Тема 8. Політична свідомість і політична культура

1. Політична свідомість: поняття, структура, типи і функції. Політична ідеологія.

Політична свідомість (від лат. con - разом, спільно та scentia -знання) - це система знань, оцінок, настроїв і почуттів, за допомогою яких відбувається усвідомлення політичної сфери суб'єктами - індивідами, групами, націями тощо. Політична свідомість є складовою суспільної свідомості, яка відображає суб'єктивний збірний образ політичної системи, існуючого режиму, усвідомлення політичних інтересів, прагнень, цінностей. Політична свідомість знаходить своє чітке вираження в політичних переконаннях. Відомий фахівець Р. Лейн у роботі "Політична людина" виводить вісім елементів усередині основних переконань: - переконання індивідуальної ідентичності; г уявлення про інших; - уявлення про владу й авторитет; - потреби, мотиви, цінності; - етичні проблеми; - способи пояснення явищ і подій; - розуміння структури політичної інтерпретації; - поняття і використання знань. Політична свідомість як системне утворення, котре має такі рівні: 1. Емпірично-буденний рівень, котрий базується на безпосередній практиці й участі в політичному процесі різних суб'єктів. Цей рівень відображає почуття, настрої, переживання, волю, ілюзії, уявлення, фіксує переважно зовнішні аспекти подій і явищ. 2. Практично-політичний рівень створює інформаційну базу для більш складної теоретичної моделі свідомості. 3. Концептуальний рівень або політико-ідеологічний, який існує на рівні політичних ідей, концепцій, доктрин, учень. 4. Державний рівень, на якому здійснюється вироблення офіційної політики; обґрунтовується і реалізується захист існуючих політичних режимів і принципів управління. Крім цього, виділяють такі типи політичної свідомості: великих суспільних груп; національну; партійну, елітну, індивідуальну свідомість, а також державні й антидержавні, централістські та децентралістські типи політичної свідомості. Функції політичної свідомості: - пізнавальна - є системою знань про навколишню політичну дійсність, об'єктивне відображення політичної реальності; - орієнтаційна - сприяє орієнтації в політичному житті, оцінці політичних подій; - регулятивна - дає орієнтири щодо участі у політичному житті; - інтегруюча - сприяє об'єднанню груп суспільства на базі спільних цінностей, ідей, настанов; - прогностична - створює основу для передбачення змісту та характеру розвитку політичного процесу; - нормативна - створює загальноприйнятий образ майбутнього. Своєрідним проявом політичної свідомості є "масова свідомість", яку, однак, частина політичних теоретиків заперечує. Під "масовою свідомістю" розуміють сукупність різних духовних, емоційних і психологічних утворень, емоцій і образів, які істотно впливають на політичну поведінку великої кількості людей.

Цінності політичні - це засвоєні, пристосовані особою соціально-групові уявлення. Політична установка розуміється як усвідомлена готовність людини вести себе відповідним чином, це своєрідна суб'єктивна налаштованість на відповідні дії по відношенню до певного суб'єкта (режиму, партії, інституції)- Політична ідентичність - це ототожнення суб'єкта політичного процесу з відповідною політичною позицією, яку визнають інші суб'єкти політичних відносин. За суб'єктністю виділяють ідентифікацію індивідуальну і групову. За ідейно-політичними напрямками застосовується частіше всього поняття "лівий-правий".