Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Oporny_konspekt_lektsiy_z_politologiyi.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
19.12.2018
Размер:
1.73 Mб
Скачать

3. Новітні західні соціально-політичні ідеї:

  • Концепції інформаційного суспільства

Інформаці́йнесуспі́льство (англ.Information society) —

  1. За концепцією постіндустріального суспільства; нова історична фаза розвитку цивілізації, в якій головними продуктами виробництва є інформація і знання. Рисами, що відрізняють інформаційне суспільство, є:

  • збільшення ролі інформації і знань в житті суспільства;

  • збільшення долі інформаційних комунікацій, продуктів та послуг у валовому внутрішньому продукті;

  • створення глобального інформаційного простору, який забезпечує (а) ефективну інформаційну взаємодію людей, (б) їх доступ до світових інформаційних ресурсів і (в) задовільнення їхніх потреб щодо інформаційних продуктів і послуг.

  • Щабель в розвитку сучасної цивілізації, що характеризується збільшенням ролі інформації і знань в житті суспільства, зростанням долі інфокомунікацій, інформаційних продуктів і послуг у валовому внутрішньому продукті (ВВП), створенням глобального інформаційного простору, який забезпечує ефективну інформаційну взаємодію людей, їх доступ до світових інформаційних ресурсів і задовільнення їхніх соціальних і особистісних потреб в інформаційних продуктах і послугах.

    ІС настає внаслідок інформаційно-комп'ютерної революції й базується на інформаційній технології, «інтелектуальних» комп'ютерах, автоматизації та роботизації всіх сфер і галузейекономіки та управління, єдиній найновішій інтегрованій системі зв'язку. Це забезпечує кожній особі (закріплюється законодавчими актами) будь-яку інформацію і знання та зумовлює радикальні зміни в усій системі суспільних відносин (політичних, правових, духовних та інше). Завдяки цьому забезпечується найбільший прогрес і свобода людини, можливість її реалізації.

    • Альтернативні концепції

    Це масові рухи, що виникли в капіталістичних країнах за останні півтора-два десятиріччя, відомі під найменуванням альтернативних, зелених і нетрадиційних. Вони спрямовані на пошуки нових економічних, політичних, культурних форм організації життя сучасного суспільства.

    Виникнення альтернативних рухів зумовлене кількома факторами, а саме:

    - руйнуванням традиційних ціннісних орієнтацій,

    - відсутністю умов для саморозвитку і самовдосконалення особи,

    - тотальною загрозою природним основам життя,

    - поглибленням нерівності між суспільними групами і регіонами.

    Основні принципи альтернативних поглядів на організацію суспільного життя такі:

    - в сфері економіки — перехід від завдання досягнення матеріального добробуту до цілі матеріальної достатності;

    - в політичній сфері — створення нового типу демократії, яка передбачає децентралізацію влади і широку політичну активність на масовому рівні;

    - у сфері розвитку особи — необхідність удосконалення внутрішнього світу. Поширена ідея, згідно з. якою механізми організації природи повинні бути взірцями організації суспільства, а соціальна рівновага — і копією рівноваги в природі.

    В основі всіх альтернативних доктрин лежить концепція «політичної екології». Вона ставить за мету обгрунтувати необхідне поєднання зусиль, спрямованих на збереження оточуючого середовища, із завданнями демократичного руху в боротьбі проти індустріального суспільства.

    Носіями альтернативного світогляду виступають не класи, партії і соціальні групи, а об´єднання однодумців, які утворюються на основі їх прихильності до певних соціальних цінностей. До них відносяться:

    - пацифісти (лат. «pacificus» - миротворний) - противники всіляких воєн, прибічники миру на Землі;

    - феміністи - прихильники утвердження рівноправ´я жінок і підвищення їх ролі в соціальному житті;

    - екологісти - особи, що виступають на захист навколишнього середовища;

    - прибічники розвитку альтернативних систем освіти, демисифікації культури та інші.

    Ідея децентралізації є альтернативою сучасному соціальному розвитку; вона має багато аспектів і включає:

    - розукрупнення, тобто конфлікт з панівною економічною моделлю масового товарного виробництва;

    - антиетсітизм, тобто конфлікт з державою;

    - самоврядування, тобто конфлікт з механізмом представницької демократії;

    - зняття відчуження особистості, неминучого у великих соціальних системах.