протягом часу втратили свє значення Народно-демократична партія, Партія зелених, обидва Рухи.
4.Громадські організації та рухи
Громадсько-політичні організації - це об'єднання громадян, котрі виникають за їх ініціативою для реалізації довгострокових цілей, упорядковують суспільне життя, мають статут і характеризуються чіткою структурою. За видами діяльності громадські організації поділяються на такі групи (за В. Бебиком): - професійні; - економічні (спілки підприємців, кооператорів, селян та ін.); - конфесійні (православні, католицькі, мусульманські та ін.); - культурологічні (товариства української, російської, європейської мов та ін.); - просвітницькі (товариство "Просвіта"); - спортивні, туристичні, тверезості, здоров'я тощо; - наукові, науково-технічні (спілки викладачів, науковців, інженерів, спеціалізовані академії наук); - оборонні (ТСОУ, аероклуби, мотоклуби); - національні (товариства російської, єврейської, польської культури та ін.); - екологічні ("Зелений світ" та ін.). Уся розмаїтість форм громадських об'єднань може бути інтерпретована через поняття "групи інтересів". Групами інтересів називають добровільні об'єднання людей із формальною структурою, у яких особисті вимоги поєднуються з матеріальною, духовною суспільною вигодою і котрі виражають себе всередині своєї організації або через співробітництво і впливи контактують з іншими групами та політичними інститутами. Тому групи інтересів, які чинять тиск на органи державної влади для законодавчого чи адміністративного забезпечення своїх інтересів, називають групами тиску або лобі (англ. lobby - колуари, вестибюль). Функції організацій: 1) представництво й захист групових інтересів; 2) суспільної активізації; 3) формування громадської думки; 4) підбір і підготовка кадрів; 5) виховна; 6) інформаційна. Громадсько-політичні рухи - масові об'єднання громадян і організацій соціально-політичних орієнтацій, що структурно не оформлені, діяльність яких, як правило, має тимчасовий характер і найчастіше спрямована на виконання певних тактичних завдань. Після розв'язання першочергових завдань вони або розпада-ються, або консолідуються в нові політичні партії чи громадські організації. Громадсько-політичні рухи можна класифікувати таким чином: а) політичні (антифашистські, антирасові чи національної дискримінації); б) соціальні (проти безробіття, за безкоштовну освіту, охорону здоров'я); в) нові (антивоєнні, екологічні, феміністичні, тендерні). До класифікації політичних рухів можна застосувати типологію, яку запропонував американський політолог Е. Гідденс: 1) трансформаційні - спрямовані на радикальні зміни в суспільстві; 2) реформаційні - пов'язані з певними перетвореннями лише деяких аспектів суспільного життя; 3) рухи порятунку - звільнення людей від шляхів, які розцінюються як гріховні; 4) альтернативні - спрямовані на досягнення часткових індивідуальних змін. Більшість політологів розрізняють в Україні кілька груп різнотипових громадських об'єднань: 1. За спонукальними мотивами виникнення: а) соціально усвідомлені (спілки ветеранів, студентської молоді); б) ціннісно орієнтовані (товариство "Прсвіта", спілка "Чорнобиль"); в) традиціоналістичні (релігійні). 2. Залежно від цілей: а) соціальні; б) політичні; в) культурні. 3. За характером діяльності: а) пізнавальні; б) творчі; в) опозиційні; г) спонукальні; ґ) національні. 4. За сферою поширення: а) міжнародні; б) загальноукраїнські; в) міжрегіональні; г) регіональні; ґ) місцеві. Отже, громадсько-політичні організації і рухи є: - однією з форм реалізації самоврядування та суспільних зв'язків; - індикатором демократичності політичної системи й режиму; - відображенням рівня політичної свідомості й культури; - засобом упорядкування суспільно-політичного життя; - особливою формою реалізації суспільних інтересів.