2. Зміст етнонаціональної політики та її місце в гармонізації етнонаціональних відносин.

Етнополітика — це система тактико-стратегічних дій, заходів та програм певного політичного об'єкта (насамперед держави, політичних партій, громадсько-політичних рухів тощо) в галузі взаємовідносин етнонаціональних спільностей між собою та їхніх стосунків з державою. Отже, головним суб'єктом етнополітикиє держава. Але і етносоціальні спільності з точки зору етнополітики також є об'єктом останньої. У ширшому розумінні об'єкт етнонаціональної політики складає уся сукупність етнополітичних явищ:

— політичне життя етнічних груп, до яких належать громадяни держави (виборчі компанії, референдуми, місцеве самоврядування тощо); — розселення етносів на території, на яку поширюється суверенітет держави; — соціально-економічні та політико-культурні взаємини етносів між собою та з державою; — стосунки етнічних груп, що проживають на території даної держави, з їхніми етнородичами в інших державах. Однією з головних категорій етнонаціональної політики є етнічний інтерес.

Етнічний інтерес— це інтерес етнічної спільноти чи групи, яка об'єднується специфічними зв'язками, це об'єктивно зумовлені мотиви діяльності етнічної спільноти, які складаються з усвідомлення ними власних потреб та з'ясування й пошуку засобів та умов їх задоволення.

Інтернаціоналізм — ідеологія і політика, що виражає збагания корінних інтересів і прагнення до об'єднання зусиль різних народів, націй, держав, соціальних та демографічних груп. Космополітизм — ідеологія так званого світового громадянства, яка зневажає державний суверенітет, пропагує відмову від національних традицій, патріотизму. Націоналізм — теорія і практика етнічних і соціально-політичних відносин у суспільстві, які ґрунтуються на самоідентифікації націй у вирішенні політичних, державних, економічних та соціокультурних проблем. Національна меншина— етнічна група, яка не є корінним етносом, але члени якої являються громадянами національної держави і мають спільні етнокультурні особливості (мовні, релігійні, звичаєві), намагаються їх виразити через відповідні соціальні інститути. Національні відносини— це відносини між соціально-етнічними спільностями з приводу рішення різнобічних національних проблем (державно-політичної організації життя, економічних основ національного буття, питань національної мови, культури, традицій тощо). Сепаратизм — рух на територіальне відокремлення тієї чи іншої частини держави з метою створення нового державного утворення або надання певній частині держави автономії за національними, мовними чи релігійшь ми ознаками. Раси́зм — світогляд, а також політичні теорії і практики, що ґрунтуються на расовій дискримінації, на уявленні про поділ людей на біологічно різні групи на основі видимих особливостей зовнішнього вигляду як-от колір шкіри, структура та колір волосся, риси обличчя, будова тіла тощо, тобто на раси, і різному ставленні до людей та їх спільностей залежно від їх приналежності до цих груп (рас). Антисеміти́зм — одна з форм національної та релігійної нетолерантності (ксенофобії), що виражається у ворожому ставленні до євреїв, ідеологія та політика, спрямовані на обмеження або позбавлення євреїв громадських та інших прав.

Шовінізм (фр.chauvinisme, в англ. версії — джингоїзм) — пропагування національної переваги на чужих етнічних територіях (на територіях іншої етнічної спільноти одним народом (нацією) — іншим народам (націям).

Ксенофо́бія (від грецьких слів ξένος (ксенос), що означає «чужинець», «незнайомець», та φόβος (фобос), що означає «страх», — це хворобливий стан, що виявляється у нав'язливому страху стосовно чужинців чи просто чогось незнайомого, чужоземного або страх перед чужоземцями та ненависть до них.У науковій фантастиці ксенофобія — страх перед інопланетянами.